У книзі Об'явлення йдеться про Вавилон. «1 І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами. 2 З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі. 3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів. 4 А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її. 5 А на чолі її було написане ім'я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі. 6 І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.» (Об. 17:1-6).
Вавилон у Біблії названий жінкою, і великою блудницею, а також матір'ю розпусти й гидоти землі. Що це за жінка? І що означає чаша, що у неї в руці? Чому вона була упоєна кров'ю святих і свідків Христових?
Вавилон - це неправдива церква, яка видає себе за церкву Ісуса Христа. Вона складається з віруючих, які вступили в завіт з Богом через Ісуса Христа, але відпали від істини. Адже Бог зі світом не вступав в завіт, а тому світ не може бути блудницею. Бог дав кожній людині вільну волю і вільний вибір. Вірити чи не вірити в Христа - вирішувати самій людині. Але якщо людина увірувала у Христа і вступила у завіт з Богом, то тоді вона зобов'язана виконувати умови цього договору. У церкві, що відпала від істини, люди порушують завіт, але самі вони не зізнаються в цьому, а навпаки вселяють своїй пастві, що вони як і раніше в завіті з Богом, і кожну людину, що говорить їм правду Божу, виганяють зі свого середовища чи духовно нищать. Ось чому жінка була упоена кров'ю святих і мучеників Ісусових.
Вавилон - це жінка Ісуса Христа, але яка невірна Господеві, саме тому Вавилон і названий блудницею. Блудниця - це дружина, яка невірна чоловікові. Чоловік є Ісус Христос, а Вавилон це церква, що відступила від істини, але визнає Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем. Господь Ісус Христос є правда, і вірувати в Христа це означає відкинути всяку неправду, а полюбити істину і правду. У Вавилоні все навпаки: люди живуть оманою, вони ненавидять істину і творять неправду, але всім свідчать, що Господь їх любить і спасає їх. Все це є мерзотою в очах Божих. Під стяг Ісуса Христа стають богоненавидники та богохульники і тим самим опоганюється вся справа Ісуса Христа і Його вчення. І Господь посилає своїх пророків докорити блудниці, щоб вона покаялася, але їх там побивають і виганяють, тим самим проливають кров святих Божих.
Золота чаша у руці Вавилону символізує чашу Ісуса Христа, якою укладається Новий Завіт. Чаша в руці Ісуса Христа була наповнена вином і символізувала благодать Божу, яка дарується через кров Ісуса Христа. Вавилон перекручує благодать Божу, роблячи її знаряддям всякої гидоти і нечистоти. Адже благодать Божа дарується людині для того, щоб через неї людина в собі перемігла гріх і звільнилася від гріха. Вавилон же використовує благодать не для перемоги над гріхом, а для виправдання самого гріха. Вавилон внушає своїй пастві, що вони недосконалі і будуть недосконалими до кінця свого життя, а отже немає нічого страшного, у тому, що вони грішать. Головне каятися, а грішити можна, адже всі недосконалі, і тим самим Вавилон узаконює гріх. Вірні християни, які знають дорогу до досконалості і звільнення від гріха, у Вавилоні підносяться як єретики і гордуни, яким треба покаятися. Хоча воля Божа полягає в шляху до досконалості і не на словах, а на конкретних справах. Але про цей путь можуть свідчити тільки досконалі християни, які зросли і звільнилися від гріха. А оскільки у Вавилоні стверджується, що таке звільнення не можливе, то й не може туди увійти святе слово Боже. Усе вчення Вавілона - це огида в очах Божих, тому що воно не може привести до досконалості, та й сама досконалість у Христі там відкидається. А якщо людина не прагне до досконалості, то й звільнитися від гріха ніколи не зможе. Вчителі у Вавилоні - це немовлята і отроки, які відступили від істини. Справжніх духовних батьків і юнаків, які перемогли лукавого, у Вавилоні бути не може. А тому учителя Вавилону, будучи немовлятами та недосконалими викривлюють вчення Ісуса Христа. Та й що вони можуть знати, якщо немає в них духа, а Бог є Дух. А тому вавилонське вчення є бездуховним, заснованим лише на розумінні людському. Справжня ж Божа мудрість не доступна Вавилону, тому що людським розумом не можливо пізнати і зрозуміти мудрість Божу. Божа мудрість - духовна і пізнається духом. Вавилон ненавидить істинне знання і називає істинне знання не потрібним мудруванням, прикриваючись лицемірною любов'ю. Але любов'ю до чого і до кого? А це любов до гріха, до відступників і безбожників.
