Так, почав саме цією цитатою. За замовчуванням приймаючи не тваринний потяг до "тупо сексу", а стосунки засновані на чистих почуттях. Крім того, слід взяти до уваги, ворог завжди прагне знищити християнина. Тому і спокуси приходять різними шляхами. Чого варте лихе товариство. Що ж до лисиць, згідний, певною мірою. Але і серед чоловіків є вовки.
Як їх врятувати, коли ще до перелюбу не дійшло?
але вони вже зрадили один одному і через три дні, одружаться по новій Що Ви маєте на увазі?
Та й вчення про безшлюбність відсутнє в деяких деномінаціях.

Спостереження на близькій відстані, хоч би 3 роки сиділи одні, так скоро ж знаходять нову пару.

Думаю Павло мав на увазі, щось особливе це не частий випадок як парі потрібні статеві стосунки як кисень і тут вже краще одружити але при цьому попереджає, що у випадку втрати один одного як смерть чи подібне, матимуть тілесну муку... бо такі люди не можуть відновити статеву чистоту, тому мучаться.

Та все ж статеве здоровя треба ставити ребром, стримання на перше місце з причин поганої спадковості і потреби очищення якщо в нього нема полюції та займається мастурбацією це ж ви мені давали книгу "Боротьба кожного чоловіка" де сказано, що ціломудреність має місце навіть в шлюбі бо в нього тече на будь яку ліву жінку я би такого не одружував хай лікується.

Тілесні мука як смерть і втрата чистоти, ніколи не розглядав так ці слова. Для мене це найперше муки породіллі. Може ще хто підкаже які муки плоті мають місце в благословеннім шлюбі?
Шлюб як і бешлюбність є даром Божим. Очищені словом Господнім і молитвою. Те що неможливе для нас, можливе для Бога.

Може здасться дивним але перше на думці те, що говорив раніше: нечисті шлюби які мотивовані вторинними причинами на випадок втрати чоловіка не можуть відновити дівочий стан і приходять важкі випробовування. Наприклад якщо шлюб був чистим на гарних основах то і при втраті або розлученнях на певний час, організм зможе відновити ціломудреність, а якщо шлюб був химерним або підступним то втрата чоловіка приведе до мук бо людина не зможе відновитись так як цей шлюб приховував нечистоту(певну хворобу чи гріхи)

У книзі "Боротьба кожного чоловіка" саме про такі страждання та як бути здоровим у шлюбі і часовим відлученням щоб зберегти себе один одному і не мучитись.

Те що дехто вмотивований лише статевим бажанням не є правильно. Тому апостол рекомендує: "краще одружитися, ніж розпалятися".(1Кор.7:9) Ніколи не чув щоб хто казав, що одружився з метою плодити потомство. Тобто винятково для продовження роду. Мені, наприклад, сподобалась дівчина з якою я тільки познайомився, і на третій день пропоную їй бути моєю жінкою. Тоді моєю рушійною силою стала симпатія, навіть закоханість. Що в нас пробуджує ці почуття? Потреба любити і бути любленими, потреба в спорідненій душі з якою ми стаємо "єдина плоть" (див. Бут.2:24). Це як дві золоті посудини перетоплені і вилиті в одну нову; як дві глиняні посуди, дивно перетворені на робочий матеріал, з яких зліплено одну нову. "Покине тому чоловік батька й матір, і пристане (приліпиться) до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом (одна/єдина плоть). Ця таємниця велика." (Еф.5:31,32) Через цю таємницю єднання чоловіка з жінкою в Писанні такі категоричні перестороги і заборони стосовно розірвання шлюбу: "хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб" (Матв.19:9), "не відпускати чоловікові дружини" (1Кор.7:11), "свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свого не зраджуйте! Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів... Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!" (Мал.2:15,16*) Отже, деякі завдання сімейної пари полягають в тому, щоб любити одне одного - давати належну любов один одному, спільні молитви (бо де двоє чи троє в Ім'я моє...) та пости, берегти/пильнувати самих себе і один одного від спокус, і подібне до цього. Також народження і виховання в побожності дітей, це певною мірою залежить від Бога, і є Його волею. А головне спільна покора Господній волі. Відсутність, навіть в найменшому, чистої і смиренної покори Божій волі вказує на брак любові до Нього. "Це любов до Бога - берегти його заповіді" (1Ів.5:3). Напевно хтось керуючись самолюбством та шукаючи власного задоволення загасив лампаду Слова Божого і побрів в житті навпомацки. І дай Боже щоб інший, той хто ще тримається Бога не почав платити злом на зло. Натомість продовжував любити всупереч усьому, адже "ніколи любов не перестає (гр. не впаде)." (1Кор.13:8) Стати в пролом за сім'ю аж до повної перемоги. Не воювати чоловікові проти жінки, і жінці проти чоловіка, цього хоче лукавий спокусник знаючи що "кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються". (Матв.12:25) А в кожну мить, в кожній думці, в кожному слові, в кожній дії виконувати Божу волю - любити. Люби - проголошують дві головні заповіді, ними просякнутий Старий і Новий Заповіт. "Тому хто біля тебе дай любов" співаємо, то давайте так жити.
То як бути коли хтось ухиляється? Любити!
_
* За септуагінтою (пер. Туркуняка) "бережіться ви в вашім дусі, і жінку твоєї молодості не оставиш.
Але якщо зненавидиш,(і) відішлеш, говорить Господь Бог Ізраїля, і (то) безбожність покриє твої задуми, говорить Господь Вседержитель. І зберігатиметеся в вашому дусі і не оставите". Мал.2:15,16

