ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ

Люблю свій край - Волинь мою чудову
Де з поконвіку сіялись хліби ,
Село Дубечно – його поліську мову
І Дубечнянський ліс , де вікові дуби

Люблю я тихий дощик серед літа
Коли уже колосяться жита
Люблю село Рокиту , де росте рокита
Де праотців моїх спливли літа

Люблю цей край - край горщика й макітри
Де глина під ногами – Божий дар
Де сіна пахощі розносяться по вітру
Де Лютка озеро , отара і вівчар ...

Люблю трункий осінній запах листя
Й той час коли копають картоплІ
Й возами звозять на своє обійстя
Дари врожайної поліської землі

Люблю ті хутори де сіялось насіння
Святого Слова , серед бурних днів
Люблю братів які несли спасіння
Усіх люблю , хто за Христа терпів

Я не забуду тих , хто жертвував собою
Ділився Словом - так як ділять хліб
За ради Істини не знав спокою
Хто колоски збирав , для Бога в сніп

Люблю село – де мозолисті руки
Де щирі з поконвіку трударі
Ви знали час і радості й розпуки
Моєї мами - рідні Смолярі

Від терен ваших в повоєнну днину
Брат Тимофій на себе взяв тягар
Святе Письмо поклавши у торбину
Поніс по селах цінний Божий Дар

Від хати і до хати – Вістка Нова
У душах витісняла пустоту
Родились душі від Святого Слова
Ставали на Стежиночку святу

І зрів там плід під Божою росою
Скрашав тяжкі ті буреломні дні
Боролось Слово із гріхом в двобою
Росли Церкви - як трави по весні ...

Люблю свій край – люблю я Україну
Та лиш Йому я серце віддаю
Спасителю , що нас в одну Родину
Зріднив – й дітьми прийняв в Сім'ю свою

2017 р