Після смерті Ратерфорда 13 січня 1942 р., керівником організації було одноголосно обрано Натана Гомера Кнорра. Новий президент народився в 1905 р. у штаті Пенсильванія. Коли йому виповнилося шістнадцять років, вступив до організації. Через два роки отримує номінацію на проповідника. Швидко просунувся в кар'єрі, віддаючи все для секти. Важко сказати, чи пан Кнорр щось писав, адже після смерті Ратерфорда всі публікації почали виходити анонімно. Проте достовірно відомо, що за його часів Свідки Єгови також «прора­хували». Вони запевняли, що у 1975 р. настане Армагедон - тобто буде це остання боротьба Бога з цим світом. У 1975 р. Бог переможе в цій боротьбі всі панівні класи цього світу, - так вчили Свідки Єгови. Вони також переконували, що в цій боротьбі загинуть всі, окрім Свідків Єгови.
1975 р. вже давно минув, а пророкованого сектантами Армагедону не було. Про це писала брошура Свідків Єгови «Пробудіться» у пер­шому номері (без зазначення року видання). Ця брошура вийшла у світ в 1968 або 1969 р. У підрахунках вміщених на с. 13 зазначалось, що до 1975 р. залишилось 6 років. Дальше, на с. 14 брошура пише, що у 1975 р. закінчується 6000 років існування людства, тому Армагедон припадає на 1975 рік. Для більшого переконання подавались навіть докази зі Святого Письма про прихід Армагедону.
Сьогодні вже минає 20 років після 1975 р. Вісімнадцятого кінця світу згідно з наукою Свідків Єгови як не було, так і немає. Подібно як 1874, 1914 або 1925 рр., так само й 1975 р. були нічим іншим, як «промиванням мозку».
Свідки Єгови наважуються казати, що на 1975 р. Армагедону не пророкували. Замість того, щоб зробити висновок із фальшивих пророкувань, займаються явною брехнею. Щоб їм це довести, багато не треба. Варто лише зачитувати згадану брошуру «Пробудіться». Пан Кнорр помер 8 червня 1977 р. Черговим президентом було обра­но Фредеріка Віллі Франза.
Франз помер 24.ХП.1992 р. Наступним президентом секти було обрано Мільтона Геншеля.
ВІРА НЕНАВИСТІ
Основним завданням керівників організації Свідків Єгови є виро­бити у своїх визнавців неприязнь до інших віровизнань. Найбільшою перешкодою, найбільшою барикадою при будівництві «нового світу» в очах Свідків Єгови є Католицька Церква. Тому нерідко вони ви­сміюють обряди та духовенство Католицької Церкви. Застосовують для цього найрізноманітніші методи.
Більше всього Свідки Єгови люблять плітки. Достатньо, щоб хтось сказав будь-що на священика, монахиню чи монаха, як Свідки Єгови відразу приймають цю плітку за правду. А коли хтось вміло зверне увагу сектантові, тоді це вважають за наклеп та пересліду­вання їх організації.
Під час однієї розмови ми почули, як в одному монастирі монахи­ня народила сина, як один священик приводив до своєї квартири жінок, а інший приходив додому п'яний у товаристві дівчат. Ще інший священик обклеїв стіни в своїй кімнаті фотографіями з пор­нографічного журналу і т.п.
Хоча ми живемо у цьому районі, де мали б відбуватися ці події, проте чуємо про них лише від Свідків Єгови. На подібні вигадки навіть немає сенсу відповідати, оскільки це є безпідставні плітки. Якщо ж навіть хтось із священиків щось подібне вчинить, то це ще не є підставою стверджувати, що наука Церкви є поганою. Хіба мож­на однією міркою міряти всіх священиків? Коли кравець зіпсує тка­нину, то це не значить, що треба зачинити всі майстерні. Якщо так, тоді всі повинні ходити без одягу. Якщо пекар зіпсує тісто, то треба зачинити всі пекарні? Нехай тоді люди гинуть від голоду, бо один чи другий пекар не вміє випекти хліб.