Вавилону ще характерна багатолюдність. Води, що на них сидить Вавилон, це численні земні народи. Апостол Павло попереджав: «Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.»(2Тим.4:3) Людина, яка не любить істини і не чинить правди Божої і не перемагає гріх і світ у собі - не може розраховувати на спасіння у Христі Ісусі. Неправда, лицемірство, усякий гріх, нечистота не може перебувати в Христі Ісусі.
Ім'я Вавилон - таємниця. І ця таємниця є таємниця беззаконня, про яку писав апостол Павло. Бог у такий спосіб випробовує віру кожної людини - істинна вона чи ні. У кому живе віра Божа, той нічого не прийме від Вавилону. Справжня віра поведе страждати за істину. Бог віддав землю звірині, бо сини Божі не живуть на землі, а їх проживання на небесах. А тому на землі сини Божі страждають. Але ці страждання ведуть до вічної слави. Сини ж Вавилону люблять славу людську, а тому за правду вони не люблять страждати. Вони дорожать думкою більшості, яка завжди веде до зла.
Вавилон сидить також і на звірі. Звір - це дух антихриста, який протегує Вавилону, ось чому звір був сповнений іменами богозневажними. Тобто вчення антихриста за своєю суттю - це безбожництво і богохульство. Антихрист маскує своє вчення під вчення Ісуса Христа і прикривається Біблією. Але лише на поверхневому знанні Біблії та вибірковому цитуванні місць зі Священного Писання, надаючи їм власне тлумачення, яке розходиться з духом правдивого вчення Ісуса Христа. Вчення Вавилону можна пізнати за способом життя, тих віруючих, які слідують цьому вченню. Спосіб життя у них не відрізняється від більшості людей світу цього. Вони тільки на словах з Христом, але в їхньому житті Бога немає. Їх життя цілком залежить лише від обставин. Поки обставини сприяють, то вони думають, що це Бог їх благословляє. В основному християнство розвинене в західних європейських країнах і в північній Америці. Там високий рівень життя, а тому в цих країнах люди глухі до істини. І саме з цих країн сьогодні йде образ християнства. Але це вже окрема тема. Поки людині добре за тілом, то навряд чи він буде ревнувати про духовне. У Росії серед протестантських церков нав'язується західний спосіб мислення, яке за своєю сутністю є безбожництвом. А відтак і пастора в таких церквах, більше ревнують не про духовне зростання церкви, а про свою кар'єру, яка сприяє їх плотському збагаченню. Те до чого люди прагнуть у світі, прагнуть і ці горе-служителі, які схоплені у тенета диявола. Але це також окрема тема.
Вавилон - це церква, де процвітає гріх та нечисть усяка. Вавилон намагається під свої стяги закликати всіх християн. А тих християн, які не хочуть з ними брати участь у ділах темряви, Вавилон називає сектами. Бо, на землі мало істинних християн, і вони складають на землі нечисленні групи, і можуть уміщатися в квартирах. Вавилон же збирає великі маси людей, по кінотеатрах і великих приміщеннях, які можуть вміщати сотні й тисячі людей. Але Богу не потрібні сірі маси сліпих віруючих. Богу потрібні люди з чистими серцями.
Отже, Вавилон - це християнська церква, яка відступила від Господа, тому вона і названа блудницею. Книга Об'явлення говорить про Божий суд, який обов'язково спіткає цю церкву. І замість спасіння, що в Христі Ісусі, люди там знайдуть свою погибель. І винні перш вони самі, у тому, що взяли удаваний образ Ісуса Христа, і не шукали правди Божої і живого спілкування з Богом, а покладалися на думки людські.

