Книга пророка Даниїла з перекладу Патріарха ФІЛАРЕТА (Аенисенка) за Біблією російською мовою, яка була перекладена з єврейської та грецької мов у другій половині ХІХ століття (Синодальне видання Російського біблійного товариства. Москва, 2002).

Книга пророка Даниїла є пророчою, не історичною, а 11 і 12 розділи розкривають події, які будуть відбуватись в часі скорботи, в часі закінчення періоду благодаті, періоду спасіння людської душі. Особливістю даного часу буде те, що релігійні общини погодяться на елементі, який є спільним для них усіх, а це десять заповідей Закону. Основою змагань, або протиріч, буде сприйняття Слова Божого на рівні букви і на рівні Духа.
У встановленній Мойсеєм Скинії, при вході, з південного лівого боку був встановлений семисвічник – мінора, яка символізувала Духа Святого Вих.40:24, а з північного правого боку був встановлений стіл хлібів, який вказував на Закон Вих.40:22. В одинадцятому розділі книги Даниїла, описується боротьба, так званих, південного і північного царств в часі скорботи, про що було звіщено пророку через посланця з духовного світу Гавриїла.
(Дан.11:1) Отож, я з першого року Дарія мідянина став йому підпорою і підкріпленням.
Підпорою і підкріпленням Дарія мідянина, або віруючих часу, на який вказують дані події, став той самий Гавриїл значення імені якого – сила Божа, який був посланий до Даниїла Дан.10:14. Назва країни Мидія, представником якої був Дарій, швидше всього походить від імені сина Яфета Мадая Бут.10:2 («Біблійна Енциклопедія» Праця і видання Архимандрита Никифора Москва. 1891 р).

(Дан.11:2) Тепер об’явлю тобі правду: ось, ще три царі повстануть у Персії; потім четвертий перевершить усіх великим багатством, і коли підсилиться багатством своїм, то підніме всіх проти царства Грецького.
На підставі цих двох віршів, в царство Дарія входила Мідія і Персія, перша представляє душевну складову, а друга велике матеріальне багатство на чолі з трьома царями (слух, смак, нух). Ці царі, це сприйняття людиною матеріальної складової, а четвертий цар – бачення, як написано «підніме всіх проти царства Грецького», тобто проти науки, філософії і мудрості Дії.17:18. Для того, щоб встояти в цьому душевно – матеріальному часі і був посланий Гавриїл – сила Божа. Приклад перемоги над матеріално – душевними випробуваннями подав Сам Ісус Христос, бувши випробовуваний дияволом в пустині після хрещення.
(Лук.4:5) І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
(Лук.4:6) І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
(Лук.4:7) Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
(Лук.4:8) І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
Посланець з духовного світу Гавриїл, дає силу Божу, щоб встояти в матеріально – душевних випробуваннях.

читав тлумачення даної голови книги пророка Даниїла в історичному змісті; в час після пророка Малахії і аж до приходу Христа в тілі. як воювали ті царства після Александра Македонського, царство Птолемеїв і Селевкідів..
звичайно, я згідний, що тут захований і духовний зміст. Слово Боже глибоке..
я думаю, що одне і теж пророче слово Писання може відноситися і до того часу проголошення, і до часу приходу Христа в тілі, і до останнього часу для Ізраїля, і для Церкви і ще далі; може розумітися і духовно, і здіснюватися зовнішньо, в історії людства (напр. загибель великих держав і окремих міст).
слава Богу за Його Слово!
також чув, що є слово яке стосується тільки Ізраїля, а є - що тільки Церкви. що потрібно розрізняти і не змішувати..

Ти правий.

Не можна відокремлювати Церкву від Ізраїля, вони взаємозв’язані.
Рекомендую прочитати книгу Дерека Принса «Будущее Израиля и Церкви».