Серед дванадцяти апостолів, яких вибрав Ісус Христос, знайшов­ся один зрадник, інший зрікся Ісуса, декількох апостолів Ісус застав сплячими в найкритичніший для Нього час. Чи у цьому випадку Ісус мав зректись свого післанництва та встановлення свого священства? Знаємо, що всі апостоли, за винятком Юди, стали святими. Попри свої недосконалості та падіння, вони проповідували правдиву науку. Правда Свідки Єгови є твердо переконані, що вони є безгрішними, хоча дійсність є далеко іншою. Ось що ми почули від людини, котра десять років була ревним проповідником науки Свідків Єгови: «Свід­ки Єгови є переконані і часто це повторюють, що кожний Свідок Єгови, хоч би і вийшов із лав організації, ніколи вже не повернеться до Католицької Церкви. Швидше всього залишиться атеїстом. Вони переконані, що накинута ними ненависть до Католицької Церкви, священиків і папи не дозволить бувшим їх членам повернутися в лоно Церкви».
Однак сестра сказала дещо інше: «Нас запросив до себе "старший брат". Я прийшла із сестрою пунктуально. Мене вразила гостинність брата, тому нічого поганого я не запідозрила. Коли сестра почала грати на піаніно, "брат" запросив мене до іншої кімнати. Я пішла за ним. В спальні схопив мене і примусив "поцілувати". Потім розка­зував, що зі своєю дружиною не може жити з певних причин, і пообі­цяв одружитись у "новім світі" тільки зі мною».
Пізніше все це стало відомим, а «кришталевий критикант» като­лицьких священиків пояснював перед цілим збором, що хотів тільки випробувати, чи ця «сестра» є сильною духом. Його звичайно виправ­дали, а вирок звучав так: «Що ж, всі ми є слабкими».
У своїй брошурі «Переконуйтесь у всьому», у II частині на с. 173 Свідки Єгови пишуть, що християни, так само, як Свідки Єгови, не зобов'язані дотримуватись жодної із десяти Заповідей Божих.
Значить заповідей не треба. Вони мають повну досконалість і не грішать. Тоді цілком закономірно, що коли Свідок Єгови переступає дев'яту заповідь, то цілком не грішить, а тільки випробовує чи його «партнерка» є сильна духом.
Під час розмови зі Свідками Єгови, можна почути, як вони при­рівнюють Католицьку Церкву і папу римського до апокаліптичного звіра. Про це неодноразово пишуть у своїх брошурах.
Свідки Єгови вірять у силу впоєної ненависті, тому сміливо по­ширюють нісенітниці про священиків. При цьому забувають, що до тих, хто поширює плітки та обмовства, Святе Письмо говорить:
«Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? Лице­міре! Вийми спершу зі свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку» (Мт. 7, 1-5).
«Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш; ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять. Чи думаєш про те, о чоловіче, -який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, - що ти суду Божого уникнеш?» (Рим. 2, 1-3).
«Один лише законодавець і суддя, який може спасти і погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?» (Як. 4, 12). 200
«Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі» (1 Йо. 2, 9).
«Кожен, хто ненавидить брата свого, — душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому пере­бувало б» (1 Йо. З, 15).
«Коли хтось каже: "Я люблю Бога", а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить» (1 Йо. 4, 20).
Хіба правдивий ісповідник Христової науки різниться тим, що сіє ненависть, коли Ісус вчить любити навіть своїх ворогів? Ісус Хрис-тос навіть молився за своїх вбивць:
««.Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк. 23, 34).
Ненависть Свідків Єгови до Католицької Церкви є безмежною. Прослідкуймо як свідомо вони збаламучують людей. Коли христия­ни збираються при спільному столі під час Свят-Вечора, чи разом снідають у день Христового Воскресіння - відразу ж потрапляють під обстріл Свідків Єгови. Ділячись посвяченою просфорою чи яйцем, примирюються посварені родичі, сусіди, прощають один одному провини в ім'я народженого чи воскреслого Ісуса. Натомість, Свідки Єгови вчать, що все посвячене є «ідольською нечистотою»
(Діян. 15, 20).
