Як дивно чути тих, хто намагаючись тебе переконати каже:" Тут нема нічого страшного..." ' а самі говорять страшні речі, аж справді стаэ страшно, не через сказане, а за тих, хто так безстрашно говорить...

Не зовсім зрозуміло, а що означають слова "Якби я знав що Бог хоче"?
У Біблії, у посланні Апостола Павла до солунян 5:17 написано: "Безперестанку моліться", Бог хоче щоб ми молилися, моліться!

багато людей приходячі до Бога змінють своє життя, може так і повинно бути, якби я знав що Бог хоче щоб я завжди молився то я б це робив, хотів би робити весь час, наше земне життя в порівнянні з вічністю таке коротке, чому б і немолитися.
А чому вас так засмутило що він весь час молиться.....

Я також думаю, тобі,Сабно, треба молитися, просити у Бога помічі!!!

Одна порада може бути: Молись за нього! Молись щоб Бог обновив і поміг йому йти за Богом! Навіть якщо ви вже і не будете такими друзями як рініше.

мені останнім часом стало все паралельно...раніше я завжди була першою: любила співать, допомагати всім, була общительной. А потім якось, я сама знаю що дуже віддаляюся від Бога, просто як заморожена стаю. А сталося це десь приблизно рік назад, після деякого випадку: в мене був друг, він тільки навернувся до Бога і ми подружилися, ми разом завжди були на різні служіння молитви їздили і завдяки йому я багато чого навчилася, настільки приблизилася до Бога як ще ніколи небула. Я йому казала завжди що ми довго незможемо дружити, а він переконував що дружба назавжди і я йому почала вірити, а потім різко він віддалився, як я йому щось хтіла сказати чи просто спитати що сталося то він казав що це я сама собі накручую. І став такий як фанатик: непосміхається, все ходить під нос все шепотить, тіпа молиться. і після цього я в такому розчаруванні чи що, просто стало все понулю. І знаю що так неможна, що можливо так треба, але просто безчуств.

класнючо!!!!!! актуально!!!!

Що то є Любов в моїм серці?
Описана у віршах великими і вже увічненими, випробовувана кожним, хто її шукає і хто не думає ї шукати, уславлена і переказана як головна героїня у сценарії життя багатьох, але чи насправді вона є така, ЛЮБОВ, як її ми уявляємо?
Я люблю з дитинства тварин, приносила колись кошенят і цуциків, доглядала за хом’яками, рибками, черепашкою, папугами…. Тепер я не хочу ніяких тварин, бо за них потрібно нести велику відповідальність. Надворі я вже не виношу поїсти тваринкам, надоїдливих нявкаючих і нечистих котів виганяю з під’їзду, не дозволяю дитині торкатися, гладити собак, котів, бо боюся гельмінтозу. То хіба я люблю тварин?
Мені з дитинства було шкода калік, хворих і недієздатних людей. Але в школі я часто надсміховувалася над психічнохворими, душевноневрівноваженими. Я б не хотіла одружитися з калікою. Я тримаюся осторонь людини, в якої є деякі вади. Ніколи не підходжу близько і не сиджу з психічнохворими. Ніколи не допомагала і не підтримувала недієздатних. То хіба ж я люблю ближнього?
Я люблю поважаю з дитинства своїх батьків і старших. Але зажди їх вголос засуджую, нерідко обзиваю, роблю їм боляче, не шаную їхньої праці, не допомагаю по господарству і часто роблю вигляд, що не бачу пенсіонера в транспорті. То хіба я люблю ближнього?
Я люблю свого чоловіка, кохаю тільки його єдиного. Але мені подобаються спостерігати за красивими чоловіками, дивитися в яких костюмах та в якому взутті ходить цей красень. Коли бачу знайомих хлопців з підліткового періоду життя – пригадую різні цікаві моменти, які нас поєднували. То хіба я не чиню перелюбу?
Я люблю свою дитину. Віддаю їй своє життя, хочу виховати справжньою людиною. Але в методику моїх виховань входять: фізичні покарання, крик, вереск, несправедливість, непояснення дитині істини, не рідко навчаю непотрібному, сварюся при дитині на інших, вживаю нецензурну лексику. То хіба я турбуюся про дитину і люблю її? То хіба я справжня мати?
Я люблю Бога всім серцем своїм і всією душею. Але читаю гороскопи і тлумачення слів, піддаюся спокусам земним, відвертаюся і зневірююся частіше ніж молюся до Бога. Не дотримуюся заповідей. То хіба я люблю Бога?
Я з тієї притчи про сіяча (з Біблії) є поганим недобрим зерном, яке сіють в суху землю, і вони не сходить.
Побач мені Господь, бо я грішна! Пробач, бо знаю свої провини, і знаю що це гріх, коли його чиню, але все ж чиню, іду на гріхопадіння. Пробач! Ввійди в мою душу і очисти її! Дай Духа святого, який буде вести мені дорогою праведною, бо я хочу ти по життю з тобою. Дякую за все прекрасне в житті, дякую за саме життя!