ПРОДОВЖЕННЯ
(Дан.11:3) І повстане цар могутній, який буде панувати з великою владою, і буде діяти за своєю волею.
В результаті боротьби Мідо – Перського царства і царства Грецького, повстане могутній грецький цар, тобто над душевно – матеріальним візьме верх наука і філософія.
(Дан.11:4) Але коли він повстане, царство його зруйнується і розділиться за чотирма вітрами небесними, і не до його нащадків перейде, і не з тією владою, з якою він панував; бо роздрібниться царство його і дістанеться іншим, крім цих.
В релігії ніяка наука і ніяка філософія не можуть обминути чотири складові Євангелії (Єв.Матвія, Єв.Марка, Єв.Луки і Єв.Івана), тому в четвертому вірші написано, що його царство, тобто царство мудрості, філософії «зруйнується і розділиться за чотирма вітрами небесними».
(Дан.11:5) І зміцниться південний цар і один з князів його пересилить його й запанує, і велике буде панування його.
В п’ятому вірші згадується південний цар, тобто мова починає йти про царство Духа, а духовних дарів є дев’ять і один із цих дарів, або як написано «і один з князів його» буде мати велике панування, думаю, що це дар пророцтва.

(Дан.11:6) Але через декілька років вони зблизяться, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб встановити правильні відносини між ними; але вона не втримає сили у руках своїх, не встоїть і рід її, але зраджені будуть як вона, так і ті, що супроводили її, і народжений нею, і ті, що допомагали їй у ті часи.
При закінченні періоду благодаті, при наближенні часу скорботи, в якому відбудеться другий прихід Ісуса Христа «до овечок загинулих дому Ізраїлевого» Мт.15:24, до «тих, що чекають Його на спасiння» Євр.9:28, північне царство – царство Закону і південне царство – царство Духа зблизяться. Дочка півданного царя, це Церква започаткована Духом Святим за словами Ісуса Христа:
(Дії 1:8) Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
(Дії 2:4) Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Церква в часі скорботи, це жінка одіта в сонце Об.12:1, вона буде старатись «встановити правильні відносини» із сповідуючими Закон, але не буде мати успіху ні вона, ні прихильники її доктрини (рід її), бо час скорботи буде працювати на північного царя. Дочка південного царя і ті, що сповідували її науку в часі скорботи (що супроводили її), а також той кого вона породить (її доктрина) будуть зраджені, тобто запанує буква закону.

ПРОДОВЖЕННЯ

Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:7) Але повстане паросток від кореня її, прийде до війська і ввійде в укріплення царя північного, і буде діяти у них, і підсилиться.
В шостому вірші згадується про народженого дочкою південного царя, а це дитина чоловічої статі, яка має пасти всі народи залізним жезлом Об.12:5, тобто складовою доктрини Церкви в часі скорботи буде Закон і ця доктрина буде прийнятною в північному царстві, тобто для сповідуючих Закон.
(Дан.11:8) Навіть і богів їх, ідолів їх з дорогоцінним посудом їх, срібним і золотим, відвезе у полон у Єгипет і на декілька років буде стояти вище за царя північного.
Доктрина Церкви в часі скорботи, про яку згадується в 6 і 7 віршах, розкриє теологічні душевні і духовні (срібні і золоті) цінності північного царства і буде сама їх використовувати, тобто «відвезе у полон у Єгипет», це буде відбуватись в першій половині часу скорботи.
(Дан.11:9) Хоч він (Пн.ц.) і увійде в царство південного царя, але повернеться у свою землю.
Північний цар, або царство Закону відчуваючи свій час, не захоче миритись із зверхністю південного царства – царства Духа і буде старатись взяти верх, але не дасть ради, бо перед скорботою царство Духа ще буде сильне, тому члени північного царства «закриються» в своїх общинах і на діалог з членами царства Духа іти не будуть.

