Тобто узагальнюючи відповідь я повертаюсь до "ухиляються"

Від чого ж ухиляються?

Перед всім Ісус 40 діб постив.

Якщо ви ухилились від істин то не встоїте перед дияволом.

Це дійсно підсумок, що пари не витримали багатьох випробовувань і перш за все до шлюбу то й не могли встояти.

Що заради спасіння/вилікування шлюбу ви скажете парі?
Якими будуть ваші дії заради них?

Бог спасає своєю клятвою у цьому Новий Заповіт

Спостерігаймо за Його проведенням.

ОК. Пишете: Від чого ж ухиляються? Слово αποστερειτε (αποστερεω) - відділяти, позбавляти, обкрадати, обділяти (див. Мрк. 10:19; 1Кор. 6:7,8, 7:5; 1Тм. 6;5Як. 5:4; ) . І кожне значення доречне. "Не відділяйтесь /не позбавляйте/ не обкрадайте/ не обділяйте одне одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням". (1Кор.7:5) В останніх словах натяк на відносини. Але ухиляння буває не тільки статеве. Як виявилося є люди обділені спілкуванням та увагою.
Сорокаденний піст не кожен пройде. Ви практикуєте його?
Є таке, дехто забагато собі дозволяє до шлюбу. Тут мова йде про тих хто в шлюбі. А той хто ухилився від істини - вже не встояв.
Вкотре дивуюся, про що ви говорите "Бог спасає своєю клятвою у цьому Новий Заповіт... Спостерігаймо за Його проведенням"?
От ви особисто її, яка завдала вам болю, простили?

Стосовно "посту" так я практикую не менше 40 років тут у кожного по своєму, відмиваюсь від помилок яких не можуть вибачити мій тато і мама один одному, тому з їх досвіду у мене гарний урок та затяжний піст через недуги. Тому й кажу про проводження Бога. Правда мої батьки не в церкві одружувались та й не знаю чи встигли одружитись поки я народився. Сміх і гріх

От коли в Церкві то ви знаєте, що за старим заповітом клятву давали ті хто обіцяв не ухилятись від Закону, а за Новим Заповітом клятва Бога на Хресті, і цю клятву Він має довершити хоч не хоч.

Гаразд. Як нам допомогти шлюбу який потрапив в шторм, та все ще на плаву?

Мої слова скоріше зарадять тим хто ще не в шлюбі.

А тим хто в шлюбі та через церкву, напевно під клятвою Бога, тобто їх чекають дивовижні пригоди за Божим проведінням.

Гарні слова, дякую!

Народ, на ваш розсуд.
Коли один з подругів при свідках скаже "ти мені ніхто" або "ти мені не потрібен/не потрібна", і ще "я тебе ніколи не любив/не любила", то чи таке може слугувати причиною розлучення? Чи брату або сестрі продовжувати жити в цьому?

Наведене вище питання є цілком життєвою ситуацією. Складною, навіть дуже. Жінка там переконана в своїй правоті. Тупо, нікого не слухає. Я вхилився від того.
Єдине прошу, народ, не віддавайте час "андроїдам". Поруч живі люди. Поговоріть з ними, замість копирсатись в соцмережах пильнуючи чужі дописи. Вже дуже часто присвячується час "чорному екрану". Чоловік забуває жінку, жінка чоловіка. Спитав якось одну людину: "скільки часу ви проводите разом?" Виявилось, днів три-п'ять на рік. При тому що живуть в одному домі, сплять в одному ліжку, є чоловік і жінка. Весь час краде "андроїд". Питати про молитву і читання, спілкування з Богом, то вже було зайве. От приклад заради чого люди вхиляються одне від одного. Чи знайдеться в тому місце для Господа?

Можу дати сторінку де говориться, що при бажанні тепер в Україні, можна вхилити чоловіка за грати за домагання стосунків у шлюбі. Це новий закон. З іншої сторони я домашніх перепрошую йти в Інтернет на вирішення складних питань бо вдома до праці, а теорії і підготування в он-лайн. В Інтернет суперечки, вдома висновки і праця.

Є певні умовності, але то питання десяте щоб вирішувати духовні справи посередництвом світу. "Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?" (1Кор.6:1) Церква має владу і силу, тому самостійно здатна розв'язувати певні речі.
В день треба поводитись і реагувати, на слова чи вчинки наших близьких і коханих, так, щоб не жалкувати за скоєне ні ввечері, ні за тиждень, ні через рік, ні у вічності. Справжня любов здатна творити дива. Той, чи та, кого обділяють увагою або почуттями, чи як хто собі то бачить, нехай найперше пильнує себе. Аби не підхопити гру "а ти такий сякий", і загравшись накоїти дурниць. Натягнути гордість і зачати вишукувати винуватих. В першу чергу - залишитись вірним Господу. А втому, маючи дороговказ йти вірним напрямком, маючи інструкцію для життя діяти згідно неї. Діє.

Думаю зрозумів. Ви знайшли наступне рішення: якщо один спіткнувся то інший підхопив не впасти, тобто здорова сторона має брати ініціативу, а не чекати від того хто ухилився.

Так. Але є тяжкі випадки. Маю такий приклад. Жінка поклялась чоловікові що буде холодною під час статевої близькості. З часом дала ще клятву, що взагалі не буде займатись з чоловіком сексом. Логічно вбачається курс на розлучення. Але ні. Це вже ніби гріх. От так і живуть не разом. Питаю "що ти думала коли таке казала?" Вона послалась на помсту. Я далі питаю "за що?" Відповідь багатозначне філософське "бо він такий-сякий". Так от, в підсумку: бунт проти чоловіка, і в тому чи не знайдемо тінь бунту проти Бога? Чому? Досить абсурдної клятви. От як відбудувати їм сім'ю? Зрозуміло, десь-колись, ворог перетворював золото на сіно, з часом жбурнув іскру, почало тліти, дмухнув і все спалахнуло. Звичайно привів до молитви відречення від дурної клятви. Але то виглядало не так як мало бути, смішки, затягування часу, непотрібні коментарі. Ну ходять в зібрання, а далі що? Проблема в тому що хтось переконаний у своїй правоті, вимурував довкола стіну, спробуй тепер пробити чи видряпатись.
Маю таке розуміння, що на певному етапі втрачено відчуття команди. Наявну проблему вирішували окремо у свій спосіб. Ніхто не подумав впаде той хто поруч то можу впасти я. А підставляли б одне одному плече, шукали б лице Господнє, тої біди б не було.

Хоч почав цю тему, але зовсім не хочу давати негативні приклади. Спробую цього більше не робити.
Є така пісня, простенька і змістовно глибока "Тому, хто біля тебе, дай любов". Отже, від тебе вхиляються то дай любов. Все. Можна більше нічого не говорити.
Але ще трохи скажу. Любов це неймовірна сила! От, чоловік, чи жінка, посварився з тобою і не вітається. Дай любов - вітайся першим. "Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!"(Рим.12:10) Тобі шось-там туркають, провокують на сварку, ти дай любов. "Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте." (1Петр.3:9) І коли Христос каже: "Любіть ворогів своїх" (Матв.5:44), то наскільки більше маємо любити домашніх своїх!? "Любов не чинить зла ближньому" (Рим.13:10)
Що до попередження Павла: "не вхиляйтесь одне від одного... щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням." (1Кор.7:5) Коли вже так сталось то маємо рекомендацію Якова: "підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас." (Як.4:7) Завжди, усюди, за будь яких обставин, усім давай любов. Слід "пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!" (Дiї.20:35) І повторю за апостолом: "я вірую Богові" (Дiї.27:25).