Хочу звернути вашу увагу на початок вірша Ів 5:24.
Ісус починає речення зі слів поправді поправді кажу вам...
Поправді це давньоєврейське слово "амен".

Слово "амінь" найвідоміша аккламация, прийнята в іудаїзмі, християнстві та ісламі.
Воно було запозичене з єврейських старозавітних текстів, перейшло у грецькі і латинські переклади Нового Завіту, а потім – в російську мову практично без змін. В єврейській мові воно має той же корінь, що і слова, що позначають "твердий", "надійний", "постійний", "вірити" і "довіряти".
Грецькою мовою переклад: "Буде так", на арамійську – "Правда".
В грецькому оригіналі вираз "істинно, істинно" звучить як "амен, амен".

Подвійне вживання слова "амен" Ісусом підкреслює істинність Його висловлювання.
Я десь читала, що подвійний "амен, амен" - це є присяга,- російською "клятва".
То як можна ігнорувати присяги Ісуса?
Хто не хоче чути Ісуса, той не перейшов від смерти в життя і не мае життя вічного. Такий прийде на суд і буде засуджений .

написано всі, значить всі. правда, не відаю, чи одночасно всі чи по-окремо..

померлі - з шеолу: одні з аду, інші з раю. спочатку воскреснуть померлі у Христі, а потім живі віруючі переміняться і всі разом будуть підхоплені на зустріч Господню на повітрі.
і інші, що зло чинили повиходять на воскресення суду. а живих неправедних позбирають Анголи Божі і вилучать з-поміж праведних.

А це дуже важливо. Бо це - або одна подія, або дві. Якої версії триматися? Що каже Писання?

Розділила вашу відповідь на чотири частини, і кожну відформатувала іншим кольором.

Перше. Єврейське "шеол" і є грецьким "гадес", в нашому звучанні - "ад". В цьому "шеолі", "аді" є місце для "лона Авраамового", (Лук.16:23). Чи є це раєм? Не знаю. Дехто так вважає. Чи приходять на це лоно лише нащадки Авраама, чи й інші етноси - теж питання.

Щодо питання, а хто віддає на суд людей, то читала, що лише троє: море, смерть і ад віддали МЕРТВИХ, що були в них. (Об.20:14) Ці троє ЖИВИХ не мають, лише МЕРТВИХ.

Далі. Підхоплення як ви кажете "віруючих", я їх називаю "народжених згори, від Бога". Вони зустрілися з Господом уже воскреслі, тобто, у вічних тілах, і тепер уже з Ним. Невже Христос віддає їх ще на якийсь суд? З ними питання вирішене. Їх Бог відібрав з-поміж інших Сам і привів до Ісуса вірою. Такий відбір - суд для світу, одних вибрав, а інших -ні. І цей суд, цих вибраних, віддав Ісусу. Тому саме такий суд Бога не треба путати з судом прикінцевим. Цей суд завершується швидше "кінця світу", а саме - підхопленням вибраних.

Третя частина вашого - "інші, що зло чинили повиходять на воскресення суду". Я так розумію, що серед цієї категорії померлих претендентів на життя вічне немає? Я правильно розумію? Якщо так, то тоді питання. А як бути з тими, що записані в Книзі життя, що пишеться від закладин світу? Вони ж не були вкинуті в озеро вогняне, хоч прийшли на суд.

Четверта частина. Найбільш незрозуміла для мене. Живі, які ще в смертних тілах, у вас на суд не приходять? З посеред них Ангели позбирають неправедних? Тобто, ангели чинять суд? Вони визначають їхню якість? Значить, це ще один інакший суд. Ви суперечите самі собі.

Добре, позбирали неправедних. А що праведні? Що з їхніми смертними тілами? У вас це вже "кінець світу", чи ще ні? Адже поки смерть не вкинута в озеро вогняне, людина матиме смертне тіло, бо саме такі тіла підтримує смерть. Але наприкінці світу смерть має бути знищена. То що відбудеться з вашими живими праведними після ангельського суду? Як вони мають отримати вічні тіла?

Підсумки.
Що ж сказати? Бачу, що не всі у вас приходять на суд до Бога. Підхоплені до Христа на суд не приходять. Вклоняються Богу, мабуть, там, куди прийшли. Живі праведні і неправедні, які ще в смертних тілах, теж не з'являються перед Боже лице, щоб, як ви кажете, схилити коліно, лише з Ангелами зустрічаються на землі. Щось та картина не узгоджується з вашою задекларованою. Давайте працювати далі.

багато питань, різні теми дотикаються, а відповідь у Господа. я швидше писав, що остаточно і докінця не знаю, як це все буде відбуватися. що знав, то вище написав.