(Дан.11:10) Потім озброються сини його (Пн.ц.) і зберуть численне військо, і один з них швидко піде, наповнить і пройде, і потім, повернувшись, буде битися з ним (Пд.ц.) до твердині його (Пд.ц.).
Озброяться і зберуть численне військо сини північного царя, тобто десять заповідей Закону у їхніх общинах, під час змагань, будуть займати провідне місце. Перша з десяти заповідей: «Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства», як написано: «буде битися з ним до укріплень його», тобто з південним царем, або з водимими Духом Святим. Укріплення південного царя побудовані на словах Ісуса Христа, коли Він відповів на запитання «Котра заповідь перша з усіх?»:
(Мк.12:29) Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
(Мк.12:30) І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
(Мк.12:31) А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:11) І розлютиться південний цар, і вийде воювати з ним, з царем північним, і виставить велике військо, і віддане буде військо до рук його (Пд.ц.).
Південному цареві, або общинам водимим Духом буде бракувати терпеливості в змаганнях, під час яких вони будуть приводити дуже багато місць з Писання в підтвердження того, що Ісус Христос і є очікуваним Ізраїлем Месією, тобто «виставить велике військо, і віддане буде військо до рук його». Написано, що при голосі першої сурми «вчинилися град та огонь, перемішані в крові, і впали на землю.» Об.8:7, тобто град – заморожена вода, або слово Старого Заповіту з огнем Духа Святого перемішані в крові, в душі людини і впали на землю. Огонь Духа Святого розтопить заморожену воду в душі людини, в якій і відкриється Ісус Христос як Мосія Ізраїля.
(Дан.11:12) І підбадьориться військо, і серце царя (Пд.ц.) піднесеться; він подолає багато тисяч, але від цього не буде сильнішим (Пд.ц.).
В результаті переможних теологічних змагань, члени південного царства – царства Духа возвеличаться, але як написано «від цього не буде сильнішим», бо час скорботи буде працювати на північне царство.
(Дан.11:13) Бо цар північний повернеться і виставить військо більше від першого, і через декілька років швидко прийде з величезним військом і великим багатством.
Велике військо і велике багатство північного царя, це общини сповідуючі Старий Заповіт, які на основі своїх доктрин будуть противитися Духові Святому Дії 7:51, а про Ісуса Христа будуть говорити і переконувати «Та хіба ж може бути з Назарету що добре?» Ів.1:46.
(Дан.11:14) У ті часи багато хто повстане проти південного царя, і непокірні з синів твого народу піднімуться, щоб справдилось видіння, і впадуть.
Даний вірш підтверджує, що «У ті часи», тобто в час скорботи, який буде працювати на сповідуючих доктрину Закону, або на членів північного царства. Його члени будуть противитись водимим Духом і повстануть «проти південного царя». Гавриїл в чотирнадцятому вірш розкриває представників великого північного війська, а вони сини народу Даниїла і це не хто інший, як народ Ізраїля. Про те, що «справдилось видіння» підтвердив вірний диякон Степан Дії 7:51-52, а про те, що непокірні будуть покарані і впадуть, говорить сам Бог:
(Повт.18:18) Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.
(Повт.18:19) І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Дан.11:15) І прийде цар північний, насипле вал і заволодіє твердинним містом, і не встоять сили півдня, ані добірне військо його (Пд.ц.) і не буде сили встояти.
Змагання доктрин закону і доктрин духа будуть відбуватись протягом певного часу і перемагати будуть то одні то другі. Представники північного царя заволодіють «укріпленим містом», та тільки не Єрусалимом – містом миру, а будуть перемагати в теологічних змаганнях над добірним військом півдня (доктрина духа), бо час скорботи буде працювати на Ізраїля.
(Дан.11:16) І хто вийде до нього (Пн.ц.), буде діяти з волі його (Пн.ц.), і ніхто не встоїть перед ним (Пн.ц.); і на славній землі поставить стан свій (Пн.ц.), і вона постраждає від руки його (Пн.ц.).
Общини, доктрини яких побудовані на законі, будуть підтримувати північного царя. Славна земля, або обіцяний край, на якій росте дерево життя Об.22:2 – складова духовного виміру, вона і постраждає від північного царя, бо все побудоване буде на законі, на букві, тобто духовне розуміння і вияснення буде заперечуватись.
(Об.22:2) Посередині дороги і ріки, звідси і звідти, дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів. (грец.)
Дерево життя росло посередині, між рікою та дорогою, ріка «випливала з престолу Бога й Агнця» (звідти), яка символізує Духа Святого, а дорога (звідси) вказує на Ісуса Христа «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. Ів.14:6».
(Дан.11:17) І задумає увійти з усіма силами царства свого (Пн.ц.), і праведні з ним, і зробить це; і дочка (Пд.ц.) дружин (Пд.ц.) віддасть йому (Пн.ц.), на загибель її, але цей задум не відбудеться, і він (Пн.ц.) не буде мати вигоди з цього.
Праведні – водимі Духом Святим, зрозуміють призначення часу скорботи, часу в якому Дух Божий буде працювати над Ізраїлем по увіруванню їх в Ісуса Христа як очікуваного Месію і включаться в цю працю разом з північним царем. Дочка південного царя – Церква, задумає віддати його дружин (віру, надію, любов) північному цареві (закону), навіть на загибель її, але цього не відбудеться і північний цар не прийме дружин південного царя, бо закон не може дати віри, надії і любові, бо віру, надію і любов може дати тільки південний цар, або царство духа 1Кор.13:13.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:18) Потім зверне лице своє (пн.ц.) до островів й заволодіє багатьма; але якийсь вождь (лев) припинить нанесену ним (пн.ц.) ганьбу і навіть свою (лев) ганьбу оберне на нього (пн.ц.).
Північний цар (закон) зверне свою увагу на деномінації і багатьма заволодіє, тобто велика кількість різних деномінаційних общин включать в свої доктрини елементи закону і тим самим відкликнуться, в часі скорботи, на підтримку народу Ізраїля. В другій половині даного вірша говориться про те, що вождь, або перший звір – лев Дан.7:4, який вийшов із моря (душевне людство) постарається припинити нанесену північним царем йому ганьбу, тобто північний цар охарактеризував першого звіра (лева) не духовним, а душевним. Даний звір, який «став на ноги, як людина, і серце людське дане йому», звинуватить північниго царя (закон) в душевності, тобто «свою ганьбу оберне на нього (пн.ц)».
(Дан.11:19) Потім він (лев) оберне лице своє на укріплення своєї землі; але спіткнеться, упаде і не стане його (лев).
Мета першого звіра (лева), привести сповідуючих закон до поклоніння сатані і він «оберне лице своє на укріплення своєї землі», а укріплення його землі буква закону, «але спіткнеться, упаде і не стане його», тобто задум відкриється і зруйнується.
(Дан.11:20) На місце його (лев) повстане хтось (ведм.), який пошле збирача податків, пройти по царству слави; але й він (ведм.) після небагатьох днів загине, і не від обурення і не у битві.
На місце першого звіра стане інший звір, схожий на ведмедя, з трьома кликами у роті між зубами, якому було сказано «встань, їж м’яса багато!». Цей звір, який теж вийшов з моря, постарається запровадити тілесну доктрину і зібрати тілесний податок в царстві слави, але і цей задум, разом із другим звіром загинуть, як написано: «не від обурення і не у битві», бо у царстві слави тілесного податку немає.
(Дан.11:21) І повстане на місце його (ведм.) знехтуваний (барс), і не віддадуть йому царської пошани, але він (барс) прийде без шуму і лестощами заволодіє царством (Пн.ц.).
На місце другого звіра – ведмедя, стане третій звір –барс, якому не будуть віддавати царської пошани, але він підступом, або як написано «лестощами» заволодіє царством, тобто царством північним. Згідно Дан.7:6, у третього звіра чотири пташиних крила, тобто діяльність даного звіра дві тисячі років, тіло його з темними плямами Єр.13:23. Характер доктрини його криється в чотирьох головах, а це: підстерігання своєї жертви (Єр.5:6), швидкість (Авв 1:8), кровожадність, жорстокість.
(Дан.11:22) І полки, які все потоплювали, будуть потоплені і знищені ним (барс), навіть і сам вождь завіту.
Общини, з елементами закону в доктринах і які піддались на «лестощі» барса, зневажать сам завіт, а тим самим і вождя завіту. В часі скорботи вони будуть проявляти особливу активність.
(Дан.11:23) Бо після того, як він (пн.ц.) вступить у союз з ним (барс), він (пн.ц.) буде діяти обманом, і піднесеться, і візьме гору з малим народом.
Північний цар, який вступить в союз з барсом, перейме деякі елементи його доктрини і на початку навіть буде мати успіх.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:24) Він (пн.ц.) увійде у мирні і родючі країни, і зробить те, чого не робили батьки його і батьки батьків його; здобич, награбоване майно і багатство буде марнотратити на своїх і на укріплення буде мати задуми свої, але тільки до часу.
Від періоду благодаті в час скорбрти перейдуть як мир з Богом Ін.14:27, так і рясно зроджені благословіння Ін.15:8. Північний цар, як написано «увійде у мирні і родючі країни», а над сповідуючими його доктрину буде працювати Дух Божий по благовіщенню Ісуса Христа як очікуваного Месію і Ізраїль почне приймати Ісуса Христа як Месію. В підтвердження цього і написано, що «зробить те, чого не робили батьки його і батьки батьків його», тобто до часу скорботи Ізраїль Ісуса Христа своїм Месією не приймав. Північний цар буде використовувати здобутки і досягнення общин періоду благодаті, які увійдуть в його царство, для себе, як написано «марнотратити на своїх». Його діяльність і задуми будуть напрямлені на присвоєння обітниць, як написано «на укріплення буде мати задуми свої», але це буде відбуватись тільки в часі скорботи.
(Дан.11:25) Потім пробудить сили свої (пн.ц.) і дух свій з численним військом проти царя південного, і південний цар виступить на війну з великим і ще більш сильним військом, але не встоїть, тому що буде проти нього (пд.ц.) підступ.
Північний цар з общинами, сповідуючими закон, повстануть проти південного царя, проти царства духа, які будуть продовжувати благовістити Ісуса Христа як очікуваного Месію. Вони будуть це робити на підставі пророчого духа, але як написано «не встоїть, тому що буде проти нього підступ», бо общини північного царства будуть противитися проповідям на підставі пророчого духа, який буде свідчити про Ісуса Христа Об.19:10 .

