"І сказав Господь до Аарона: У їхньому Краю ти не будеш мати власності, і не буде тобі частки між ними, Я частка твоя та власність твоя поміж Ізраїлевими синами! А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спадщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту" (Числа 18:20-21).
"Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами! Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь! Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір? І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб'є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот. І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм, говорить Господь Саваот" (Мал. 3:8-12).
"Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати" (Матв. 23:23).
"Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!" (Луки 11:42).

Лютере, я думаю, що тут питання торкається грані закону і благодаті. Для мене закон на даний часнемає сили (окрім тих заповідей, які залишили для поган). А в першій церкві НІДЕ не помітно, щоб вчили про десятину.

До того ж цікава логіка. Виявляється, що більшість з тих хто відстоює десятину бояться усунення закону, бо бояться, що стануть давати менше (з постів видно). Подумайте тоді про рівень вашої довіри Богу, вами керує не Писання і любов до Бога, а страх.
Я вже здається писав, що з законом простіше людині жити, не треба ходити вірою. А що коли Бог васбуде спонукати віддати більше ніж десятину. Це ж законом не передбачено!!! Може вам варто розібратися з вашими серцями і признати реальний стан справ, а не накручувати себе законом, і давати в простоті і радості серця, а не з сумом.

Обгрунтуй свої слова! З чого такі висновки? Скажи простіше, що десятину не платиш і не збираєшся -- тебе ніхто не осудить, а то починаєш відмазуватись і нападати, як злодюжка якийсь.

Повністю згоден з Тарасом. Дійсно, дуже часто заперечення десятини тлумачать, або сприймають як небажання ділитися заробленим. Бог не хоче щоб ми давали по закону, але хоче щоб ми віддавали те, що неналежить нам (бо все що ми маємо належить Богові а не нам і ми більше не для себе живемо але для Господа) добровільно з охотою. Бо не виміряється багацтво людини грошима або достатками. Коли Господь відмінив заповідь "Не убий" (тобто її колишній зміст) зовсім не означає що Господь дозволив нам вбивати. Подібно цій заповіді, Господь не відмінив десятини як жертви, але вдосконалив її.

Справа в тому, що воно так і є:?

Згоден, але це вступає в силу лише в тому випадку, коли ти не лише свідомо віддав своє життя в руки Господа, але й живеш кожну секунду тільки одним бажанням -- поширенням Царства Божого; отож, якщо ти собі заробляєш на життя проповідуванням Євангелії, а не якимсь іншим способом, і коли кожну копійку тратиш на Божу справу, тоді можеш розкидатися такими високопарними фразами... А примітивні заяви типу -- "я вже настільки духовно зріс, що не вбачаю потреби платити десятини", є виразом лицемірства і твоїх власних комплексів.

А це вже чистий гон -- "Бог відмінив заповідь "не убий"? -- думаєш, що пишеш?

А як це розуміти? А хіба християни заробляють проповідуванням? Де таке є?
Ап. Павло наказував:
2Сол.3: 6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас. 7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли, 8 і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем, 9 не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували. 10 Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть! 11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять. 12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли. 13 А ви, браття, не втомлюйтеся, коли чините добре.

тут я мав на увазі скоріше наступне:
ЯКЩО ТИ СОБІ ЗАРОБЛЯЄШ НА ЖИТТЯ ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ПРОПОВІДУВАННЯ ЄВАНГЕЛІЇ. ФАКТИЧНО ЗАРОБЛЯЄШ ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ КОШТИ ВИКОРИСТАТИ В ЦЬОМУ НАПРЯМКУ.
Як приклад -- служіння Павла -- він працював, за зароблені гроші годував себе і вдягав, а на залишок подорожував для проповідування.

Ага! Тоді я з Тобою, Сергію, повністю згоден. Так, ми повинні працювати не для того, щоб задовільняти свої забаганки, а як для Бога. Тобто працювати, щоб забезпечити себе всім необхідним для служби Богу.
А це і означає, про що я писав раніше, що ми повинні жертвувати для Бога все, що Він нам дає. Адже Бог нам дає здоров'я, сили, здібності. І ми не свої, а викуплені Богом. А тому все наше життя, і праця - належить Богові.

Сергію, ти задаєш питання зовсім не бажаючи чути відповіді на них. Інакше, як протрактувати твої питання, коли ти не дочекавшися відповіді зразу пишеш звинувачення. В такому випадку нема сенсу на них відповідати. Але я все-таки обгрунтую свої слова.
Якби ти об’єктивно ставився до даного питання, то ти б прочитав мої попередні дописи в даній темі і зміг би зрозуміти мою позицію до жертвування грошей. Але для тебе ключовим було те, що я не вважаю десятину постановою для виконання хрисиянами. І ти з того зробив висновки, що я за те, щоб не жертвувати, що мене цевдарило по гаманці і подібні звинувачення.
Було б добре, якби ти Сергію був більш об’єктивним.

Здається в Матвія 23:23 пише про десятину, коли Ісус докоряє фарисеям, кажучи про давання десянити і каже потім таку фразу: "І того не кидати" - здається так, тобто наголосив, що заповідь про десятину не відміняти. А краще читайте самі, якщо я неправий, то буду вдячний за ваші пояснення.

Ага, Favour... Так так, є написано:
Матв.23:23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.

Лук.11:42 Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!

Привіт усім! Приєднаюсь до теми.
В цьому місці йдеться саме про виконання Закону а не про життя в наш час. Справа в тому, що фарисеї лише формально виконували заповіді Закону (давали десятину та ін.), але насправді вони його не зрозуміли, бо покинули найважливіше. („Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!”). І в іншому місці сказано:
36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
38 Це найбільша й найперша заповідь.
39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
(Матв.22:36-40)
А суд і милосердя – це любов до ближнього, яку покинули фарисеї, навіть написано, що віру покинули. Отже Ісус тут їм докоряє, що хоча вони зовні роблять діла закону, але на справді його не виконують: „Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!”. Таким чином тут йдеться про виконання Закону, який тоді ще був у силі. Але для нас – „кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує”.

Тоді з логіки виходить так, що ми повинні давати десятину і з м’яти і з кмину. ЇЇ напевно не виконує жоден з поборників за давання десятини.

Мт.23,23 Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что даете десятину с мяты, аниса и тмина, и оставили важнейшее в законе: суд, милость и веру; сие надлежало делать, и того не оставлять.
надлежало в минулому часі, іншого місця в Новому Заповіті про десятину нема .