І тут я можу навести одкровення, яке дав мені Господь в одній такій церкві. Там йшло зібрання і люди співали хвалебну пісню Христу, але їхні серця були заповнені цим світом і всякою нечистотою. Але вони вважали, що якщо вони устами вихваляють Ісуса Христа, то Він їм все простить. А також їх віру на всепрощення Боже підігрівало те, що їх було багато, тисяча осіб, але всі вони на обличчях своїх мали печатку цього світу. Грала весела музика, і вони веселилися. Але раптово я побачив вогняну гієну і як весь цей народ падав туди. Це було дуже страшно. І страшно те, що вони самі цього не бачили і що даремно вони сподіваються на Христа. Вони не спасені, і ні чим не відрізняються від людей цього світу. І що їхні духовні лідери самі не знають Господа, а пасуть їх байками і своїми фантазіями, але не словом Божим. А Христос є Слово Боже. Христос є Спаситель тих людей, які приймуть Його слово і будуть жити відповідно до заповідей Христових.

І що їхні духовні лідери самі не знають Господа, а пасуть їх байками і своїми фантазіями, але не словом Божим. А Христос є Слово Боже.

Як розпізнати чи пастир і проповідники є духовні?

...згадався дар С.Д. - розпізнавання духів, настав час і про нього просити.

Хороша проповідь.
а)Тоді треба розібратися що у Церкві під час проповіді є:
1. БАЙКИ
2. СВОЇ ФАНТАЗІЇ
3. ЧИСТЕ СЛОВО БОЖЕ

б) Як розпізнати чи пастир і проповідники є духовні? (мені просто слово лідер не подобається, не біблійне слово)

Ми основному маємо інші мови і прорукування. От мені після цієї проповіді згадався дар С.Д. - розпізнавання духів, настав час і про нього просити.

Це ж очевидно. Якщо духовний - то живе по Духу, тобто виконує заповіді Божі... Христос казав:
20 Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх! 21 Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (Матв.7)

А це трошки інше. Це коли хтось пророкує, але не знає, чи має дар від Бога, то тому, хто має дар розпізнавання духів, буде відкрито, що той, хто пророкує, справді має дар від Бога, а не від злого духа, чи навпаки.

Я проглянув статтю поверхово, бо не було часу, але все ж таки, я не думаю, що в Біблії пишеться про духовний Вавілон. Вавілон буде справжній, та навіть не буде, а вже є: навіть символи європейського союзу вавілонські, сам парламент європейський побудований у вигляді недобудованої вавілонської вежі, але про це все я вже писав. Але звісна річ, релігія - це невідємний атрибут Вавілону. І звичайно, нова лжехристиянська церква уже будується. Це не буде католицька церква, це буде нова об"єднана церква, яка буде складатися з усіх деномінацій. А ті, які не увійдуть у вавілонську церкву - будуть вважатися противниками церкви. І всі ці ознаки, що перераховані в цій статті - це і є ознаки цієї лжецеркви. Тобто дана стаття - це про духовну суть нового Вавілону.

Цікаві питання. Якщо проповіді приводять до покаяння, до святості, то навіть "байки" є від Бога. Все залежить від результату, до якого призводять проповіді. Можна і Слово Боже говорити лукаво з метою недоброю. Я думаю проповідники можуть говорити від себе, тобто від плоті, а можуть від Духа Святого. В другому випадку результат буде покаяння, духовний ріст церкви.

Треба уважніше прочитати статю, там чітко сказано не про нову церкву чи релігію, а дуже великі намйоки на католицьку. Як ти собі уявляєш щоб всі люди на землі зрадили свою віру, сумніваюся. Треба обєднате і святе і грішне хорошими словами. Там написано що всі народи купаються у її блуді, але рахують себе християнами.

І ти, мабуть, теж її проглянув поверхово, бо там абсолютно ніякого натяку на католицьку церкву немає, але дуже великий натяк є на нашу пятидесятницбку церкву.

Бо для Бога мертві церкви взагалі не мають жодної ваги?

А навколо правдивої Божої Церкви завжди точилася боротьба.

Ось він вам екуменічний рух, ось воно об"єднання церков! Дійсно, якщо церкви не служать істинному Богу, то чому не об"єднатися?

Ми вже обговорювати політичні версії Великого Вавилону, але хотілося б досліджувати Слово Боже через духовну призму.

Це та Церква, де віруючі єдині у Христі та мають Христовий характер - такі не розділюються.

Бо Церква Христова лише одна.