Хочу залишити тут віршовані рядки, через які Бог нещодавно мене потужно потішив та підбадьорив у слідуванні за Ним. Думаю, що і вам вони допоможуть у скрутну хвилину.
Коли в житті з`являються морози,
Навколо все вкриває заметіль,
З глибин душі біль витискає слоьзи,
Нещастя й горе суне звідусіль
Погляньмо: ось маленькі пташенята -
Про кожну з низ турбується Господь.
Це - приклад нам на Бога уповати
З Ним всі тривоги зможем побороть.

Не все, що з нами відбувається, відбувається з волі Бога. З допуску Божого - згоден. Але з волі Божої - ні.

Як би там не було, треба пам’ятати, що все що з нами трапляється, відбувається з волі Бога. Мабуть, така ситуація повинна була виникнути, що донести до вашої свідомості щось нове, невідоме вам до того.

Любий гість! Ти знаєш я була в такій ситуації десь на початку листопада.. тільки в ролі твого друга... Не знаю всіх деталей ваших відносин.. але суть одна... Було щось не так.. і був напряг в стосунках.. на скільки я зрозуміла...
Ну... скажу правду... тоді в мене був глибокий депресняк... який стосувався всього мого життя... і власне цієї особи також.. Гадаю, що дуже важливо просто говорити... питати.. що таке?... що не так..? і справді молитися... Інколи навіть не підозрюєш, що може діятись в серці навіть близького друга.... А коли людина говорить щось через що є напряг, то це тому, що потребує твоєї допомоги.. це як крик...
І скажу правду... Господь мене вивів з цього... завдяки молитві і підтримці близьких людей... і власне цього друга особливо...

Я думаю, що у таких випадках справді потрібно повністю покластися на Божу волю! Господу приємно, коли ми надію кладемо на Нього! Бо благословенний, хто уповає на Бога!
Тому раджу молитися Богу! Бо часом буває, коли нам гірко, то ми можемо щиросердечно молитися Богу... і така молитва не залишається без відповіді! Тому молись, молись, молись - і Господь дасть тобі відповідь, а ти прославиш Господа!

В мене є чудовий друг який для мене дуже дорогий..в нас тільки дружні відносини,ми дуже дорогі один для одного...ми допомагаємо вижити один одному в цьому світі,він духовна особа, але зараз я не можу зрозуміти його порад,мови і так далі не розумію,що він хоче мені сказати, мені важлива його дружба і я знаю що йому моя теж, що я маю робити може йому зараз погано,тому він так поводиться...
ЩО РОБИТИ?????????

Мабуть, найперше треба зупинитися і роздивитися навколо:
"Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, і нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі!" (Єр.6:16). Бо зараз дуже багато доріг, які здаються прямими, та кінець їх - погибель (Десь так Соломон казав). Оце, я думаю, є прямим рецептом.