За Христом я хотіла іти без хреста,
Просто так, без турбот і біди,
Але Він мені лагідно й тихо сказав:
– Бери хрест і за Мною іди.

– З ним так важко, дозволь мені йти без хреста.
Чи Тобі мене зовсім не жаль?
Я благально поглянула в очі Христа.
В них таїлась глибока печаль.

– Без хреста ти не зможеш за Мною іти.
Я також ніс, і ти понесеш.
За ім’я Моє будеш зневажена ти
І не раз під хрестом упадеш.

За добро твоє світ віддаватиме злом,
Твою віру підніме на сміх,
А відступиш від Правди - назве це добром
І вітатиме кожен твій гріх.

Добрі щирі слова перекрутить на зло.
Найсвятіші пориви твої
Очорнить, опоганить затопче в багно,
Як зневажив колись і Мої.

Ворог сіті, капкани розставить навкруг.
Все подасть у рожевих тонах.
Щоб не бачила ти, де твій ворог, де друг,
Де є світло, де мороку жах.

Приготує спокусу на будь-який смак,
Піднесе тобі з трунком вина.
І оформить букет із гидот, але так,
Щоб ти з рук його все прийняла.

Він знайде тебе скрізь, буде там, де є ти,
Буде сіяти сумнів і страх.
А захочеш в молитві до Бога прийти -
Перешкодою стане в думках.

Він вторгатися буде в сумління твоє,
І штовхатиме вперто на гріх,
Ожорсточить домашніх, чужих нацькує,
Тільки б звести з Господніх доріг.

У вогні у горнилі гартується сталь,
Очищається золото теж.
Знай же: в радість обернеться згодом печаль,
Якщо хрест до кінця пронесеш.

Якщо гріх розіпнеш – перемога твоя.
І не бійся, Я поряд буду.
– Ради Тебе, Спасителю, – мовила я, –
Беру хрест і покірно піду.