Вони вважають, що таке споживання їжі є спільністю з дияво­лом. Треба живитись зі столу Єгови, а цією поживою є «пожива на слушний час». Про це також вчить «Вартова Башта» та численні брошури. Себе прирівнюють до Лазаря із притчі Ісуса, а католиків до багача, на столі якого було багато страв.
Коли Свідків Єгови запитати про їх історію, то можна помітити, що вони не зовсім охоче торкаються цієї теми. Стараються запо-морочити голову чимось іншим, щоб тільки не зачіпати їх історії. Правда, дуже охоче люблять говорити про історію Католицької Церкви, перелистуючи всі чорні сторінки. Не шкодують вони чор­нила, щоб притемнити білі сторінки історії. Щодо історії організації Свідків Єгови, ми почули таку відповідь: «Першим Свідком Єгови був Авель. Братовбивча кров та мучеництво за віру зродили першого Свідка Єгови».
.....

Хто міє користуватись своїм розумом ,то це для нього.----Хто такий Ісус Христос?
УЯВІТЬ собі, в якому захопленні, напевно, був молодий єврей Андрій, коли вперше слухав Ісуса з Назарета! У Біблії говориться, що Андрій поспішив до свого брата і сказав йому: «Знайшли ми Месію [тобто Христа]» (Івана 1:41). В єврейській і грецькій мовах слова, які переважно перекладаються як «Месія» і «Христос», означають «Помазанець». Ісус був Помазанцем, тобто Божим Обранцем — обіцяним «проводирем» (Ісаї 55:4). Писання містили про нього пророцтва, і євреї в той час чекали його (Луки 3:15).
Звідки ми знаємо, що Ісус дійсно був Божим Обранцем? Розгляньмо, що сталося 29 року н. е., коли Ісусу було 30 років. Він прийшов до Івана Хрестителя, щоб той охрестив його у воді в річці Йордані. У Біблії сказано: «І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:16, 17). Чи міг Іван після того, як почув такі схвальні слова, сумніватися, що Ісус Божий Обранець? Бог Єгова злив на Ісуса свій святий дух і таким чином помазав, або призначив, його на Царя у своєму майбутньому Царстві. Отже, Ісус став Ісусом Христом, тобто Ісусом Помазанцем. Але чому Ісуса названо Божим Сином? Яке його походження?
«Його походження із давніх-давен»
Ісусове життя можна поділити на три етапи. Перший етап почався ще задовго до його народження на землі. Як сказано в Михея 5:2 (Хом.), «його походження із давніх-давен, з днів споконвічних». Сам Ісус говорив, що він прийшов «звисока», тобто з неба (Івана 8:23). У небі він був могутньою духовною особою.
Оскільки все створене мало свій початок, був час, коли Бог жив лише сам. Однак незліченні століття тому Бог почав творити. Хто був його першим створінням? В останній біблійній книзі Ісус називається «початком Божого творива» (Об’явлення 3:14). Ісус «роджений перш усякого творива». Адже «то Ним створено все [«все інше», НС] на небі й на землі, видиме й невидиме» (Колосян 1:15, 16). Ісус був єдиним, кого безпосередньо створив сам Бог. Тому Ісуса названо Божим ‘Однородженим Сином’ (Івана 3:16). Цьому єдинородному Сину належить титул «Слово» (Івана 1:14). Адже до свого народження на землі він служив у небі як той, хто говорить від імені Бога.
Це «Слово» було разом з Богом Єговою «на початку», коли створювалися «Небо та земля». Власне до нього Бог звернувся зі словами: «Створімо людину за образом Нашим» (Івана 1:1; Буття 1:1, 26). Єдинородний Син Єгови був поряд з Батьком, активно співпрацюючи з ним. У Приповістей 8:22—31 поміщені такі його слова: «Я майстром у [Творця] була, і була я веселощами день у день, радіючи перед обличчям Його кожночасно».