Спасибі, що не проігнорували. Я зрозуміла, що до судів і у вас є питання.

Він знає точно. Але якісь відповіді є і в Писанні. Треба шукати. Інколи це вимагає зміни своєї усталеної картини розуміння. (Це з досвіду)

Хочу спитати тоді вас про ваше розуміння "кінця світу". Де і як про нього написано в Писанні. І які підстави в написаному так вважати, що це про кінець світу. Буду вдячна.

Тарасе, ви пишете про віруючих але на підтвердження своєї думки наводите вірш з Римлян 2, який зовсім їх,- (віруючих християн),-не стосується.
Тобто це класичний приклад фрази, вирваної з контексту.
Достатньо читати фразу в контексті і все стає зрозумілим:

1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
3 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?
4 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?
5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,
6 що „кожному віддасть за його вчинками“:
7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,
8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.
9 Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,
10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.
11 Бо не дивиться Бог на обличчя!
12 Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.
Рим 2:1-12
І далі то тексту так само про юдеЇв і геленів:
17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,
18 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,
19 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,
20 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.
21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!
22 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!
23 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!
24 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.
...
Римлянам, глава2

Отже, Апостол Павло пише не про тих, хто ввірував у Христа, він пише про юдеїв і гелленів.

Хочу зауважити, що Апостол Павло пише це послання ( Послання до Римлян) не до тих, хто ввірував в Ісуса Христа,- ні, це послання до римської синагоги, яка складалася з євреїв та тих гелленів, що до них приєднались, бо покинули віру в поганських богіві і ввірували в Бога. Здебільшого це відбувалось по родині. Є приклад Тимофія, учня Павла, в якого мати й була єврейка, а батько геллен. Цих геленів називали "ті, хто боїться Бога".
( див. Дії 10:10:22)
Апостол Павло ще не був в Римі і пише це послання до римської синагоги, звіщаючи їм Євангелиє, бо хоче в них мати той самий плід, що і в інших містах гелленського світу, де він був і заснував християнські спильноти.

13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.
14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.
(Рим1:13-16)
І повертаючись до віршів (Рим.2:5-8), що ви їх цитували, ще раз хочу зауважити,- це не про віруючих християн, а про юдеїв та гелленів.

читаємо: "усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!" (1:7) в посланнях Павла святі - це віруючі в Ісуса Христа, ученики, члени Церкви, християни.
далі читаємо: "Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю." (1:11-12) що це за спільна віра, як не віра в Господа Ісуса Христа?
і в останніх главах, де йдуть привіти і інших багато місць вказують, що ап. Павло писав до Церкви в Римі, яка складалася із юдеїв та гелленів.


цей вірш подав на підтвердження, що буде суд Божий, і що Він віддасть кожному за його вчинками.

Чим ви можете підтвердити що це християни? Спитаю вас,- а хто з Апостолів заснував цю Церкву, хто проповідував Євангеліє? .
Написано:
А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра́“.
Рим10:14-15
Думка, що послання до Римлян Апостола Павла написане християнам, є хибною, бо ніяк не підтверджується Біблією.
Це Послання до Римської сінагоги, яка складалась з іудеїв і тих, хто боїться Бога між ними щоб звістити їм Євангелию:

1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа,
Рим1:16


В Діях апостолів всі місіонерські подорожі описані детально. Але ми бачимо, що ні Павло, ні будь хто інший з Апостолів не був у Римі, не звіщав Євангелію, ніхто не навчав їх, не хрестив і не засновував християнської церкви. Тим більше сам Павло свідкує, що ще не був у Римі. Тому і пише це послання щоби звістити їм Христа.

9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина , що я безпереста́нно згадую про вас,

10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.[/i]
Рим1:9-16

Я відформатувала червоним ще й підкреслила, що Апостол Павло саме звіщає римський синагозі те, що вони дотепер не знали,- Христа Ісуса.


В що вірили в Римі ? - у своїх поганських богів,- Юпітера, Венеру, Цереру ... інш. і служили їм розпустою. І тільки євреї вирізнялась з поміж усіх. Це віра Авраама, Ісаака, Ізраїля. Це віра еврейсього народу в Бога і вона є спільною для євреїв римської синагоги і для Павла, бо Павло теж еврей.
я, — обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
(Філ3:5)
Римські євреї вірили в Бога, але ще не знали Христа, і тому не були народжені сгори, не мали Духа Святого, Духа Христова, не були Його, тобто не були християнами.
Тому Апостол Павло звіщає ім Євангеліє,- написано:служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина,- щоб подати їм дара духовного і таким чином мати і в них плід,- віруючих у Христа Ісуса, народженних від Бога Духом Святим дітей Божих.

щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
Рим1:13-15