Допоки Ви не будете зважати на правду, доти і будете дискутувати по цьому питанню:
Буде Нове Небо і Нова Земля - преображденна вселенна.

Земне стане небесним. Новий Єрусалим описаний ніби матеріально, але матеріальні речі - символи духовного. І сонця вже не буде... означає, що буде духовний світ. Земля преобразиться і праведні успадкують землю Все чітко.

Адам і Єва скоріше всього спасенні, адже навчилисья ж на своїх помилках і помилках своїх дітей. Душа Авраама на лоні Авраамовому. Ілля - потрпапив на Небо. Енох теж. Розбійник що покаявся на хресмті - теж в Ра (а Рай на землі ще не присутній). Ще приклади треба?

Я сподівалась, що Вас цікавить це питання.. крім того, якщо Вас не цікавить, то може інші зацікавляться.

Єгова не мав підстав підтримувати життя неслухняних Адама і Єви вічно. Вони померли, як він і попереджав. Адам і Єва перестали існувати. Вони не перейшли до духовної сфери. Це видно зі слів Єгови, які він промовив до Адама після того, як вказав йому на непослух. Бог сказав: «Вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Бог створив Адама з пороху земного (Буття 2:7). Перед тим Адам не існував. Отже, коли Єгова сказав, що Адам вернеться до пороху, він мав на увазі, що Адам вернеться до стану неіснування. Адам мав стати таким же неживим, як порох, з якого він був створений.
Питання до Вас, Протестанте: куди потрапляють люди після смерті?


«Поняття про безсмертя — це плід грецької думки, тоді як надія на воскресіння належить до єврейської думки... Після завоювань Александра юдаїзм мало-помалу перейняв грецькі переконання» («Енциклопедичний словник Біблії» [«Dictionnaire Encyclopédique de la Bible»] за редакцією Александра Вестфаля, Валанс, Франція, 1935, т. 2, с. 557).

Це питання обговорюється на інших темах. Ласкаво просимо до розмови.

Дуже хочеться, щоб ці питання обговорювались на відповідних темах. Там можна поговорити і про Єрусалим та інші важливі питання.
Тож заходьте viewtopic.php?t=1233
viewtopic.php?t=1232

Якщо Адам і Єва спасенні, то чому люди і далі помирають внаслідок їх гріха? Приклади бажано з Біблії. Навіть обов’язково. Інакше це скидатиметься на дитсадок-молочнагрупа.

Що є небо і що є земля? Весь Всесвіт є Божим творінням. Зараз він осквернений гріхом. Потім - буде переображений, це і буде Царство Небесне. Я не бачу можливості і доцільності одночасного існування "неба" і "землі".
Інакшими словами, псалмоспівець закликає чинити Царство небесне вже тут і зараз, бо ми, люди, є по праву господарями землі, хоч і втратили це високе достоїнство в результаті гріхопадіння.
ті, хто повернеться до Господа, успадкують нову землю, обіцяну нам Ісусом.
Ну і далі в тому ж дусі. Як бачите, все гарно пояснюється за допомогою учення Церкви і натхнення Святого Духа Головне - відкинути єресь і прийняти Христа.

