Пані Осінь проходила садом,
По верхівках старих абрикосів,
По розкішній лозі винограду,
Крізь яку вже видніється просинь.

Шурхотіло на стежечці листя,
Налилися калинові грона,
Дарувала їм осінь намисто,
Наче сонце на сході-червоне.

І від погляду осені вишні,
Зарум*янились,наче дівчата.
Навіть сивий,кремезний горішник
Взявся шапку додолу скидати.

А в повітрі вже чути,мов ладан
Легкий запах туману і диму...
Пані Осінь проходила садом,
Розстеливши багряну хустину.