Спокуси приходять в любому випадку. При розлученні на певний час, тобто хтось поїхав кудись, воля Божа для обох це вірність,так ніби і тепер разом.
Проте, маємо чіткі вказівки. "Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина".(Кор.7:3) "корячися один одному у Христовім страху. Дружини, коріться своїм чоловікам*, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви... Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе." (Еф.5:22-25) "Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі! Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!"
(Кол.3:18,19)
Що маєте на увазі - "шлюб приховував нечистоту(певну хворобу чи гріхи"?
_
* гр. "коріться (слухайтеся) один одному у Христовому страсі, жінки своїм чоловікам як Господу..."

Ще раз уточнюю: йдеться про передчасну втрату як то смерть чоловіка або страта за благовістя. З однієї сторони звучить парадоксально але я думаю, що здорові стосунки на чистій основі без фізичних вад і духовних, легше переживають втрати. Однак Павло ніби відступає назад, що коли з тобою не все гаразд то одружуйся чим будеш ти розпалюватись на сторонці. Ось такі шлюби не зможуть відновити стан на випадок втрати однієї з сторін, це викликає страждання як власне і душевні так і фізично. Та скоріше за все, Павло так не вчить, він віддає перевагу брати приклад у нього та просить щоб християни знайшли цьому раду, а ми як бачимо й далі беремо з його перших слів, одружуємо нечистих людей аби не розпускались.

Йдеться про страждання на випадок раптової смерті однієї з сторін.

Був свідком молодої жінки в Інтернет, чоловік помер по хворобі, крім того, що вона потрапила в психіатрію та писала свої блоги, цікавий момент у неї аватар змінився на фото жінки яка лежить на ліжку оголена в стані страждання. А вже ж людям які сповідували секс і мотивували на цьому шлюб, не просто відкотити свій стан до дівочого.

Павло також говорить аби не розлучались на довго.

uspih, шановний, будучи модератором форуму я би забанив вас за за офтом і флуд який не стосується теми і за анти Біблійні висказування, читаючи вашу писанину складається враження що вам не пощастило створити сімю через що ви стали жононенависником. Запомніть і запишіть собі на листочок, ініціатором сімї і є Бог!!! Статеві стосунки придумані Богом! Слова Божі:
- "не добре, щоб бути чоловіку самотнім...."
- "Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! "
і так далі.

п.с. чисто особиста порада, покайтесь в своїх висказуваннях і найдіть собі дружину!

Для вас я забагато написав. Питання стоїть в такому розрізі: якщо в Біблії написано так то чому на практиці інакше. І я відповів 1) Апостол Павло попередив, що одружуватись заради "проблем" це його власна думка. 2) Апостол Павло віддає перевагу не одружуватись на поспіх, і дає власний приклад...

Тому я з повагою підійшов до Біблії і зневагою до гріха, і тих хто зловживає шлюбом але нехтує цим "стримання є кроком до сцілення"

Ці дві відповіді і пояснюють як першу частину питання так і другу.