Якщо Адам не згрішив би, то усе людство й далі не знало б гріха та його наслідків.
Однак, мало хто вірить у те, що Адам мав жити вічно. Переважна більшість людей вірить у те, що людина після смерті продовжує жити. Чому так відбувається? Чому усупереч твердженням Біблії існують такі вірування як безсмертя душі, загробне життя?
Ось уривок з кн.. «Людство в пошуках Бога»:
У потойбічне життя вірили народи за старожитньої вавилоно-ассирійської доби. В одній енциклопедії пояснюється: «Під землею, нижче безодні Апсу́ [безодня наповнена прісною водою та оточує землю], розкинулося пекельне місце, куди люди спускались після смерті. Це була «країна без вороття»... Ду́ші померлих — едімму — у цих краях вічної темряви «одягнені немов птахи в крилаті шати» й спутані між собою». Згідно з міфом, над цим підземним світом владарювала богиня Ерешкігаль, «княгиня великої землі» («New Larousse Encyclopedia of Mythology»).
Поняття про безсмертну душу також було близьким для єгиптян. Перш ніж душа діставалася до країни блаженства, її потрібно було зважити на терезах за допомогою пера правди, яке символізувало богиню правди й справедливості Маат. У зважуванні допомагав або бог Анубіс з головою шакала, або Гор, зображений соколом. Якщо душа отримувала схвалення Осіріса, то могла втішатися блаженствами з богами. (Дивіться малюнок на сторінці 50). Як у більшості випадків, тут ми бачимо поширене вавилонське поняття про безсмертну душу, котре справляло неабиякий вплив на релігію, життя та вчинки людей.
Давні китайські міфи розповідали про життя після смерті й необхідність вдовольняти предків. Предки «вважалися живими й могутніми духами, надзвичайно зацікавленими в благополуччі своїх живих нащадків, а також здатними розпалюватися гнівом та карати, коли їм щось не подобалось». Мертвим потрібно було всіляко допомагати, наприклад, давати супутників у смерті. Отже, «разом з деякими царями династії Шан... ховали від ста до трьохсот нещасливців, котрі мали стати їхніми слугами в наступному світі. (Цей ритуал спільний для старожитнього Китаю та Єгипту, країн Африки, Японії та інших місць, де приносили такі жертви)» (Джон Б. Носс, «Релігії людини», англ.). У цих випадках вірування в безсмертну душу призводило до людських жертв. (Протиставте Екклезіяста 9:5, 10; Ісаї 38:18, 19).
Також греки, цікавлячись померлими та їхньою долею, впроваджували у свої міфи багатьох богів. Згідно з міфами, царством непроглядного мороку правив син Кроноса, брат богів Зевса й Посейдона. Його ім’я — Гадес, і відповідно було названо його царство. А як душі померлих потрапляли до Гадесу?
Письменниця Еллен Швіцер пояснює: «Підземне царство... населяли жахливі істоти. Там був Харон, який перевозив човном померлих з країни живих у потойбічний світ. Харон вимагав плати за перевіз [через річку Стікс], тому, ховаючи своїх померлих, греки часто клали їм під язик монету, щоб ті могли заплатити за проїзд. Душі померлих, які не мали грошей, залишалися на невідповідному березі річки, необжитій землі, звідки могли з’являтися живим і переслідувати їх».
Грецькі міфи про душу справили глибокий вплив на уявлення римлян, а такі грецькі філософи, як Платон (прибл. 427—347 роки до н. е.), сильно вплинули на ранньохристиянських відступницьких мислителів. Вони долучили до своїх вчень догмат про безсмертну душу, дарма що цей догмат не мав жодної біблійної підстави.
Ацтеки, інки й майя також вірили в безсмертну душу. Д ля них смерть була такою ж незбагненною таємницею, як і для інших цивілізацій. Обряди й вірування мали допомагати їм примирятися з нею. Археолог та історик Віктор В. фон Гаґен пояснює у своїй книжці «Давні держави сонця на американському континенті» (англ.): «Померлі, по суті, були живими — тільки переходили на інший етап; вони були невидимі, невідчутні на дотик, невразливі. Померлі... ставали невидимими членами клану». (Протиставте Суддів 16:30, Кул.; Єзекіїля 18:4, 20).
У цьому ж джерелі нам повідомляється, що «[інкський] індіанець вірив у безсмертя; він вірив, що людина ніколи не помирає, ...що після смерті його тіло просто оживає і наливається енергією невидимих сил». Майя вірили не тільки в душу, але й у 13 небес та 9 пекол. Отже, хоч би куди подивитися, люди скрізь прагнули відкинути думку про реальність смерті, спираючись на поняття про безсмертну душу (Ісаї 38:18; Дії 3:23).
В африканських міфах також є згадки про душу, яка живе після смерті. Багато африканців живуть у страху перед душами померлих. «Це вірування пов’язується з іншим — з віруванням, що душа продовжує існувати після смерті. Чарівники можуть виклика́ти душі, які додають їм сили. Душі померлих часто переселяються в тіла тварин, а то й перевтілюються в рослини» («New Larousse Encyclopedia of Mythology»). Унаслідок цього зулуси не вбивають деяких змій, вбачаючи в них духів своїх родичів.
Масаї з південно-східної Африки вірять у творця на ім’я Нґаї, який призначає кожному з них для захисту ангела-хоронителя. У момент смерті ангел забирає душу воїна в потойбічне життя. У вищезгаданій енциклопедії розповідається зулуська легенда про смерть першої людини Ункулункулу, який, згідно з цим міфом, став верховною істотою. Він послав хамелеона сповістити людству: «Люди не помиратимуть!» Але хамелеон був повільний і дорогою затримувався. Тому Ункулункулу послав іншу звістку через ящірку: «Люди помиратимуть!» Ящірка прибула першою, і «з того часу жодна людина не змогла уникнути смерті». Подібно цю легенду переказують племена тсвана, сото й ронга.

