Коли-бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви? 1Кор8:10
В мене запитання: що таке слабе(немічне) сумління? Це сумління яке вважає гріхом те що гріхом не є. Чи це те сумління яке не вважає гріхом того що є гріхом?

Я думаю, що ні перший, ні другий варіант. Слабе сумління має людина, яка не має духовного розуміння, не може розібратися, що насправді є гріхом, що ні,
а у духовних питаннях звикла просто копіювати інших:
.
Дивиться на інших, намагається копіювати їх, не розуміючи, що чинить насправді у духовному сенсі.
Це може призвести до сумних наслідків, до внутрішнього конфлікту: наслідує інших, а в глибині її сумління свідчить, що це є гріхом. Отже, можна потрохи грішити, йти на компроміс, бо інші так чинять. А потім цей компроміс із сумлінням стає звичкою і людина починає насправді грішити.

А може сумління то Божий запобіжник, який отримує людина коли народжується ? Тоді: у серці людини народжуються задуми гріховні, а дух сканує серце і миттєво з'являється суддя-сумління який застерігає "НЕ РОБИ ЦЬОГО !".
Людина може змінювати своє сумління і, на жаль, не в кращу сторону. Тому треба дбати, як і сказано