(Дан.11:26) Навіть учасники трапези його (пд.ц.) погублять його, і військо його (пд.ц.) розіллється, і впаде багато вбитих.
При настанні часу скорботи, ряд членів протестанських спільнот, сповідуючих ведення Духом Святим, тобто члени південного царства, перейдуть у спільноти сповідуючих Закон, у північне царство, при цьому поносячи «південного царя». Апостол Іван, в своєму першому посланні, про це досить зрозуміло сказав:
(1Ів.2:19) Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
А в другому посланні, Дух Святий через апостола Івана попереджає про супротив бувших членів протестанських спільнот, або південного царства.
(2Ів.1:9) Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
(2Ів.1:10) Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:27) У обох царів цих на серці буде підступ, і за одним столом будуть говорити неправду, але успіху не буде, тому що кінець ще відкладений до часу.
Як південний так і північний царі, в часі скорботи, будуть говорити неправду, що в кінцевому показує про підступ в їхніх серцях. Члени південного царства не захочуть визнавати, що обітниці Бога Отця були дані Юдеям і спасіння залежить від них.
(Ів.4:21) Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.
(Ів.4:22) Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.
А члени північного царства не захочуть визнавати Ісуса Христа своїм Месією, своїм спасителем, хоч написано:
(Пов.18:17) І сказав до мене (Мойсея) Господь: Добре сказали вони.
(Пов.18:18) Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.
Але все це не буде на користь як одним, так і другим, аж поки не закінчиться час скорботи, як написано: «успіху не буде, тому що кінець ще відкладений до часу».