Наскільки ж, мабуть, близько пізнали один одного Бог Єгова і його єдинородний Син за той час, поки працювали пліч-о-пліч! Тісне спілкування з Єговою впродовж незліченних віків глибоко вплинуло на Божого Сина. Цей слухняний Син став у всьому подібним до свого Батька, Єгови. У Колосян 1:15 Ісуса названо «образом невидимого Бога». Це, зокрема, пояснює, чому необхідно набувати знання про Ісуса. Адже так ми зможемо задовольнити потребу в духовному і природне бажання знати Бога. Усе, що Ісус робив на землі, повністю узгоджувалося з волею Єгови. Отже, коли ми пізнаємо Ісуса, це означає, що ми більше дізнаємось про Єгову (Івана 8:28; 14:8—10). Але як Ісус потрапив на землю?
Його життя на землі
Другий етап життя Ісуса почався відтоді, як Бог послав свого Сина на землю. Єгова зробив це, чудом перенісши Ісусове життя з неба в утробу вірної єврейської дівчини Марії. Ісус не успадкував недосконалості, оскільки не мав батька з людей. На Марію зійшов святий дух, або діюча сила, Єгови. Божа сила ‘обгорнула’ Марію і посприяла тому, що вона чудесним способом завагітніла (Луки 1:34, 35). Тому в Марії народилася досконала дитина. Ісуса всиновив тесля на ім’я Йосип. Хлопчик виростав у скромному домі і був першим з кількох дітей у сім’ї (Ісаї 7:14; Матвія 1:22, 23; Марка 6:3).
Нам мало відомо про дитинство Ісуса, але вартий уваги один випадок. Коли Ісусові було 12 років, батьки взяли його з собою до Єрусалима на щорічне святкування Пасхи. Там Ісус пробув досить часу в храмі, де він «сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх». Більш того, всі, «хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям». Отож юний Ісус міг не лише ставити проникливі і спрямовані на духовне запитання, але й давати розумні відповіді, які дивували інших (Луки 2:41—50). Ісус виростав у місті Назареті і навчився теслярського ремесла, напевно, від свого названого батька Йосипа (Матвія 13:55).
Ісус жив у Назареті до 30-літнього віку. А потім він пішов до Івана, щоб охреститися. Після хрещення Ісус енергійно розпочав служіння. Три з половиною роки він ходив по рідному краю, проголошуючи добру новину про Боже Царство. Ісус засвідчив, що він посланий Богом, здійснюючи багато чудес — могутніх діл, які були не під силу людям (Матвія 4:17; Луки 19:37, 38).
Також Ісус був людиною, яка виявляла ніжні і глибокі почуття. Ніжність Ісуса особливо відображалася в його ставленні до людей та обходженні з ними. Через те, що він був доступний і добрий, людям хотілося йти до нього. Навіть діти почувались невимушено в його присутності (Марка 10:13—16). Ісус ставився з повагою до жінок, хоча деякі з його сучасників дивилися на них звисока (Івана 4:9, 27). Він допомагав бідним і пригніченим ‘знайти спокій душам своїм’ (Матвія 11:28—30). Його спосіб навчання був зрозумілим, простим і практичним. У тому, чого він навчав, віддзеркалювалося його сердечне бажання познайомити своїх слухачів з правдивим Богом, Єговою (Івана 17:6—8).
За допомогою Божого святого духу Ісус здійснював чудеса, зі співчуттям зціляючи хворих і немічних (Матвія 15:30, 31). Наприклад, якось до нього підійшов прокажений і сказав: «Коли... хочеш,— Ти можеш очистити мене». Що зробив Ісус? Він простяг руку і доторкнувся до цього чоловіка, промовивши: «Хочу,— будь чистий». І хворий зцілився! (Матвія 8:2—4).
Подумайте також про випадок, коли натовп людей, які прийшли до Ісуса, три дні перебував з ним і не мав нічого їсти. Ісус пожалів цих людей і чудесним способом нагодував «чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей» (Матвія 15:32—38). Іншого разу Ісус утихомирив шторм, через який життя його друзів було в небезпеці (Марка 4:37—39). Він воскрешав, тобто повертав до життя, померлих (Луки 7:22; Івана 11:43, 44). Ісус навіть охоче пожертвував своїм досконалим людським життям, для того щоб недосконалі люди мали надію на майбутнє. Якою ж глибокою була Ісусова любов до людей!
Де Ісус сьогодні?
