Неправда ваша.
Ісус Христос дав віруючим в Нього гарантію спасіння, -
Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!
Мф11:2
Тих, хто прийшов до Ісуса, Він не вижене геть,-
Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
Ів 6:37
Бо це є задум і воля Бога Отця небесного, - щоби віруючі в Сина були спасені:

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.
Ів 6:38-40
Воля Божа, Слово Боже це і є гарантія спасіння віруючого . Але ж тільки тим хто ВІРУЄ

Ви не довіряєте Ісусу, як ті юдеї, що ходили за Ним,--

То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.
Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
Ів 6:63-66

Отже, треба вірувати!

Ті ,хто вірує,- нарождені ( Сгори) Духом Святим Божі діти мають в серці Духа Святого, Утішителя, який і гарантія спасіння, завдаток.

У Ньому й ви, як почули були слово правди, Єва́нгелію спасі́ння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обі́тниці,
Який є завда́ток нашого спа́дку, на викуп здобутого, на хвалу́ Його слави!
Еф1:13-14
А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,
Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.
2Кор1:2122

Бог попечатав дітей Своїх печаткою Духа. Таким чином гарантував їх спасіння



Тепер до вчинків плоті. Апостол Павло стверджує:


А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Рим 8:9-12


Той, хто Духа Христового не має той і не Його. Тобто такий не народжений сгори, від Духа - такий не християнин і догоджає своїй плоті. Діла плоті відомі (Гал5:19)

А у вас нісенітниця,- ніби похотіння плоті здатні перемогти Дух Божий, Який живе в серці дитини Божої .
Апостол Павло стверджує протилежне:

коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
Рим 8:13-16


Навіщо ви обманюєте? В цьму вірші нема ні слова про якесь " відпадіння Павла", -розмова іде про "нетлінній вінець"- нагороду за апостольське служіння Павла
Дивимось в контексті

18 Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя.

19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати....

...

А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником.

24 Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб оде́ржали ви!

25 І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний.

26 Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́.

27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним.
1Кор9:18-27

То прошу підтвердити це Писанням, декількома місцями, раз стверджуєте, що "неодноразово" Христос говорив про можливість втратити спасіння.

А з чого ви взяли, що то Петро писав до тих, хто отримав Святого Духа? Хіба він про таких писав? Він писав до розсіяних євреїв. Трохи вище по тексту Петро приводить приклад Валаама, що за неправедну мзду пішов проклинати Ізраїль. Погани Валаама не знають, що ж їм про нього писати. А ось Ізраїль знає його історію. Тому Петро й навів їм як приклад саме Валаама. Далі. Хіба Ізраїль не пізнав Ісуса Христа? Хіба не між ними три роки ходив Ісус і проповідував? Між ними. Хіба Ісус не застерігав їх від лжепророків? Отож і Петро застерігає. Хіба всі, хто пізнав вчення Христа, отримали Духа Святого? Не всі. Тим більше в розсіянні. Але благочестиве життя Бог для євреїв не відміняв і там. Як жити праведно вони мали знати ще від закону. Та в розсіянні закон був ослаблений язичницькими культами служіння своїм богам. І це часто було пов'язане зі служінням плоттю, блудом і розпустою: поклоніння Афіні, Астарті, Бахусу...
Ото ж, євреїв, як народ Божий, треба було навертати назад до Бога і праведного життя в Бозі. Ба більше, їм треба було звістити, що Бог зробив наступний крок. Заплатив за них кров'ю Свого Сина. І вони тепер оправдані Богом через жертву Ісуса Христа, не відкинуті і не забуті Богом, а стали для нього "своїми". Чи означає це, що всі євреї в результаті викупу автоматом отримали Духа Святого? Ні. Але все одно вони - свої Богу. І служити своїми тілами богам розпусти не гоже. Своє тіло треба присвятити для праведного служіння своєму Богу. Ось до цього Петро їх і закликає. Ну, а чому каже, що "останнє буває для них гірше першого"? Бо знає слова Ісуса:
47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий.(Лук.12:47,48)

Згідна.

Ні, не всі. Отримують Духа Святого ті, що ввірували, вірою у Христа народжені від Бога діти Божі.
Але ж в тім вірші, що навів Соняшник, взагалі не йдеться про народжених сгори, - тих, що має Святого Духа.
Це про тіх евреїв розпорошення, що проповідю Євангелія тількі-но відійшли від розпусти поганського світу до чеснот і заповідей свого народу.
.8
Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.

Тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті , зводять неправдиві вчителі, власне про яких написана вся глава 2 другого послання Апостола Петра:

А між людом були́ й неправдиві пророки, як і бу́дуть між вас учителі неправдиві, що впрова́дять згубні єресі, відречу́ться від Влади́ки, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.
І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься.
І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає!
2Петра2:1-3
Звертаю вашу увагу на слово "пророки". Пророки були тільки в євреїв. Це також підтверджує, що це послання до євреїв розпорошення.

Сонячнику, ви так даєте повеління народженим від Бога, якби не читали Івана. Іван пише, що "точно знає". Що саме знає? Читаємо.

18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.(1Iван.5:18)

Іван точно знає, що народжений від Бога не грішить. Чому? Бо точно береже себе. В результаті лукавий точно не торкається його.
Іван знає все це. А ви чомусь не знаєте. Чому Іван так впевнено це стверджує? Бо знає, що Дух Бога сильніший за плоть, "бадьорий бо дух, але немічне тіло". Перемога завжди за духом у тих, хто має Духа Божого. А ви проповідуєте безсилля цього Духа і силу плоті, тобто, перечите словам Ісуса.