(Дан.11:28) І вирушить він (Пн.ц.) у землю свою з великим багатством і ворожим наміром проти святого заповіту, і він (Пн.ц.) виконає його, і повернеться у свою (Пн.ц.) землю.
Віруючі періоду благодаті, які перейдуть в північне царство, принесуть у нього велике багатство відкриттів Духа Святого, але в цьому царстві його члени будуть продовжувати триматись букви закону і повстануть проти «святого заповіту».
(Єр.31:31) Ось наступають дні, – говорить Господь, – коли Я складу з домом Ізраїля і з домом Юдиним Новий Заповіт,
(Єр.31:33) Але ось Заповіт, який Я складу з домом Ізраїлевим після тих днів, – говорить Господь: вкладу закон Мій в середину їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом. (Також Євр.8:10)
Повставши проти «святого заповіту», вони чинили опір духовній суті його, а «повернувшись у свою землю», члени північного царства повернулись до ортодоксальної доктрини, відкинувши спасіння в Ісусі Христі.
(Ів.3:17) Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:29) У призначений час знову піде він (Пн.ц.) на південь; але останній похід не такий буде, як попередній,
«Призначений час», це час скорботи, призначений Ізраїлю для увірування його в Ісуса Христа як свого Месію, як свого Спасителя.
(Рим.11:25) Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
(Рим.11:26) і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,
(Рим.11:27) і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!
В дригій половині часу скорботи Дух Божий спонукає Ізраїля звернутись до духовних відкриттів по відношенню до Ісуса Христа, як написано «знову піде він (Пн.ц.) на південь».
(Дан.11:30) бо в один час з ним (Пн.ц.) прийдуть кораблі киттимські; і він (Пн.ц.) упаде духом, і повернеться, й озлобиться на святий заповіт, і виконає свій (Пн.ц.) намір, і знову домовиться з відступниками від святого заповіту.
В цей самий час, душевні общини, названі «кораблі киттимські», теж будуть приймати відкриття Духа Святого, що пригнітить північного царя, бо на початку часу скорботи він спирався на деякі елементи їхньої доктрини. Общини північного царства, водимі буквою закону, повернуться до своєї ортодоксальної доктрини озлобившись на святий заповіт, відмовившись від духовних обітниць його Єр.31:31,33, і як написано: «знову домовиться з відступниками від святого заповіту». Новий заповіт, або святий заповіт зводився до того, що Бог Свій закон, який є духовним (Рим.7:14), буде намагатися вкласти в духовну середину ізраїльтянина, але вони, в результаті відданості тілесній букві закону, повстануть проти цього і знову домовляться з тілесно – душевними сповідниками Закону Божого. Довідка: Киттим, один із синів Явана внук Яфета Бут.10:2,4. («Біблійна Енциклопедія» Праця і видання Архимандрита Никифора Москва. 1891 р.)
Про Яфета, його батько Ной сказав так:
(Бут.9:27) нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
Яфет і його нащадки являються праобразами душевності, так душевний зможе прийняти відкриття духовного.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках, вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:31) І поставлена буде ним (пн.ц.) частина війська, яка опоганить святиню сили, і припинить щоденну жертву, і поставить гидоту спустошення.
Події, описані в 31 вірші, будуть відбуватись в другій половині часу скорботи. Частина війська північного царя, це частина Писання, яка буде проповідуватись на догоду антихристу, щоб опоганити святиню, в якій знаходився ковчег сили Божої, що вказував на Ісуса Христа.
(Пс.131:8) Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
В результаті прийняття підданими північного царя антихриста своїм месією, Ісус Христос, як жертва примирення (Пс.49:5), як спасаюча жертва припинеться і гидота спустошення сяде у храмі Мт.24:15.
(Дан.11:32) Тих, хто чинить нечестиво проти заповіту, він (пн.ц.) залучить до себе лестощами; але люди, які шанують свого Бога, підсиляться і будуть діяти.
Людство в часі скорботи поділиться на дві складові, одні продовжать сповідування своєї ортодоксальної доктрини, доктрини букви, яка буде проти заповіту, бо згідно заповіту закон Господа має бути в духовній середині людини і в її серці. Друга частина людства, яка шанує свого Бога, яка поклоняється Йому в дусі і правді Ів.4:24, підсилиться і буде проявляти активність в проповіді духовних та пророчих цінностей заповіту.

