Життя…це що? і що його складає?
Секунди? Миті?, та ні - напевно це не час,
Це люди… ті, яких ми зустрічаєм,
І змінюється все, - вони міняють нас.

Хтось думає що можна час назад вернути,
Прожити ще раз незабутнє у житті,
Мелодію моментів тих, - ще раз почути,
Щоб було все насправді, а не просто в сні.

Але ми грішні…часто забуваєм,
Не в часі справа, але саме в нас,
У тому чи людей, чи їх ми памятаєм?
Так це ж вони, - вони спиняли час.

Не миті…не вони нам дарять радість,
І не вони тримають нашу руку у біді,
А близькі люди, - і в молодість і в старість,
Крокують поряд з нами у житті.

Тому, не час потрібно нам винити,
І не роки, що швидко пролітали,
А лиш себе, як ми старались жити,
І як своїх, так часто забували.

Бог дав нам друзів, близьких, і рідню,
Він дав життя, і час щоб в мирі жити,
Він дав нам Слово, - Біблію Святу,
Щоб кожен, як себе, - навчився всіх любити.

Настане день, ми зможем зрозуміти,
Назад нікого , вже не повернути,
Життя не дане нам для того щоб жаліти,
Тому цінуйте тих, хто хоче біля вас ще бути.