ми звертаємось в молитві до Бога а як відчути скільки потрібно молитись....

Дякую за молитву і підтримку.

До речі, дуже гарний приклад тихої молитви залишила нам Анна в книзі 1 Самуїла 1. Причому вона також молилася Богу з причини безпліддя:
13 А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну. (1Сам.1:13)
Нехай Господь почує Ваші молитви і дасть по вірі Вашій!

Люди,та що з вами? Я прийшла сюди за молитвою,порадою і підтримкою,бо втратила дитину на 8 місяці вагітності і вже 8 років не можу завагітніти. А ви вціпилися за ті слова і крутите навколо них. Чи віруюча я?-так,Чи грішна?-так,Чи досконала?-ні...Але ж хто без гріха? Хіба я не маю права на підтримку і надію? Бог дає мені і віру і надію і підтримку,але тут я її нажаль не знайшла.

Бо то треба перше Бога триматися, а не церкви і думати, як то Йому догодити, а не церкві. Церква - то зібрання людей, які не є досконалими. А тому не треба і блазнитися їхніми вчинками. Ліпше всього дивитися на Бога і на себе - тоди не буде розчарування.

Ви все не так розумієте.Я ні на кого образи не тримаю. Просто уникаю спілкування.Кожна наша зустріч-це розмова про священників,переконання і докір мені за те,що я не з ними. Результат після таких зустрічей:поганий настрій,відчуття нікчемності щодо мене і негайна сповідь.ці люди відлучені від церкви...

церква-це зібрання людей(не завжди досконалих,але дітей Божих,коли батьки мають декілька дітей то чи ж всі вони однаково слухняні. та від цього любові не менше, особливо коли дитина починає визнавати помилки,а Бог -наш люблячий Батько)церква-це тіло Христове, де Голова-сам Христос.Ми не повинні дивитись на людей, але на Христа -Він є досконалий,і робити як Він.навіть на хресті просив Батька простити тих, хто розпинав Його.Я раніше також розчаровувався в людях, які здавалося-святі і досконалі., але одного разу почув що не потрібно нам зачаровуватись, щоб потім не розчаровуватись.Не тримайте образи, але дивіться як поводився Христос!

Я друзів не цураюся. Тут справа надто заплутана і щоб все пояснити треба багато писати. Скажу лише, що люди, які допомогли мені по іншому подивитися на релігію і церкву, зараз осуджують ту саму церкву, не бачать в ній добра, а лише один бруд, а найбільше осуджують священників. Я цього не підтримую, бо сам Господь сказав : "Не суди ближнього свого". Для мене церква - це Бог, любов і добро. Дякую.

Люди - це завжди розчарування. Так буває: людина, яка привела тебе до Бога, спочатку здається святою і безпомильною. А потім бачиш її помилки, якісь неправильні вчинки - і приходить розчарування.
Не треба шукати серед людей ідеалів - таким є лише Ісус Христос. Ось Його і треба шукати. Як?
Старатися частіше читати Біблію, молитися - і тоді починаєш щось усвідомлювати з духовних речей, починаєш трішки розуміти дорогу Христову.
А друзів, сподіваюся, тут ти знайдеш, але й живого спілкування з друзями не варто цуратися.

Слава Ісусу Христу! Прошу підтримати мене молитовно. 8років назад втратила дитину на 8 місяці вагітності і більше не вагітнію. Надія лише на Бога. Років 5 назад пережила велике переосмислення і навернення, а зараз, нажаль, трохи ослабла не у вірі звичайно, а швидше у християнських практиках. Я розчарувалася у людях, які були зі мною на дорозі мого навернення. Зараз уникаю контактів з ними. Не гніваюся з ними - просто не підтримую їх зараз,тобто їхні погляди. Сподіваюся тут знайти підтримку і друзів. Дякую.