Ще один уривок з кн.. «Людство в пошуках Бога»:
Німецький письменник Ґерхард Герм у своїй книжці «Кельти. Люди, які прийшли з темряви» написав: «Релігія є одним із способів примирення людей з тим фактом, що одного дня вони помруть. Їм обіцяють чи краще життя за порогом смерті, чи переродження або й те й інше». Фактично кожна релігія вчить, що людська душа безсмертна і що після смерті вона йде в потойбічний світ або переселяється в іншу істоту.

Нині майже всі релігії загальновизнаного християнства тримаються цього вірування. Міґель де Унамуно, відомий іспанський вчений XX сторіччя, написав про Ісуса: «Він вірив у воскресіння плоті [прикладом служить воскресіння Лазаря (дивіться сторінки 249—251)], згідно з юдейською традицією, а не в безсмертя душі, за [грецькою] платонівською традицією... Докази цього можна знайти у коментарях будь-якого неупередженого автора». Унамуно дійшов такого висновку: «Безсмертя душі... є філософською догмою язичників» («La Agonía Del Cristianismo» [«Агонія християнства»]). Ця «філософська догма язичників» просочилась у вчення загальновизнаного християнства, хоча Христос ніколи її не навчав (Матвія 10:28; Івана 5:28, 29; 11:23, 24).

По смерті апостолів розвинулось відступництво головно через підступний вплив грецької філософії. Грецьке вчення про безсмертя душі породило уявлення про різні «місця», куди може потрапити душа: небо, пекло, чистилище, рай, лімб. Маніпулюючи цими вченнями, священицькому класу стало легше утримувати свою отару в покорі та страху перед потойбічним життям, а також виуджувати в людей дари й пожертви. Тому постає ще одне запитання: як у загальновизнаному християнстві розвинувся окремий клас священства? (Івана 8:44; 1 Тимофія 4:1, 2).

Про Лазаря.
Найліпше розуміння суті надії, яку проповідував Ісус, можна отримати за допомогою того, що він говорив і зробив, коли помер його друг Лазар. Як Ісус дивився на цю смерть? Вирушивши до дому Лазаря, він сказав своїм учням: «Друг наш Лазар заснув,— та піду розбудити його» (Івана 11:11). Ісус порівняв стан померлого Лазаря до сну. Під час міцного сну ми нічого не усвідомлюємо. Це підтверджує єврейське висловлювання в Екклезіяста 9:5: «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають».

Ми бачимо, що, хоча Лазар був мертвий чотири дні, Ісус нічого не сказав про перебування душі Лазаря в небі, пеклі або чистилищі! Коли Ісус прибув до Віфанії, Марта, сестра Лазаря, вийшла зустріти його. Він сказав їй: «Воскресне твій брат!» Що вона відповіла? Чи сказала, що він уже на небі? Марта промовила: «Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне». Це ясно показує, що тогочасні євреї надіялись на воскресіння — повернення до життя на землі (Івана 11:23, 24, 38, 39).
Ісус відповів: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене,— хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене,— повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» (Івана 11:25, 26). Щоб підтвердити сказане, Ісус пішов до печери, де був похований Лазар. На очах сестер Лазаря, Марії і Марти, а також сусідів Ісус викликав померлого, і той вийшов звідтіля живим. Далі говориться: «І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували. Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих» (Івана 11:45; 12:17). Вони своїми очима бачили чудо і повірили та засвідчили про нього. Ісусові релігійні противники, мабуть, були вимушені також повірити в це, оскільки далі розповідається, що первосвященики та фарисеї змовилися вбити Ісуса, «бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить» (Івана 11:30—53).
Де Лазар перебував протягом чотирьох днів, коли був мертвий? Ніде. Він був без свідомості, спав у гробі й чекав на воскресіння. Ісус благословив його чудесним воскресінням. Згідно з описом Івана, Лазар нічого не сказав про перебування в небі, пеклі або чистилищі протягом тих чотирьох днів. Чому? Просто тому, що він не мав безсмертної душі, яка б могла потрапити до таких місць (Йова 36:14; Єзекіїля 18:4).
Отже, коли Ісус говорив про вічне життя, він мав на увазі або життя особи на небі як безсмертного духа, співправителя з ним в його Царстві, або вічне життя людини на райській землі під правлінням Царства (Луки 23:43; Івана 17:3). Згідно з Божою обіцянкою, символічне проживання Ісуса з покірними людьми на землі принесе рясні благословення для нашої планети. Все це, звичайно, залежить від того, чи дійсно Ісус був посланий і схвалений Богом (Луки 22:28—30; Тита 1:1, 2; Об’явлення 21:1—4).

