А як можна молитися "дай взаємні почуття", якщо у мене немає тих почуттів? Це хай вона (він) так молиться

Зі мною такого ще не було...Але дійсно...важко, мабуть, у той період, коли людина не викликає симпатіїї - уявити, що це і є "твоє", та ще й молиться, шоб Бог дав якісь почуття...але це ж і є покориться Божій волі...це важко!Але, я думаю, це обертається благословінням. (якщо я правильно зрозуміла Assol)

Як на мене, така молитва: "Боже дай їй (йому) взаємні до мене взаємну симпатію" є самолюбивою і егоїстичною . Бо в центрі неї стоять наші власні інтереси, бажання кимось маніпулювати через молитву. Краще вже тоді за себе молитися: "Дай мені Свої почуття до того, хто від тебе призначений". А не допомагати Богові, вказуючи кому до кого любов дати. Бо якщо це дісно Бог дає нам до людини Свою любов то ми думаємо про те як би їй було добре з нами, а не нам з нею. "Любов не шукає свого" 1 Кор.13:5. По цьому і перевіряється Божа воля. Хіба ні?

Не спорю, що Свою загальну для всіх волю Бог відкрив: "Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом."(Бут2:24). А шукати конкретні Божі вказівки для свого життя, мабуть, не всі зацікавлені, тому Він і не требує цього, це вже за власним бажанням. Але в нас один пастор завжди на вінчанні питається молодих: "Чи маєте ви в глибині серця переконання, що Божа воля в тому, що саме він (вона) має бути з тобою все життя?" Тому не багато бажаючих, щоб саме він їх вінчав

Огогезно! А ще якось я чула на вінчанні (вибачте, трошки відійду від теми) брат запитав у нареченої: "Чи обіцяєш ти завжди коритися своєму чоловіку?". То я аж подумала: аби хоч в мене такого на вінчанні не питали, бо ж в житті всяке буває...

Тоді виникає зустрічне питання: хіба вінчання в церкві установлено ще й для того, щоб наречені давали якісь обіцянки, а не лиш для того, щоб приймали настанови і щоб Божа рука їх невидимим чином поєднала. Краще ж не давати обіцянки, ніж давати, а потім їх не дотримувати. Чи є по - біблійному давати такі клятви чи просто традиція?

Я думаю, шо це просто така "фішка" того брата. Бо ж реально: краще і не обіцяти, ніж потім не виконати.

Та нормальне питання. Коли водне хрещення приймаєте, хіба не даєте обіцянку служити Богу? Шлюб - це і є обіцянка перед людьми у вірності, любові, покорі тощо. Чи по вашому, шлюб - це тільки так, формальність, нічого не обіцяю, то навіщо тоді взагалі брати шлюб?
А ось питання пастора щодо волі Божої неправильне. Бо воля Божа - це взагалі одруження. Крім того, як молодий чи молода може знати волю Божу щодо правильності вибору? Для розуміння правильного вибору Бог дав дам взаємні почуття, гармонія характерів, зрештою любов. Питання пастора просто некоректне.

Ну по- перше, одруження - це Божа воля не для всіх. Є такі кому Господь призначив і дав спосібність бути безшлюбними. А по - друге, волю Божу, керіництво у конкретних ситуаціях шукають для свого життя в Бога ті, хто хоче бути водимим Духом, для кого Господь є Дивним Порадником. А як її взнати? Мабуть, що спитатися в Бога і попоросити щоб Він відповів нам доступно, так, щоб було зрозуміло. Адже Він не ховає від нас Свого бачення для нашого життя, проблема в тому що ми часто не хочемо його шукати (бо хочемо, щоб усе було так, як ми собі хочемо). А взаємні почуття, гармонія характерів і любов - все те якраз Бог передбачив з тим, хто дається по Його волі. Головне - довіра Йому.

Якщо є взаємна любов, то навіщо вимагати в Бога якихось знаків? Любов від Бога, це і є відповіддю Бога щодо Його волі.

Та воно то так. Але я чула не одне свідчення від християн (у котрих хороші сім`ї), що спочатку було погодження з Божим опреділенням, а любов прийшла вже опісля... Багато ще залежить як розцінювати любов: як обдумане рішення чи непереборні почуття? Хоча не все залежить від рішень і не завжди почуття нам підвладні Краще хай Бог радить нам яке краще прийняти рішення і вселяє в нас Свої почуття

Згоден, що краще прийняти рішення від Бога, але як як розрізнити нашу (несправжню) любов від тої, що посилає Бог. На мою думку, любов істинна завжди є від Бога, бо і Бог є любов. Є ще така думка, що любити можна кожного і це залежить від нас.

а потрібно іти до пророка питати в Бога чи твоя дівчина чи ні?

З тих, кого знаю, ходили тільки двоє. Зробіть те на що маєте мир.

" Зробіть те на що маєте мир." як це зрозуміти?