То був довгий процес...
А коли ти приймав водне хрещення?

Якщо не помиляюся, 3 серпня 1996 року. Що для тебе означає водне хрещення?

Обітниця служити Богу!

А коли ти приймав водне, то чи багато ще хрестилося?

Небагато - лише 4 чоловіка!
Але я знаю юнаків і дівчат, які приймали водне, бо батьки наполягали! Як ти до такого ставишся?

А до хрещення ти що не обіцяв Богу служити Йому (маю на увазі після покаяння)? А хто як ще розуміє водне хрещення?
Ставлюся до цього негативно.

Звичайно, водне хрещення - серйозний крок, і на нього треба йти не від примушення інших, а тільки за своїм власним бажанням.

Згідний. Хрещення - це урочиста обіцянка Богові служити Йому від щирого серця, доброго сумління. Це має бути свідомим кроком людини, а інакше (якщо це не свідомо), то вона мало чим відрізняється від тих, кого хрестили дітьми.

Повністю згідна. На жаль, знаю таких, які приймають водне хрещення по-бажанні батьків...

А якщо діти відвідують служіння проти своєї волі, тільки по примушенню батьків, чи можуть вони з часом увірувати?

Увірувати можуть, але не через те, що їх батьки примушували відвідувати церкву. Особисто мене не примушували (хоча іноді заохочували), і тому мене самого все тягнуло, мол, чого ж батьки ходять молитися Богу, а мене не змушують... Але батьки просто молилися за мене.
А що робити тим, хто не по своїй волі водне хрещення приймав, але з часом покаявся? Чи не перехрещуватися?

Звичайно, ні! Це вже вибрик якийсь

Я вважаю водне хрещення слід приймати тільки після покаяння (народження згори)

Я теж так вважаю. Це необхідна умова для того, щоб приймати водне хрещення.

У моєму житті найспокійнішою була ніч після водного хрещення!
Чи відчув ти щось особливе після водного хрещення?