Ісус помер на стовпі мук у віці тридцяти трьох з половиною років. Але смерть не поклала край його життю. Третій етап Ісусового життя почався приблизно через три дні після його смерті. Тоді Бог Єгова воскресив свого Сина як духовну істоту. Після воскресіння Ісус з’являвся сотням людей, які жили в I столітті н. е. (1 Коринтян 15:3—8). Згодом він «по Божій правиці засів» і чекав, поки отримає царську владу (Євреїв 10:12, 13). Коли той час настав, Ісус почав правити як Цар. Тож як нам тепер уявляти собі Ісуса? Чи повинні ми думати про нього як про страждальця, що гине? А може, йому слід поклонятися? Ісус тепер ані людина, ані Всемогутній Бог. Він — могутня духовна істота, Цар, який править. Незабаром він запанує над нашою понівеченою планетою.
За допомогою символічної мови в Об’явлення 19:11—16 Ісуса Христа описано як царя, який сидить на білому коні і який збирається справедливо судити та воювати. Він має довгий «гострий меч, щоб ним бити народи». Ісус використає свою велику силу, щоб знищити злих. А що буде з тими, хто намагається наслідувати приклад, який Христос подав під час земного служіння? (1 Петра 2:21). Він і його Батько збережуть їх під час прийдешньої «війни того великого дня Вседержителя Бога», котру часто називають Армагеддоном. Тоді ці люди зможуть жити вічно як земні піддані Божого небесного Царства (Об’явлення 7:9, 14; 16:14, 16; 21:3, 4).
Наскільки ж величні чудеса здійснить Ісус на благо всього людства протягом свого мирного правління! (Ісаї 9:5, 6; 11:1—10). Він зцілить усіх хворих і покладе кінець смерті. Бог за посередництвом Ісуса воскресить мільярди людей і дасть їм можливість жити вічно на землі (Івана 5:28, 29). Ми навіть не можемо собі уявити, яким прекрасним буде наше життя під правлінням Царства. Тому важливо, щоб ми продовжували набувати біблійне знання і ще краще пізнавали Ісуса Христа.

Хто схильний мислити ,будьласка--Святий дух розкриває людям всю правду
Ісус обіцяв своїм учням, що після його смерті і воскресіння вони отримають святий дух як помічника. Він обіцяв: «Коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, ...і що має настати,— звістить вам» (Івана 14:16, 17; 15:26; 16:13).
Після Ісусової смерті ця обіцянка сповнилась. У Біблії записано, як виявлялося або вияснювалося при сприянні святого духу нові доктрини християнському збору. Ці нові вчення було записано в книгах, які пізніше стали другою частиною Біблії — Християнським грецьким Святим Письмом, або «Новим Завітом». Чи в цьому потоці нового світла є будь-яке об’явлення про існування Трійці? Ні. Святий дух виявляє взагалі щось інше про Бога та Ісуса.
Наприклад, у П’ятидесятницю 33 року н. е., після того як святий дух зійшов на учнів, що зібралися в Єрусалимі, апостол Петро свідкував про Христа натовпу на вулиці. Чи він говорив про Трійцю? Розгляньте декотрі його твердження і розсудіть самі: «Ісуса... що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас». «Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!» «Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп’яли ви!» (Дії 2:22, 32, 36). Цими висловами сповненого духом Петра, які далеко не навчають про Трійцю, наголошується на Ісусове підпорядкування своєму Отцю і на те, що він є знаряддям для виконання Божої волі.
Невдовзі після цього інший вірний християнин говорив про Ісуса. Перед синедріоном було поставлено Степана, щоб відповідати на звинувачення. Замість цього Степан обернув ситуацію і звинуватив обвинувачів у тому, що вони подібні до їхніх запеклих предків. На закінчення у записі повідомляється: «Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув,— і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, і промовив: «Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!» (Дії 7:55, 56). Чому святий дух виявив, що Ісус є просто «Сином Людським», що стоїть по Божій правиці, а не частиною божества або рівним своєму Отцю? Ясно, Степан не мав жодного поняття про Трійцю.
