То це тільки із працівника, а роботодавця це в районі 50% від зарплати.

Я це розумію, 50% - з працівника - це всі податки за працівника: і його, і власника за нього.
Я й на те кажу, що державні податки чи то закони далеко не ідеальні і часто бувають здирницькими, але якби там не було і їх потрібно платити і те, що вимагає держава по принципу: Кесярю - кесареве, а Богу - боже.
І через нечесність держава банкрутує навіть на таких великих відсотках, а Бог звершує великі чудеса на 10% і навіть за 2 вдовині лепти. Те, що від щирого серця приносить величезні результати на славу Божу, навіть якщо й в тебе не має 2 лепт. Жертвувати можна не тільки гроші, а багато інших можливостей, використовуючи всі ті таланти, якими нас наділив Господь.

вони тільки здирницькі, тут без варіантів.


Значить ти від того далекий, тут не ця тема, але не від цього вона банкрутію, основному від того що розкрадають бюджетні гроші.


а от Церква від 10% не банкрутує, хоч на 50 - 70% менше бере.


Думаю що десятина і таланти це різне, і змішувати в одно не можна.

А хіба розкрадання бюджентих грошей не входить у поняття "нечесність"?

Можливо ти і правий, але як гроші так і здоров'я - це можливості, які йдуть від Бога. Але чи правильно ми ними управляємо?
Десятину віддати - це ще найпростіше, а от мудрості для використання 90% потрібно просити у Бога.

А кому ви віддаєте десятину: Богу чи церковній організації?

Чи віддає хтось Богу не гроші, а час?

Віддаю більше десятини вільного часу (24 год) для Бога, більше 2-х годин: для молитви, дослідження Писання, але це по суті роблю це для себе.
А як Ви віддаєте Богу час?

Ну ми ж говорили де держава візьме гроші, а це уже друге питання де їхня совість. До речі, вони не то що крадуть у прямому смислі, вони б так уже усі в тюрмах сиділи, а так існує система "відмивання грошей".


Не думаю, інакше б наші Церкви були б добре забезпечені, а так кінці з кінцями зводять, ідей багато, а грошей не має.
І ще, може з сто гривень легко дати, а коли тисячі ідуть, ох як це важко.

А яка тут різниця? Бог і церковні служителі ( а не організація) це люди поставлені Богом.
А як це у прямому смислі віддавати гроші Богу, вони хіба Йому потрібні?


От Богу це більше потрібне..... у прямому смислі.

згоден . згоден...

Деяка різниця все ж є.
Христос скаже: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Не церковному служителю, а одному з найменших братів Христових.

А чи потрібно віддавати церковним служителям десятину? Це особиста справа кожного, але Бог не вимагає цього.

Я це питання задав, бо раніше я не розумів навіщо Тарас започаткував цю тему, аж поки сам не почув, що у багатьох церквах переконують у необхідності давати десятину церковним служителям.
І я би хотів звернути увагу на те, що часто в цьому криється неправда (зловживання).
Бо я вже чув такі проповіді, де кажуть, що ти можеш не проповідувати і навіть не молитися Богу, а займатися своїм бізнесом, і давати служителям десятину - і цим будеш служити Богу. Ні!

Адже, насправді у старому завіті десятина давалася левитам, які не мали земної частки, і служили при храмі. У новому завіті всі були рівними: А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було... і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

А що в нас виходить? Якщо ми даємо служителю 10%, то нащо віддаємо 90%? Чи не присвоюємо собі, як Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка, та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів. (Дії 5:1-2)
А чи роздає служитель кожному, хто потребу в чім має? Чи теж присвоює собі?

Тому не обманюймося. Церква - це не фіскальний орган. Бог хоче, щоб ми повністю належали Йому, а не лише на 10%, а тому все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса. (Кол.3:17)
А якщо усі наші доходи від Господа, то не присвоюймо собі, а ділімось з братами, як писав Павло: Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була, як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі. (2Кор.8:14-15)

Сонячник не погоджуюся із тобою, от припустимо кожен буде сам собі вирішувати де давати, то як буде утримуватися даний храм, чи у вас не має дому молитви, у нас пресвітер на зарплаті, уже не говорю про комунальні витрати, то як має утримуватися дім молитви по твоєму?
На мою думку це правильно давати у свою Церкву, а не роздавати всюди.
Мал.3:10 Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі....

Так само й держава має потребу у зборі податків для її існування. І будь-якій організації, для утримання адміністрації, а також на комунальні витрати приміщення, потрібні чималі кошти, і кожен член вносить свої членські внески, які встановлює організація. Але це адміністративні витрати, а не Божі. І Христос відповідав так: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже. (Матв.22:21)
То ж окрім того, що ми даємо державі чи на утримання організації, ми ще повинні віддавати Богові Боже. А що в нас є Боже? Та ми самі і все що в нас належить Богу, бо Він викупив нас.

будласка точнiше обясни бо якось розпливчато

Давати десятину на утримання церкви - це людська постанова, а не Божа заповідь. У тому щоб давати - немає нічого поганого, але слід розуміти, що коли нас переконують про необхідність давати в церкву саме десятину - то це неправда, а маніпуляція Словом Божим.

Проте є добре, що у більшості церков збирають не десятину, а добровільні пожертвування. А це по-чесному.

Ага Я чула від старших братів і сестер, які пережили гоніння і збиралися підпільно по домах, що вони теж відкладали десятини. А коли в когось із віруючих ставалась біда чи когось штрафували, то ці відкладені гроші йшли у поміч тим, хто справді мав потребу. Бо церковних споруд тоді майже не було. Варто зауважити, що в книзі Дій у розповідях про перших християн ніде не сказано, що віруючі давали саме десятини.