(Дан.11:33) І розумні з народу напоумлять багатьох, хоч будуть деякий час страждати від меча і вогню, від полону і грабунку;
Та частина людей, яка буде поклонятись Богові в дусі і правді, буде старатись «напоумляти багатьох», але будуть страждати від спотвореного слова і його духовного вияснення, або як написано: «від меча і вогню». В результаті, їх будуть брати в полон цього спотвореного слова, грабуючи у них слово істини у дусі і правді.
(Дан.11:34) й у час страждання свого будуть мати деяку допомогу, і багато хто приєднається до нас, але нещиро.
В час страждання, «розумним з народу» буде надана допомога від Бога, або до них буде посланий посланець з духовного світу Гавриїл – сила Божа. Господь, через пророка Ісаю про це говорить досить зрозуміло:
(Іс.54:7) На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
(Іс.54:8) У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
Та тільки в цьому часі, як написано «багато хто приєднається до нас але нещиро», тобто в час випробування вони зрадять і перейдуть до противників.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках, вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:35) Постраждають деякі і з розумних для випробування їх, очищення і для убілення до останнього часу; тому що є ще час до терміну.
Перед закінченням часу скорботи, в результаті випробування розумних Господом, вони постраждають для «їх, очищення і для убілення», про що написано в книзі Об’явлення: «А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!» Об.22:11.
(Дан.11:36) І буде чинити цар той (пн.ц.) за свїм уподобанням, і піднесеться і возвеличиться вище за всяке божество, і про Бога богів стане говорити хульне і буде мати успіх, доки не звершиться гнів: бо, що наперед визначено, те сповниться.
Роздуми над даним віршем почнемо з кінця, «що наперед визначено, те сповниться», а сповниться спасіння народу Ізраїля Рим.11:25-27, бо Бог не може зректися Самого Себе. Про те, про що пророк Даниїл пише в тридцять шостому вірші, Господь говорить і через пророка Ісаю:
(Іс.42:21) Господь захотів був того заради правди Своєї, звеличити та прославити Закон.
Закон, або північний цар, був звеличений і прославлений не через те, що він закон, а тому, що повинен був хоронити Ізраїля від поклоніння ідолам народів, які жили по сусідству із ними Повт.4:23, щоб привести їх до Ісуса Христа, до Месії Гал.3:24.

