Хочу звернути вашу увагу на початок вірша Ів 5:24.
Ісус починає речення зі слів поправді поправді кажу вам...
Поправді це давньоєврейське слово "амен".

Слово "амінь" найвідоміша аккламация, прийнята в іудаїзмі, християнстві та ісламі.
Воно було запозичене з єврейських старозавітних текстів, перейшло у грецькі і латинські переклади Нового Завіту, а потім – в російську мову практично без змін. В єврейській мові воно має той же корінь, що і слова, що позначають "твердий", "надійний", "постійний", "вірити" і "довіряти".
Грецькою мовою переклад: "Буде так", на арамійську – "Правда".
В грецькому оригіналі вираз "істинно, істинно" звучить як "амен, амен".

Подвійне вживання слова "амен" Ісусом підкреслює істинність Його висловлювання.
Я десь читала, що подвійний "амен, амен" - це є присяга,- російською "клятва".
То як можна ігнорувати присяги Ісуса?
Хто не хоче чути Ісуса, той не перейшов від смерти в життя і не мае життя вічного. Такий прийде на суд і буде засуджений .

написано всі, значить всі. правда, не відаю, чи одночасно всі чи по-окремо..

померлі - з шеолу: одні з аду, інші з раю. спочатку воскреснуть померлі у Христі, а потім живі віруючі переміняться і всі разом будуть підхоплені на зустріч Господню на повітрі.
і інші, що зло чинили повиходять на воскресення суду. а живих неправедних позбирають Анголи Божі і вилучать з-поміж праведних.

А це дуже важливо. Бо це - або одна подія, або дві. Якої версії триматися? Що каже Писання?

Розділила вашу відповідь на чотири частини, і кожну відформатувала іншим кольором.

Перше. Єврейське "шеол" і є грецьким "гадес", в нашому звучанні - "ад". В цьому "шеолі", "аді" є місце для "лона Авраамового", (Лук.16:23). Чи є це раєм? Не знаю. Дехто так вважає. Чи приходять на це лоно лише нащадки Авраама, чи й інші етноси - теж питання.

Щодо питання, а хто віддає на суд людей, то читала, що лише троє: море, смерть і ад віддали МЕРТВИХ, що були в них. (Об.20:14) Ці троє ЖИВИХ не мають, лише МЕРТВИХ.

Далі. Підхоплення як ви кажете "віруючих", я їх називаю "народжених згори, від Бога". Вони зустрілися з Господом уже воскреслі, тобто, у вічних тілах, і тепер уже з Ним. Невже Христос віддає їх ще на якийсь суд? З ними питання вирішене. Їх Бог відібрав з-поміж інших Сам і привів до Ісуса вірою. Такий відбір - суд для світу, одних вибрав, а інших -ні. І цей суд, цих вибраних, віддав Ісусу. Тому саме такий суд Бога не треба путати з судом прикінцевим. Цей суд завершується швидше "кінця світу", а саме - підхопленням вибраних.

Третя частина вашого - "інші, що зло чинили повиходять на воскресення суду". Я так розумію, що серед цієї категорії померлих претендентів на життя вічне немає? Я правильно розумію? Якщо так, то тоді питання. А як бути з тими, що записані в Книзі життя, що пишеться від закладин світу? Вони ж не були вкинуті в озеро вогняне, хоч прийшли на суд.

Четверта частина. Найбільш незрозуміла для мене. Живі, які ще в смертних тілах, у вас на суд не приходять? З посеред них Ангели позбирають неправедних? Тобто, ангели чинять суд? Вони визначають їхню якість? Значить, це ще один інакший суд. Ви суперечите самі собі.

Добре, позбирали неправедних. А що праведні? Що з їхніми смертними тілами? У вас це вже "кінець світу", чи ще ні? Адже поки смерть не вкинута в озеро вогняне, людина матиме смертне тіло, бо саме такі тіла підтримує смерть. Але наприкінці світу смерть має бути знищена. То що відбудеться з вашими живими праведними після ангельського суду? Як вони мають отримати вічні тіла?

Підсумки.
Що ж сказати? Бачу, що не всі у вас приходять на суд до Бога. Підхоплені до Христа на суд не приходять. Вклоняються Богу, мабуть, там, куди прийшли. Живі праведні і неправедні, які ще в смертних тілах, теж не з'являються перед Боже лице, щоб, як ви кажете, схилити коліно, лише з Ангелами зустрічаються на землі. Щось та картина не узгоджується з вашою задекларованою. Давайте працювати далі.

багато питань, різні теми дотикаються, а відповідь у Господа. я швидше писав, що остаточно і докінця не знаю, як це все буде відбуватися. що знав, то вище написав.

Спасибі, що не проігнорували. Я зрозуміла, що до судів і у вас є питання.

Він знає точно. Але якісь відповіді є і в Писанні. Треба шукати. Інколи це вимагає зміни своєї усталеної картини розуміння. (Це з досвіду)

Хочу спитати тоді вас про ваше розуміння "кінця світу". Де і як про нього написано в Писанні. І які підстави в написаному так вважати, що це про кінець світу. Буду вдячна.

Тарасе, ви пишете про віруючих але на підтвердження своєї думки наводите вірш з Римлян 2, який зовсім їх,- (віруючих християн),-не стосується.
Тобто це класичний приклад фрази, вирваної з контексту.
Достатньо читати фразу в контексті і все стає зрозумілим:

1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
3 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?
4 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?
5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,
6 що „кожному віддасть за його вчинками“:
7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,
8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.
9 Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,
10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.
11 Бо не дивиться Бог на обличчя!
12 Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.
Рим 2:1-12
І далі то тексту так само про юдеЇв і геленів:
17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,
18 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,
19 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,
20 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.
21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!
22 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!
23 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!
24 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.
...
Римлянам, глава2

Отже, Апостол Павло пише не про тих, хто ввірував у Христа, він пише про юдеїв і гелленів.

Хочу зауважити, що Апостол Павло пише це послання ( Послання до Римлян) не до тих, хто ввірував в Ісуса Христа,- ні, це послання до римської синагоги, яка складалася з євреїв та тих гелленів, що до них приєднались, бо покинули віру в поганських богіві і ввірували в Бога. Здебільшого це відбувалось по родині. Є приклад Тимофія, учня Павла, в якого мати й була єврейка, а батько геллен. Цих геленів називали "ті, хто боїться Бога".
( див. Дії 10:10:22)
Апостол Павло ще не був в Римі і пише це послання до римської синагоги, звіщаючи їм Євангелиє, бо хоче в них мати той самий плід, що і в інших містах гелленського світу, де він був і заснував християнські спильноти.

13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.
14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.
(Рим1:13-16)
І повертаючись до віршів (Рим.2:5-8), що ви їх цитували, ще раз хочу зауважити,- це не про віруючих християн, а про юдеїв та гелленів.

читаємо: "усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!" (1:7) в посланнях Павла святі - це віруючі в Ісуса Христа, ученики, члени Церкви, християни.
далі читаємо: "Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю." (1:11-12) що це за спільна віра, як не віра в Господа Ісуса Христа?
і в останніх главах, де йдуть привіти і інших багато місць вказують, що ап. Павло писав до Церкви в Римі, яка складалася із юдеїв та гелленів.


цей вірш подав на підтвердження, що буде суд Божий, і що Він віддасть кожному за його вчинками.