Не те що можливості не мають, але совість (достоїнство) не позволяє.

Сонячнику! Як вам не соромно! У Вас то все розквітає, села газифікуються, селяни квітнуть від щастя!
То раптом бідні люди, що помирають з голоду і тільки ваші 50 гривен дадуть їм раду. Перестаньте очерняти наше щастливе українське сьогодення....

Не треба цим жебракам нічого давати вони просто не хочуть працювати,а хто не працює той не їсть

А ким вони можуть працювати? Хто їх візьме?

А вони не хочуть,взагалі щоб їх хтось брав - їм просто потрібні гроші,щоб випити!!!!!!!!!!!

а п'ють вони бо в них нема змісту в житті. Якщо їм не давати гроші, то від того в них зміст життя не з'явиться. Якщо давати - також не з'явиться.
Потрібно щось інше.

Варіанти?

Напевно варіантів не має у них така психологія!!!!!!!!!!!!!!

Так. Їх просто влаштовує таке їхнє становище. Наприклад є оголошення такого типу: пропонуємо роботу, житло надається (у Києві). То можна було б вирішити проблеми і з роботою (іі достатньо) і з житлом. Але вони просто не хочуть працювати. Якби їх не влаштовувало їхнє становище, вони б щось робили, щоб його змінити.

Повторю ще раз: робота це не зміст життя. Робота це лише засіб для досягнення якоїсь мети.
Як їм знайти мету, сенс життя, щоб була потреба йти працювати?

Додам: цікаво, що в Америці існує дуже добра державна допомога всім бідним та непрацюючим. Навіть якщо ти просто не хочеш працювати - можна оформити собі дотацію і жити в достатку. І всеодно, жебраки умудряються випрошувати (видурювати) у людей гроші. Їм що, державних дотацій не вистачає? Вистачає, просто вони знають, що жебрацтвом вони зароблять набагато більше.

Братику у них просто така психологія і все!!!!!!!!!!

Це - дух жебрацтва. Як каже одне російське народне прислів"я, "степного коня на конюшне не удержишь".

Згоден з Вінслет!!!!!!!!!!!

Але я трохи подумав і зробив такий висновок:
якщо ми знаємо точно, що гроші видурюють чи ці гроші підуть на недобрі справи, то вжодномуразі не можна подавати.
якщо ми не можемо знати точно навіщо випрошують, то краще подати, а що з тими грошима робитимуть - не наша справа, - за це, думаю, Господь не судитиме.

Але краще подавати тим, кого точно знаєш, що він нуждається!

тут не знати треба а відчувати.