депресія - це стан коли іделізм натикається на реальність і з грохотом валяться замки

Представте собі народ, в мене ужасна депресія і геть нічого непомогає!!!! Катастрофа якась, я завжди така бадьора а зараз вообще унила як ніколи, аж жить нехочеться....

Зараз масово багато людей стали жалітися на депресію і безвихідь. Настають часи коли людина що веде далеко не духовний образ життя починає "загинатися" морально...
Так, йде випробування вогнем.

ого, таке придумати ""загинатися" морально... ", навіть не зрозумів шо воно означає
добре шо ви мого попереднього поста не розшифрували, а то б забанили

Як думаєш, чи може бути дипресія у християнина? Мені просто цікава Твоя думка з цього приводу.

Привіт Тарас! Дуже глибока і хороша думка! А, що ти розумієш під Божим страхом і чим він відрізняється від іншого страху? Як його правильно розвивати?

...так ...дійсьно, тут Відчувається стиль одного знайомого форумчанина "Вершника" здоється, чи то "Зверхника", не памятаю вже...
Вибачаюсь, що погана память....давно не був на форумі!

Це означає те, що людина починає кожного дня нити, і нарікати на все довкола, на начальника, на погоду, на те що нема грошей і т.д. і потім її поступово починає тягнути до аморальних вчинків, алкоголю, розпусти.
Давай замінимо це "загинатися" словом деградувати.

Мабуть, якщо би Бог ставився до нас з таким самим розумінням і співчуттям, то ми би давно уже всі повмирарали від Його гніву. Але в мене також і самого є проблеми іноді з гамуванням імпульсивності та виливанням гніву на інших (часто навіть невинних людей), бо світ зараз такий. Завжди обіцяю Богу, що як він допоможе мені з цим справитися (і при цьому не пригнічуватися), то буду прагнути до того щоб більше йому служити! Тобто проблема уся у правильному складі розуму і у тому щоб уміти(могти) його утримувати!

не знаю чи варто саме сюди було вписувати це....але посто відповідної теми не знайшла...
та й якщо розібратись,то у стані,у яуому зараз я тема абсолютно мені підходить


Кожного дня я просипаюсь…..п’ю чай,обов’язково зелений і без цукру, сиджу в інтернеті , переписуюся з друзями,подивлюсь фільм,чи прочитаю щось із книги….тоді наступає вечір я збираюсь,наводжу макіяж,розчісую волосся і іду гуляти…кожного дня те саме впродовж літа…і здається все має бути непогано,адже я вчусь у Києві,на бюджеті,маю безліч друзів,знайомих…..моя телефонна книжка вже давно включає в себе більше ніж 300,чи,можливо, 400 людей….а у серці абсолютна пустота…мені погано,а ніхто серед усіх людей,що оточують мене не помічає цього……кожного дня я ношу ці дурнуваті каблуки,маю ідеально вкладене довге волосся і макіяж,глянути,і ніхто б і не подумав,що щось зі мною не так,все прекрасно,чудово….а звісно, що ще потрібно,вона тепер київська….завжди,чомусь,люди на це звертають увагу….та яка різниця….ви так привикли бачити на моєму лиці посмішку,що не замітили як я замінила її своїми сумними очима….хочеться плакати….
Я дивлюсь на своїх подруг всі вони мають хлопців…..мені 19 років,як і усім моїм подругам…ну максимум на рік вони від мене старші….двоє з них заручені,інші мають стосунки з хлопцями,довготривалі і багатообіцяючі,а я одна…..всі запитують чому….а відповіді нема…щось не так….і все…в мене болить душа….я любили гуляти…ходити по кафе і дискотекам…але і то мені надоїло….випивала я завжди в міру….не матюкаюсь,говорю,можливо,занадто літературно, навідмінно від усіх моїх друзів… І що ж тоді не так? Я ніяк не можу вийти з цього депресивного становища,якщо людині хоч колись доводилось посміхатись крізь душевну біль, тоді вона мене б зрозуміла…. Адже так я вже живу більше ніж 3 місяці… як тяжко кожного дня сидіти у якомусь кафе з друзями…дивитись на них і розуміти,що чомусь, в один момент, мені стало все одно вс,про що вони говорять…я сама не своя…. І коли мені вже СИЛЬНО ПОЧИНАЄ БОЛІТИ я роблю дурниці, такі,що не хочеться писати….я не впізнаю себе…не розумію…щось не так…
Як вийти із цього становища,як почати знов любити себе і своє життя?.......страшно робиться лише від того,що з такими темпами я можу залишитись абсолютно сама…….

Думаю, що такий період буває у кожного...
Чому? А потрібно зупинитися на хвилю, задуматися над своїм життям... Що ти й робиш...
Що зробити, щоб стало легше? Візьми, почитай Біблію, помолися до Бога, Йому розкажи свої проблеми, поділися своїми думками з Тим, Хто єдиний може тебе зрозуміти...
Почитай, наприклад, Сковороду, який дуже вдало описував такі ситуації.
Бог поможе обовязково розібратися тобі із собою. Такі хвилі потрібні, справді потрібні...

дурниця це все!
Бо це захворюваня і треба іти до лікарів, чи лікуватися терапевтично десь на природі чи в інших умовах в яких проживаєте.
Наприклад, комусь бракує те що не вистачає в загальному життю-гостроти,спокою чи байдужості-хто є роботоманом чи ще подібно ...
тобто контрасту нехватає.
Знаєте як говорять люди "клин клиноном вишибають"
-Якщо хвороба душевна до дантиста ніхто ж не піде правда?
тобто ідуть до людей які знають такий стан...

-А береться ця хвороба, чи такий стан ізза низької самовпевненості-самооцінки чи подібного.
Нам треба бути по своєму лідерами-хтось менше, хтось більше-но людина мусить відчути свою цінність для неї ж самої.
Нас Бог створив по своєму "образі"-тобто творцями. Творцями свого життя,справ, і іншого у свому життю.
Взагалі можна говорити багато. Але для кожної людини існує свй підхід.
тому є і психологи(но це не психіатри).

Якщо депресія - це захворюваня, то це не дурниця. Бо багато людей навіть віруючих страдають нею час від часу, напевно від невпевненості у Бозі. І тоді треба йти до спеціаліста з душі. Бо що лікарі можуть дати нам крім платних порад. А Майстер і Лікар душі знає до нас підхід і поможе і Своїм Словом і ділом.
Треба пошукати в Біблії хто страждав депресією і як із неї викарабкався. Може хтось знає?

Депресія - це не біблійний термін. Може є якийсь біблійний синонім...
У депресію попадають тоді, коли Бог відступається, коли людина захоплюється чарівництвом, або ж коли просто випробовується віра християнина.
Мабуть, Юда зрадник мав депресію, але повісився... Саул також подібне переживав, коли Бог відступився від Нього.

А найкращий біблійний приклад виходу з депресії - це приклад Йова, думаю. Коли він все що мав втратив, і тіло його вкрилося гнояками, а ще й спокушала його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!... 10 А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами... (Йов.2:10)

Так, корисно прочитати книгу Йова усім, хто в депресії. Це чудовий приклад віри.

Термін то не біблійний, сучасний, але страждали від неї в ті часи не менше напевно. А за цікаві приклади з біблії дякую, я ще згадала Гедеона як він ховався у печері. У його словах до ангела чується депресія. А от чого його відносять до георїв віри,не розумію. Може того, шо подолав депресію.