Екуменізація повним ходом. У нас в деяких общинах (в селі) кажуть: "Наші православні брати і сестри", хоч раніше казали: "Яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Яка частка вірного з невірним?" 2Кор.6:14-17

А хіба Христос не говорив про "одну церкву і одного пастиря" в майбутньому??Якщо таке передрікалось,то якось воно повине так і статись.Можливо оця екуменізація і я кроком у сповненні цього пророцтва?

в продовженні теми про екуменізм.
стаття:Великая евангелическая авантюра Франциска
http://ieshua.org/velikaya-evangelicheskaya-avantyura-franciska.htm

Доречі, хочу задати питання. Чи хто небуть знає щось про те що Лютер був антисемітськихпоглядів , не любив євреїв за те що вони вбили Ісуса Христа.

за Лютера такого не знаю (або не пам'ятаю), але інше напишу:
Ісус сказав: Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця. Ів. 10:17-18
і ще згадалися слова із пісні: «... то не цвяхи так тримали на хресті, то не люди спричиняли біль Тобі; то не цвяхи і не люди, а мій гріх, хоч минуло з того часу багато літ...»

До чого тут Лютер?Хіба він був пятидесятником?Модератори якось не прослідкували очевидно за цим.
Тож як пятидесятники ставляться до єкуменізації?Чи є для них це Божею волею?

кілька років тому з нагоди 90-річчя початку п'ятидесятницького руху в Україні, було видано журналом Благовісник одну невелику книжечку. кому цікаво там є коротко історія. правда до деяких моментів в мене є питання і незрозумілості, але кому цікава історія, то може прочитати:
http://www.blag.org.ua/2istoriya/90_rokiv.html

а ось в цій історії, що вище я писав, є моменти, де і Доми молитви відкривали, і в біблійних інститутах навчалися, і союзи створювалися, і статути, і віровчення.. і це на початку історії, коли були ревні, справжні віруючі. (ну хіба крім них, були інші віруючі, які того всього не робили і досі не роблять або від'єдналися від них). або просто так дійшла до нас історія, а насправді все було по-іншому..
зрозумійте, я не щось оправдую, а щось осуджую, просто хочу зрозуміти це.


а чому тоді є стільки свідчень, коли Бог у всякий спосіб у різних питаннях помагав у відкритті домів молитви?.. так, я знаю, що і зараз є віруючі, які на хатах збираються, просто це хочу зрозуміти..

Ну, на мою думку, все що робиться в ім'я Боже і для Божої слави - є добре, і Бог може благословляти це.
Все ж добре, якщо є будинок, де можуть віруючі збиратися в ім'я Боже. Але що буде в цьому будинку через 100 років - не відомо, може вже й ікони поставлять. На мій погляд, будуючи будинки, вступаючи в ієрархічні організації церква стає більш формальною і відходить від простоти.

Недавно мав зустріч з Михайлом Паночком (головою союзу ХВЄ), то він трохи насміхався з простих віруючих, мов нереєстровані церкви, що не хочуть вступати у союз, дуже відстають: будують молитовні доми і реєструють на своїх членів, але мов якщо член церкви відступить від віри, то будуть мати проблему.
Вислухавши таку думку, я подумав про інше: Добре, що зараз Паночко пильнує за церквою. А що буде, якщо через декілька десятків років весь союз відступить від віри? Припустимо завтра призначать іншого, післязавтра - ще іншого. А в статуті зазначено, що всі молитовні будинки належать союзу, а союз має право поміняти пасторів на місцях, і всі реєстровані церкви вже не будуть п'ятидесятницькими, а скажімо екуменічними. І це вже буде грандіозна проблема, і до того йде, це очевидно.
Якщо спостерігати еволюцію церкви, то ми бачимо, що десятки років тому, церква була значно простішою і ближчою до людей. Тепер же стала більш офіційною і чим далі - стає менше відрізнятися від католицької чи православної.

А якщо церква незалежна від ієрархії, але підпорядковується Богу і водиться Духом Святим, то тільки добре, якщо збудують молитовний будинок чи інші споруди для служіння потребуючим.

я теж не хочу формальності і офіційності (а ще трохи не подобається, коли біблійні назви дають церквам, хоча можливо через назви легше орієнтуватися, що де яка церква є), але щоб простота була; проте є те, що є...
а загадувати на 100 років вперед, то забагато, думаю, земля, світ стільки не протягне.. та навіть в Писанні маємо приклади, де Соломон побудував храм, а через деякий час його занедбали;
або як в Шіло був ковчег завіту, і що потім сталося тому місцю, як написано: Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого... і далі Господь промовляє: то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло, 15 і відкину Я вас від обличчя Свого... (Єр.7:12;14-15) [раджу весь той розділ прочитати, хто хоче].
тоді народ чинив лихе, але надіявся, на храм, кажучи: храм Господній тут.. тому прив'язуватися до будівлі (чи її відсутності) не треба (або приналежності (чи ні) до конфесії чи союзу); заберуть її, то заберуть, ні - то ні. думаю, віруючі будуть, все одно, збиратися, бо Дім Господній - то Церква: А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди. 1Тим.3:15

Можна поміняти пастора, назву, але хіба окрема особистість не може відстоювати біблійну позицію, щоб не підпасти, в даному випадку, під екуменізм, тим більше якщо це група людей - Церква. Треба довіряти Господу в даному питанні, в тому плані, що Він потурбується, адже Його Церква побудована на Скелі і ніщо не зможе її зруйнувати (Мт.16:18), хіба що самі люди відступлять від істини.
Звісно я в кількох реченнях не можу все пояснити щодо Церкви і її ролі, тим більше в даному контексті, не знаючи нюансів в 50-ких громадах чи союзах. Якщо комусь цікаво, то міг би розказати про структуру Церкви адвентистів.

ви знаєте, що наступного року буде річниця реформації - 500 років. її будуть відзначати аж на державному рівні, і до того ж недавно було скасовано всі обмеження на публічні релігійні зібрання і це багатьох віруючих тішить, а мене чомусь насторожує. незнаю, чому з того не радію..
щодо 500-річчя реформації, то в ХВЄ також планують різні заходи (часто наскільки я знаю з іншими протестанськими церквами різних напрямків). я не розумію, чому так захопилися цим. чи не буде це поштовхом до екуменізації? я не знаю якими були Лютер чи Кальвін (окрім того що можна прочитати про них), але думаю, що не все так однозначно. можна згадати, що разом із реформацією почалися бунти, повстання, селянські війни в Німеччині. багато ідей лідерами було взято і перекручено із Писання; хіба так справжні християни поступають..? тоді люди просто втомилися від гніту папства і настала сприятлива нагода його скинути.
чому зараз не хочуть дослідити і всю картину тогочасну побачити? хіба Церква Христова 500 років тому утворилась?
може я сильно перебільшую і бачу тільки недобре або нерозумію того захоплення цим всім.