Iс.58:13 Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,
14 тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!
Вих.20:8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!

А в Новому Завіті ап.Павло каже:
Євр.4:9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.

Як християни повинні ставитися до суботи?

Якщо до суботи, як до дня, то я думаю що він на даний момент нічим не відрізняється від інших днів. Народу Божому залишається суботство духовне, а не суботство тілесне.

Цікава думка... але я не зовсім зрозумів, що саме мається на увазі. Як ти розумієш духовне суботство?

Я наразі "суботство" розумію як відпочинок в Господі, тобто мати мир з Богом. Для мене субота - це день (це може бути будь-який день тиждня), який християни посвячують для поста і молитви. Саме в цей день можна знайти спокій в ногах Ісуса Христа.

Я розумію, що людина, коли вона кається, примиряється з Богом, приймає євангелію, тоді вона входить в Божу суботу (відпочинок).
Дивися, що пише ап. Павло в цьому ж четвертому роздлі трохи перед тим:
1 вірш. "Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочнку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився". Якщо розуміти суботу буквально, то як людина може опізнитись в неї ввійти?
Дальше в другому вірші він пише про Євангелію, яка була нам звіщена. І каже, що до Його відпочинку входимо ми що ВВІРУВАЛИ (а не святкували суботній день). Написано, що перші не ввійшли до його відпочинку (хіба Ізраїль не святкував субіт?).
Дальше. Написано, що він призначає ще деякий день "сьогодні" (зауважу, що це не буквальна субота). Нам, щоб ввійти в Божий відпочинок не треба чекати суботи. Там теж написано, що Ісус Навин не дав їм відпочинок. То питання: Для чого мені святкувати суботу як день за Законом Мойсея, якщо Ізраїль не мав відпочинку? Чи буду я його таким чином мати?
Тому людові Божому залишається суботство. (спочинок від рабства гріху). Коли людина кається, то вона заховується в Господі, Бог їй дає Свій мир і спокій.
Але нам треба пильнувати, щоб не втратити це. Як дальше пише Павло: "Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим".

Дякую, Тарасе, за пояснення! Я приблизно так само розумію... єдине, що б я добавив, що ввійти в суботу необхідно реально, а не уявно. Нажаль іноді ми здатні духовні речі сприймати "вірою", тобто жити уявою, насправді ж залишатися без благодаті Божої.
Увійти у суботу (відпочинок) значить бути звільненим від марного життя, що передане нам від батьків (1Пет.1:18), тобто знайти спокій в Господі.
Особисто за себе я не можу сказати, що завжди маю мир з Богом. Але викупляючи дні для спільності з Богом, і по великій милості Божій маю можливість знову увійти в суботу. І тоді, звичайно, пильную, щоби не втратити це.

По-правді кажу вам: настають дні, (для де-кого вже настали) коли не буде в вас особливих днів(субот, неділь, святкових), бо Бог чекає від вас ПОСТІЙНОГО( а не - в певні дні) поклоніння, і не в храмах, чи на Святих горах, а - в дусі та правді!
Субота ж, як день для поклоніння, дана була вам, коли ви носили в собі Адама старого( були мало досконалими)!
Хто таким і залишився - виконуй наказ про день суботній!

Та власне про це і йде мова. Хоч це і складне питання на перший погляд, але дякуючи Господу, всі дописувачі більш менш добре розуміють суботство, яке залишив Бог для народу свого. Бог говорить про ще один день, але не якийсь конкретний день тижня. Ні, цей день називається сьогодні. І саме сьогодні ми повинні ввійти у Його спочинок, у суботу. Оце і є виконання суботи для Господа.

Знову вертаєтесь до старого й трухлявого?
- Ніяких особливих днів!

Христос на власних прикладах та притчах уже стільки раз розжовував про суботу, що мені дивно, як ще знаходяться віруючі що цього не розуміють...

Братику, а ну поділися як ти розумієш ці слова: людові Божому залишається суботство?

Якщо ти маєш на увазі слова Тараса "Народу Божому залишається суботство духовне, а не суботство тілесне" то так і розумію.

Братику, а як, на твою думку, слід розуміти суботство духовне?
Бо дуже часто, якщо якоїсь заповіді не бажають виконувати, то списують на "духовне"... розуміючи як "абстрактне" бо так легше проігнорувати!

Я так само розумію як і Тарас, тому немає потреби ще раз повторювати те саме.
Добавлю лише, що цікаву думку (і на мій погляд правильну) висловив заблокований Ясвамі: стосовно не тільки суботи, але и будь-якого іншого дня, зокрема неділі.

Воно то так... я також теоретично погоджуюся з Тарасом. Але чи кожен з нас, віруючих, входить в суботу?
І чи справді ми входимо в суботу сьогодні?
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. 11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим. (Євр.4).
Щоб увійти в духовну суботу, очевидно, потрібно докласти зусилля, потрібно пожертвувати найціннішим, що ми маємо - своїм часом (як кажуть американці: час-гроші). Чи не так?

Не знаю як ти, я вже давно живу в суботi