Бо не всупере твердженням Біблії, а якраз завдяки твердженням Біблії віримо людина після смерті продовжує жити, спочатку як душа, а потім і воскресла в тілі.

Там де і душа Лазаря з оповідання про "Багача і Лазаря".

Багач просив, щоб того лазаря- жебрака Авраам послав до його братів свідчити. Значить можливість воскресіння була. А Ісус це ще й підтвердив.

Треба дивитись краще в рядки Біблії. БУде Нове Небо і Нова Земля. Як Ви і кажете - буде преображений в Цаство Небесне - вічне.


Читайте, тут дуже все чітко з цитатами Біблії, описано:
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38




І в такому преображеному світі спокійно перебуватиме троїстоєднісна преображена людина (з обожненою природою), бо все буде у Бозі:




Порахуйте, скільки разів тут написано слово "усе".
Це ж не просто так. Христос каже, що прийшов світ не осудити, а спасти.

Є християни, які в роздумах лише про духовне думають... Є дуже приземлені християни. А є такі, що думають через духовне про все видиме і невидиме в Христі Ісусі. Це дуже гарно описує: Боб Моффит в книзі "Коли Ісус Мер Вашого міста"
Повірте, її стоїть прочитати, щоб більше зрозуміти волю Божу щодо нас в цьому світі. Він же людину не просто так на Землю помістив. http://www.invictory.org/library/post-1665-impact.html

Давайте, якщо можете, поясніть в деталях про що йдеться.


viewtopic.php?p=33907#p33907

viewtopic.php?p=33907#p33907[/quote]

Перецитовую з цієї гілки форуму тут.
Лазар і Багач описані тоді, коли ще на землі їх родичі живі! Туди ж направлялась (на лоно Авраама) душа і Лазаря, якого Христос воскресив! По-перше тому, що вчас розповіді про багача і Лазаря (і в час воскресення Лазаря) Христос ще не помер і не воскрес, тобто не здійснив у той час спасительну місію, відкриваючи ворота до Раю, куди і були переведені праведні. (А розбійник, який був розпятий поруч з Ісусом, в Рай прямо і потрапив, бо сказано "сьогодні ж будеш зо мною у Раю"! (Будете викручуватись?)




Отже ніяка то не байка і не перекручування слів Ісуса. Нажаль нема сказано вБіблії про що там говорили Гіменей і Філіт, але загального воскресіння ще небуло, авоно лиш буде. Дотого були лише тимчасові вибрані воскресіння... Так от іміркуємо, що за словами Ісуса "сьогодні ж будеш зо мною у Раю"! до Раю могли потрапити і потрапили. А воскресіння буде потім, коли все буде підкорене Ісусу Христу.

«Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности".. Тому і стережемось пояснень свідків Єгови, бо відрізняються від Святого Письма.