Не майте мені за зле, Сонячнику, що так експлуатую вашу цитату. Просто вона типова для більшості конфесійних вчень.

То що я хочу сказати? Для більшості вчителів Дух Святий є, але десь окремо від людини. Водитись Духом - це щось на кшталт "слухати його настанови і виконувати". Але це саме робить Закон, він дає настанови, а людина має слухати і виконувати їх. То яка різниця між впливом Святого Духа на людину і впливом Закону на людину? У такому випадку - немає. То навіщо Святий Дух? Дублювати дію Закону? Навіщо? Закон з такою функцією сам справляється.

Інша ситуація. Людина має Духа Святого. Як ви це розумієте? Де цей Дух? От Закон - зрозуміло, в розумі. Павло каже "я сам служу розумом Законові Божому". Разом з тим Павло вчить, що підзаконний ще служить тілом закону гріха. Добре. Закон - в розумі, гріх - в тілі. А де Дух оселився? Залишається лише "внутрішня людина - серце". Ви, Сонячнику, кажете, що наявність Духа ще нічого не означає. Головне - самому боротися зі своїм тілом, вірніше, з тим законом, що в тілі. То навіщо Він оселився в людині? Адже тоді - що з Ним, що без Нього. Дух лише спостерігає боротьбу Закону, що в розумі, з законом гріха, що в плоті? Виконує роль арбітра, чи статиста?

Якщо ще говорити про вашу теорію втрати спасіння, то що виходить? Через погані діла плоті Дух Святий "ображається" і покидає людину? Виходить з неї геть? І що? Плоть перемогла? Вигнала Дух? То де тоді перемога Духа Божого? Нема. Ну добре, людина визнала свою провину, що послухалась плоті, а не Закону, поплакала, попросила пробачення, і Дух Святий знову оселився в ній? То що? Дух Святий, як той "бідний родич", буде, щоразу виганятися плотію і запрошуватися розумом назад в людину? І людина то втрачає спасіння, то здобуває його знову? Якийсь оксюморон.

Що в одному, що в другому випадку, бачу, що для вас є головними діла, себто Закон. Навіщо вам тоді Христос? Адже Він мав забезпечити вам отримання Духа Святого для спасіння. А що, без Духа ніяк? Спасіння нема? Виходить, що нема.

Бог є Дух. Невидимий. Людину задумав створити видимою і вічною, як і Він. Тому Бог почав з творіння видимого, як ми називаємо матеріального світу.Тобто, Начало творива - видима матерія. Як читаємо " В началі Бог сотворив небо і землю". Тобто, в матеріальному началі Бог все створив. І Павло каже, що "спочатку душевне, потім духовне". Павло, говорячи про живу матерію, вживає термін "душевний". Це створене Богом матеріальне надалі розмножується смертю через народження і забирається нею, вмирає. Другий крок творення - оживлення мертвого Духом животворним. Як писав Павло "Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре" (1Кор.15:36) Підрядковий каже "не оживляється, якщо не вмре". Тобто, оживляється лише мертве. Воскресіння стосується лише мертвого, живий не воскресає. А для воскресіння потрібен Дух животворний. Він мертву плоть оживляє навічно.

Отож і читаємо:
21 ...Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!(Гал.3:21)

А я трохи перефразую: "Якби діла могли оживляти, то праведність, а отже і спасіння, було б від діл".

Бачимо, що все впирається в оживлення мертвого.

Тому потрібні: матеріальне начало, смерть, щоб отримати мертве матеріальне, і Дух животворний, який ту матерію зробить живою назавжди. От і весь процес створення людини за "образом і подобою Божою". Створити мертве матеріальне і оживити його навічно. Спасіння - це і є перехід від смертного тіла до вічного. І хто має Духа, що оживить їхні смертні тіла, той має гарантію спасіння. І Дух Божий не залежить від діл плоті і не керується нею. Дух заявляє свої права на людину, до якої посланий. Він для того і посланий, щоб все інше не мало влади, і спасіння було забезпечене. То як це спасіння можна втратити у випадку, коли Дух Божий оселився в людині?

Так, переважна більшість конфесій, а скоріше всі конфесії вчать, що основою спасіння є "правильна поведінка" людини, тобто ЇЇ діла, що мають відповідати Закону (єврейскому).
Чому єврейському? Бо Закон даний тільки єврейському народу, але чомусь його "тягнуть" на християн з язичників.

Отже діла...
Але ж Апостол Павло наголошує :

16 А коли ми дізнались, що люди́на не може бути виправдана ділами Зако́ну, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Зако́ну. Бо жодна люди́на ділами Зако́ну не буде випра́вдана!
Гал 2:16
Ба більше!
20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Само́го Себе.

21 Божої благода́ті я не відкидаю. Бо коли набувається праведність Зако́ном, то Христос нада́рмо умер!
Гал2:20-21
Перефразую це таким чином,
- Якщо ти хочеш набути праведність, тобто спасіння, воскресіння, життя у вічному тілі своїми ділами, ти відкидаєш Божу благодать. Христос для тебе нада́рмо умер!

Отже, як спасіння ділами не набувається, так і його неможливо через діла втратити.
Спасіння є виключно прерогативою Святого Духа, - Божа благодать, від людини ніяк не залежить.