(Дан.11:37) І про богів батьків своїх він (пн.ц.) не помислить, і ні бажання дружин, ні навіть божества ніякого не вшанує; бо звеличить себе (пн.ц.) вище за усіх.
Незважаючи навіть на те, що «заповідь свята, і праведна, і добра» Рим.7:12, звеличення північного царя відбудеться не з його волі, а з волі Господа, про що сказано вище.
(Дан.11:38) Але богу укріплень на місці його він (пн.ц.) буде віддавати шану, і цього бога, якого не знали батьки його (пн.ц.), він буде шанувати золотом і сріблом, і коштовним камінням, і різними дорогоцінностями,
Піддані північного царя будуть поклонятись і віддавати шану закону, а не Богові, Який і дав цей закон. В часі скорботи, вони будуть шанувати закон як золотом (духовно) так і сріблом (душевно), стверджуючи, що спасіння душ усіх дванадцяти племен (коштовні камені) залежить від його виконання, а це з доктрини антихриста. Ізраїль на початках невизнавав закон за божество, тому і написано «цього бога, якого не знали батьки його».
(Дан.11:39) і збудує міцне укріплення з чужим богом: які визнають його (цього бога доб.мною), тим збільшить почесті й дасть владу над багатьма, і землю роздасть у нагороду.
Це «міцне укріплення з чужим богом» і є доктрина законопослушних общин цього часу, яким північний цар «збільшить почесті й дасть владу над багатьма», а в книзі Об’явлення сказано, що жінка вродить дитину чоловічої статі «що всі народи має пасти залізним жезлом» Об.12:5, тобто законом.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках, вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:40) В кінці часу буде воювати з ним (пн.ц.) цар південний, і цар північний кинеться як буря на нього (пд.ц.) з колісницями, вершниками і численними кораблями, і нападе на області, наводнить їх, і пройде через них.
В кінці часу скорботи, Дух Божий через общини, які водимі Духом Святим, буде проявляти активність в проповіді спасіння в Ісусі Христі як очікуваному Месії, але законопослушні общини північного царя, як буря кинуться на південного царя. Вони, у їхньому розумінні, з набором переконливих місць Писання, через проповідників, через багаточисленні общини, як написано «з колісницями, вершниками і численними кораблями», будуть вести боротьбу з тими «хто має засвідчення Ісусове», а «засвідчення Ісусове, то дух пророцтва» Об.19:10. Члени північного царства будуть критикувати різні пророчі відкриття не тільки Нового, а й Старого Заповітів, вияснюючи їх на основі тілесно – душевної доктрини.
(Дан.11:41) І увійде він (пн.ц.) у найпрекраснішу із земель, і багато областей постраждають, і врятуються від руки його (пн.ц.) тільки Едом, Моав і велика частина синів Аммонових.
При закінченні часу скорботи, північний цар, а ми розуміємо, що це закон, почне проповідувати про обіцяну землю, про вічні оселі в духовному світі і багато характеристик вічності будуть спотворені, або як написано «багато областей постраждають». А «постраждають» тому, що вічні оселі готує Ісус Христос і Він прийде, щоб забрати вірних в ці оселі.