А я дійсно не в шлюбі і скажу, що Павло був правий коли радив не одружуватись на поспіх.

І не тільки каятись не збираюсь, а раджу взяти у мене приклад: сісти в інвалідний візок і по сидіти років зо двадцять, повірте імпотентом не станете, а будете з посмішкою дивитись як ваші батьки багато разів одружувались та перевінчувались... саме про це нас тут і запитують: чому вінчання часто кінчається розлученням та чому Біблія попереджає про страждання у шлюбі. Моя відповідь прозвучала вичерпно. Біблією займаюсь близько 30 років.

Уникнути розпусти можна, вирішуючи власні проблеми. Інакше розлучень не уникнути. Не уникнути і страждань про які пишеться далі.

А в шлюб треба чистими вступати а не нечистивцями.

Інакше питання так би не стояло як ставить ця замітка.

Для ясності. Питання чи проблема в тому, що непорозуміння, власне ухиляння від подружнього обов'язку не шкодять лише сім'ї. Вони певним чином впливають на спільноту. Навіть коли не винесені на загал. Приховані. Є чіткі вказівки стосовно подружнього життя. Якщо підв'язались, то виконуйте. Хто виконує Божу волю, виконує її в усьому. Хто не виконує, той шукає собі виправдань. Хто ухиляється, не від людини ухиляється, а від виконання постанов Господніх. "Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина". (1Кор.7:3) І ще: "віддайте належне усім... не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона... Люби свого ближнього, як самого себе!" (Рим.13:7-9) Тому той, хто ухиляється нехай спитає себе: Чому я це роблю? Візьме лампаду Писання, і перейде по "тому що" - отих власний відповідей-виправдань. Дізнається як все це виглядає в очах Всевидючого, і відповідно вчинить.
Творець заклав в людину потребу статевих відносин, як особливий зв'язок між чоловіком і жінкою. Це дар Божий. Не потрібно знецінювати його до низьких мотивів. Є інший дар - безшлюбність. Але мова тут не про нього. Але про те, що сім'я яка сповідує Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем повинна тримати вірність Йому завжди, корячись у всьому. А як бути вірним Йому не будучи вірним один одному?

До речі "дар безшлюбності" це не імпотенція а дар, що називається: Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
(Як.3:2)

Оце він дар: спроможний приборкувати й усе тіло

Я за те щоб спочатку вірність Богу, а тоді і всьому тілу.

А тепер ілюстрація https://www.youtube.com/watch?v=tAIzq9tuCpM

А ось так приборкується тіло і це ви назвали дар?

Можливо, ось що сталось з цим співаком а це поруч його жінка https://www.youtube.com/watch?v=rkisMxZi-hg

Деколи вас тяжко зрозуміти.
Як слова Якова (див. Як. 3:2) відкривають дар безшлюбності? Чи не про служіння вчителя йде мова з першого вірша (див. Як 3:1). А приборкання тут це χαλιναγωγησαι - керувати вудилом (уздечкою). Кермувати тілом як спільнотою. Звичайно "приборкувати (або керувати) тіло" можна застосувати до відмови від шлюбу. Але там мова про інше.
Що я називаю даром, так це шлюб з усіма аспектами. Мені треба було ще дописати "статеві відносини з метою народження дітей". Думав що це і так зрозуміло. "І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся. " (Бут.1:28) Про що говорить апостол Павло: "кожен має від Бога свій дар, один так, інший так" (1Кор.7:7)?
Безумовно бувають тяжкі випробування. Це окрема тема.

А я завжди бачу відповідь у самому вашому питанню: чому? Бо не мають дар

А приборкувати треба своє як написано а своє це також і дружини(якщо має дар) а також і своїх дітей для досконалого в слові.

Думаю дар вони мають. Бо ж і обраних намагається диявол звести (див Матф. 24:24). Він воює проти всього доброго. Знаходить якісь слабинки і починає вміло маніпулювати. Часто його інструмент це гордість. І навіть коли вже хто втрапить в сітку диявола, то Всемогутній сильний рятувати завжди!
Кожного з нас сатана спокушає. Отець дав нам волю, від нас залежить чи ми скажемо йому "в ім'я Ісуса відійди", чи підемо в ярмо нечистоти. Написано: "Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас". (Як. 4:7)