Та Ви точно не читали в Біблії , що там "де їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь. (Мар.9:43)"... В Геєні якраз описані вічні муки. "І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки. (Об.20:10)" (Нажаль...). І СЄ бояться того, але не мають вчення справжнього Євангельського про те, що вічне життя то є дарунок безплатний ,який не можна ні заслужити, ні заробити, можна лише прийняти з подякою і ним жити вже починаючи від тепер - вічно.
Відмовляючись від усякого гріха, пожадання (похотей) і навіть негативних пристрастей (бо їх в Раю не було і в вічному житті (в Царстві Небесному) не буде; вони є наслідком Первородного гріха).



Але живучи радістю, любов’ю, милосердям і користаючись іншими дарами Духа Святого, та розвиваючи Його Дари.

У чому викручуватись Михаїле??У тому що виявляєте своє невігластво та нещірість??Кажете що немаєте часу відповідати на мої запитання,а тим часом тут купу купезну непотрібного виставляєте.Розбійник,який висів поряд з Христом не міг "сьогодні" разом з Христом потрапити в Рай,адже Христос явно після смерті в Рай не потрапив,а якщо пригадати ваші слова то він проповідував в аду грішникам.це якщо зважати на ваші байки.Слово Боже каже що Христос тих три дні після смерті був мертвим.А кн Дії каже що "він не буде зоставленний в аду(шеол-євр).Отож мова ні про який Рай вже "сьогодні" йти не може,бо ні Христос ні той розбійник вже "сьогодні "туди не потрапили.Як бачимо лукавство та невігластво і далі тут присутнє,коли обговорюються прості та явні істинни.Ну що розумнику,будете викручуватись??


Яка їхня мета??де була тоді душа Лазаря??Що таке лоно Авраама??Чому саме Авраама??Прошу коротко та ясно пояснити.

Хто потрапив туди "сьогодні"?Чому ви саме так сприймаєте ці слова??-бо ви лукава людина??

Потім це коли??Що є титм всім що буде підкоренне Ісусу??Ну і воскресіння по вашому це повернення душі до тіла.але ніяк незбагну,якщо душа вже в раю насолоджується тими блаженствами то навіщо їй те тіло-мясо??Якщо душа грішника уже мучиться в пеклі,то нашо їй повертати тіло-мясо??Ви можетет це пояснититак як про це і написанно у Біблії??Ну і без лукавства Михаїле
Так у чому вони відрізняються від Св Письма??Ви чомусь так і відкрито показати неможете,хіба що так як ви це робили за відсутності сЄ.


А чому там червяк не вмирає??Вони що теж створенні безсмертними??

А що ж тоді відбувається в Аду?? Звідки вам відомо чого сЄ бояться а чого ні??Чи то ви так знову увиляєте від зясування питання??Вічне життя на то воно й вічне.Смерть життям же бути не може,тим більше вічним.А по вашому ж в час смерті людина не перестає існувати,житти,а просто переходить в іншиї світ.Зоокрема грішники йдуть в пекло і там далі продовжують жити вічно.То виходить вони теж отримують дар-вічне життя.Хіба ні??От такі то у вас байки виходять друзі??

Завжди Вам не вгодиш, коли не маю часу відповісти на всі запитання Ваші, то Вам недобре. Коли знайду трохи часу відповісти детально хоча б на одне, то вже таке видаєте...

Смерть -це розлучення з тілом, тому втрата життя. Але буде і воскресіння - повернення втраченого.
З іншого боку є духовна смерть - відлучення від Бога. "Дар вічного життя" - єднання з Богом навіки і тоді ті, яким буде повернено тіло, яке буде вже вищої слави, ніж було в Едемському саду! - живі духовно і воскреслі будуть з Богом вічно перебувати в Небі. Це і є вічне життя!

Воскреслі але духовно мертві без Бога будуть вічно мучитись, а це вже не вічне життя. Хіба то життя? Оце і є пекло вогняне - "Сірчане Озеро". Адже є "сірчане озеро" і ніде не написано, що і йому настане кінець..., але написано що туди буде ввержено ад (а значить і те.ю що в аду) і змія (сатана теж мучиться без Бога, але нажаль, не може навернутись, бо згрішив свідомо, вільно і у вічності згрішив...).

(До речі тут і є мабуть різниця між адом до сірчаного озера (хто з форумчан у цьому питанні більше просвічений, підскажіть що знаєте пр оАваддон, будь ласка, бо може я і не правий), який ще названо Аваддоном і пеклом-"сірчаним озером...")