Найперше певне було б добре уточнити, хто це Східні католики(православні).
І якщо маєш якусь інформацію щодо закликів (зі сторони Московського Патріархату) до примирення з Римом, то просив би якусь ссилочку.

Наскільки мені відомо питання верховенства Папи Римського було розглянуте ще на Флорентійському Соборі (1439). Нажаль документів на мені доступній мові не знайшов. Якщо дозволені свої судження, то можливо саме після розколу 1054р. накопичилось достатньо непорозумінь, які потребували певних заходів, тому й були прийняті такі рішення.

Можна було б з контексту зрозуміти. Я говорю про 15 помісних автокефальних церковних об’єднань, які називають себе Православними Церквами. В тому числі і древні Патріархати: Константинопольський, Олександрійський, Антіохійський та Єрусалимський, а також і Московський патріархат.
Щодо посилань, то рекомендую популярну працю Ернста Сутенера «Исторические этапы взаимных отношений Церквей Востока и Запада». В розділі VII згадується про II Всеправославну конференцію 1963 р. на острові Родос в якій брали участь представники всіх Православних Церков в тому числі і Московський патріархат. Так от на цій конференції прийняли таке рішення:
«В своем "Послании" эта конференция сообщает, что она, "принимая предложение, подготовленное Вселенским Патриархатом по инициативе Его Святейшества, Вселенского патриарха Афинагора, вынесла единогласное решение о том, чтобы наша Православная Восточная Церковь предложила досточтимой Римско-Католической Церкви
начать диалог между обеими Церквами на равных условиях". http://www.webcenter.ru/~zeleny/suttner.txt

Нажаль, рішення які були прийняті на Флорентійському Соборі виявились не вдалими як показала історія і відновлення повної єдності не сталось.

Та насміятися кожен може, як нема шо сказати. А ти ліпше візьми до рук Біблію і вчитайся уважно. Може поможе, як не озлобишся на Христа, шо Він так різко називав тих, хто наслідує традиції, замість того, аби служити Богу.
Кодло гадюче, рід зміїний, гроби побілені і так далі.
Не хочу ні кого пальцем показувати, бо то тілько Дух Святий може врозумити людину.

нєєєа, не кожен:D
Але ж справа не в тому. Біда в тому, що, як казав один мудрий чоловік:"читайте не букви, а слова."

так я не виступаю проти цих слів. Але традиція(формалізм) і Традиція, про яку в своїх постах говорив я -- дві зовсім різні речі. Ти ж цього не помітив, бо звернув увагу на знайомі букви і їх кількість, а не на зміст, який за ними...
Отож йди бався в "поле чудес".

а ось це вже по-моєму переросло в справжню традицію серед певних конфесій.
Пальцем тикай в зеркало -- ось тобі порада.

А цікаво мені, яку то ти різницю видиш поміж традицією і Традицією?

svjat хочу тебе спитати, чи суттєво відрізняється відношення і сприйняття Патріарха Московського православними вірними, від відношення католиків до Папи Римського?

Виходячи з моїх спостережень, відрізняється суттєво.

Думаю, що не в дусі Писання, бо я розумію, про що здається й писав, що устрій церкви Христової довершено записаний в Слові, яке я сприймаю за остаточну істину, яка не може бути змінена. Тому я вважаю, на цій ось підставі виникнення окремого єпископату відхиленням від вчення Євангелії.
Та фраза Ігнатія, яку я тобі процитував стосовно непомильності єпископа, ще ясніше показує неправильне розуміння самим же Ігнатієм статусу єпископа. Думаю, що якби Ігнатій знав, до чого приведе таке його вчення, то глибоко б покаявся.

Я в цьому натяку нічого не бачу, окрім бажання підперти якось свою думку.

Свят, як я і писав, без підтвердження Писанням даного розуміння я не бачу грунту для подальших роздумів, адже в такому випадку ми просто приречені на свої вимисли і теорії.

А що кожен апостол мав іншу науку, бо протестантів є багато і кожна їхня організація представляє своє вчення? Я б сказав, що якщо ми будемо триматися Батьківських передань ми зможемо з їхньою допомогою знайти Бога. Послух є запорукою будь якого виховання. (Наприклад, невже мала дитина може сама себе виховати.)
А хіба управа протестантів не вимагає послухові своїх членів тій науці, що вони проголошують. Будь-яка власна інтерпретація має небезпеку субєктивізму і помилки. Краще, не втрачаючи власної свободи, аналізувати попередні вчення і в їхньому світлі вибудовувати власне.

І ше до теми єпископату хочу добавити, що це не просто вчення, яке не підтверджується Писанням, а вчення яке суперечить Писанню, адже Слово Боже показує, що служіння єпископа і пресвітера це теж саме, тотожність (для математиків).

Батьківських передань дотримувалися книжники та фарисеї, яким дорікав Ісус Христос. Гарним прикладом є Савл, якого Сам Христос навернув до покаяння. Крім того, ап. Павло закликав:
1Сол.5:21 Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!
Ні, не вимагає! Власне суть протестантських церков полягає в тому, щоб кожен член церкви самостійно шукав Бога і сповнився Духа Святого, як написано:
1Iван.2:27 А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.

Ось бачиш ап. Павло каже у власному дослідженні триматись доброго. А звідки ти будеш знати, що твоя інтерпретація добра, якщо ти не приймаєш інших.
Якщо кожен протестант самостійно шукає Бога, то чому вони ходять на зібрання. І чому пастори навчають Сів би собі кожен вдома і інтерпретував як заманеться.

Доречі я кілька разів про це ж саме запитував, але відповіді так і не почув! І ще мене цікавить, якщо часом виникне конфлікт в розумінні того, чи іншого місця Писання, як протестанти його вирішують...?