(Ів.14:2) Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
(Ів.14:3) А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
Північний цар, противників його доктрини буде переслідувати, а врятуються від руки його тільки Едом, а це брат Якова Ісав прозваний Едомом, тобто червоний через те, що проміняв свою першість при народженні, на червону їжу «сочевичне вариво» Бут.26:34. Едом символізує народ з тілесно – душевною доктриною, який буде дотримуватись букви закону. Врятуються також від північного царя «Моав і велика частина синів Аммонових», а це сини Лота від старшої і молодшої дочок. Особливість народів, яких вони символізують є те, що духовне розуміня Писання від них закрите «покривалом», бо значення імені Лот – покривало, вони будуть сприймати Писання теж на рівні букви закону. Менша частина народу, який представляють сини Аммонові, значення імені якого – син роду мого Бут.11:27, таки постраждають від північного царя, бо будуть мати духовне, пророче розуміння Писання, в результаті прийняття Ісуса Христа своїм Месією.
(2Кор.3:14) Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

ПРОДОВЖЕННЯ
Для кращого розуміння, біля деяких займенників, я в дужках, вказав до кого вони відносяться.

(Дан.11:42) І простягне руку свою (пн.ц.) на різні країни; не врятується і земля Єгипетська.
В другій половині часу скорботи домінуючою буде доктрина закону і тому північний цар буде переслідувати общини різних домінацій (різні країни), які водяться Духом Божим, які поклоняються Йому в дусі і правді. А земля Єгипетська символізує період благодаті, період спасіння душі по вірі в Ісуса Христа Еф.2:8, віруючі цього періоду, водимі Духом Святим, яких застане час скорбрти, будуть зазнавати переслідувань від сповідуючих закон.
(Дан.11:43) І заволодіє він (пн.ц.) скарбами золота і срібла і різними коштовностями Єгипту; лівійці й ефіопляни підуть за ним (пн.ц.).
Північний цар із своїми общинами, в другій половині часу скорботи, присвоїть собі золото (духовні), срібло (душевні) і інші коштовності Єгипту (періоду благодаті). Значення слова Лівія – жителі землі, обпаленої сонцем, а слова Ефіопія – спалений сонцем. Народи цих країн символізують віруючих періоду благодаті хрещених в Дусі Святому, одержавших духовні відкриття від Самого Бога Пс.83:12, частина цих віруючих спокусившись, підтримають доктрину з елементами закону.

(Дан.11:44) Але чутки зі сходу і півночі стривожать його (пн.ц.), і вийде він (пн.ц.) у великій люті, щоб знищувати і губити багатьох,
В духовній вічності є чудове місто у якому народ Божий буде жити із своїм Богом Об.21:3, ім’я цьому місту «Тут Господь». Увійти в це місто можна через дванадцять брам з іменами племен Ізраїля на кожній брамі, так на півночі брами з іменами – Рувима, Юди і Левія Єз.48:31, на сході з іменами – Йосипа, Веніяміна і Дана Єз.48:32, на півдні з іменами Симеона, Іссахара, Завулона Єз.48:33, на заході з іменами Гада, Ассира, Нафталима Єз.48:34. Сини Ізраїля, імена яких на пінічних і східних брамах, почнуть приймати Ісуса Христа своїм Месією, що стривожить північного царя і він буде в «великій люті, знищувати і губити багатьох» противників його доктрини.
(Дан.11:45) і розкине він (пн.ц.) царські намети свої між морем і горою преславної святині; але прийде до свого (пн.ц.) кінця, і ніхто не допоможе йому (пн.ц.).
Північний цар поширить вплив своєї доктрини, доктрини закону між душевним людським морем і горою (наукою) преславної святині (духовної вічності). Але закон виконав свою місію, виховав і привів Ізраїля до Ісуса Христа, до очікуваного Месії Гал.3:24, а тому він прийшов «до свого кінця (мети), і ніхто не допоможе йому».
(Рим.8:1) Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,
(Рим.8:2) бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.