Коли Петро приніс добру новину про Ісуса Корнилію, ще раз випала нагода виявити доктрину про Трійцю. Що відбулося? Петро пояснив, що Ісус є «Господь... усім». Але він продовжив і пояснив, що ця влада походить з вищого джерела. Ісус є «призначений Богом Суддя для живих і для мертвих». Після Ісусового воскресіння його Отець «дав Йому [дозвіл], щоб з’явився» своїм послідовникам. А що ж зі святим духом? Він фігурує в цій розмові, але не в ролі третьої особи Трійці. Радше «помазав Його [Ісуса] Святим Духом і силою Бог». Отже, святий дух, який зовсім не є особою, являє собою щось безособове, таке, як «сила», про котру згадується в цьому вірші (Дії 10:36, 38, 40, 42). Перегляньте уважно Біблію і ви знайдете додатковий доказ того, що святий дух не є особою, але діючою силою, яка може сповнювати людей, спонукувати їх, приводити їх у стан захоплення і яку можна вилити на них.
І нарешті, в апостола Павла була чудова нагода пояснити про Трійцю,— якщо б ця доктрина була правдивою,— коли він проповідував афінянам. У своїй промові він згадав про їхній жертовник «Незнаному Богові», сказавши: «Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам». Чи він повідомляв про Трійцю? Зовсім ні. Він описував, що «Бог, що створив світ і все, що в ньому, [є] Господом неба й землі». А що можна сказати про Ісуса? «[Бог] визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив» (Дії 17:23, 24, 31). Тут немає жодного натяку на Трійцю!
По суті, стосовно Божих намірів Павло пояснив деякі такі речі, що унеможливлюють поняття про Ісуса і його Отця як про рівнозначні частини Трійці. Він написав: «Під ноги Його [Ісуса] Він [Бог] усе впокорив». Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все. А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все» (1 Коринтян 15:27, 28). Таким чином, Бог усе ж таки буде понад усіма, в тому числі і понад самим Ісусом.
Отже, чи в Біблії навчається про Трійцю? Ні. Джон Робінсон був правий. Її немає ні в Біблії, ані вона не є частиною «християнського погляду». Чи ви вважаєте це важливим для свого поклоніння? Вам слід так вважати. Ісус сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Якщо ми серйозно ставимося до свого поклоніння Богові, нам важливо знати, ким він справді є, як він виявив себе нам. Лише тоді ми можемо по-справжньому сказати, що є серед «істинних поклонників», які «поклоняються Отцеві в дусі і істині» (Івана 4:23, Деркач).

Цими словами вони намагаються приховати своє «расселлівське» походження. Знаємо, що назва «Свідки Єгови» виникла у 1931 р. Тоді варто запитати, як Авель міг бути Свідком Єгови, або дослідником Біблії, коли Святого Письма ще не було? Недоречно називати Авеля мучеником за віру, оскільки він був жертвою заздрощів свого брата, про що, зрештою, говорить Святе Письмо:
«А не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - спра­ведливі» (1 Йо. З, 12).
Під час дискусій із Свідками Єгови на тему їх історії, кажемо, що знаємо історію Авеля, патріархів і пророків. Знаємо також історію Ісуса Христа і апостолів, як і історію Католицької Церкви. Лише просимо про висвітлення історії Свідків Єгови від апостольських часів, адже від часів Рассела вона нам є знаною.
На це запитання ще не відповів ніхто із Свідків Єгови. Найчас­тіше відповідають, що Свідками Єгови після апостолів були ті хрис­тияни, котрих переслідувала Католицька Церква в перші століття. Пізніше Свідками Єгови були такі реформатори як: Вальдо (у 1176 р. заснував свою секту), Гусс (1369-1415 рр.), а також Лютер (1483-1546 рр.). Саме вони проповідували правдиву науку.
Ми запитали одного із співрозмовників, чому він не є визнавцем лютеранства, оскільки згідно його слів ця наука є правдивою? Чому всі ці реформатори проповідували кожний іншу науку, створюючи при цьому різні віровизнання? Відповів нам, що кожний реформатор проповідував правду властиву своєму часу. Хіба це можна прийняти за історію Божої Церкви? Хіба ми не бачимо великих столітніх пус­ток у проповідуванні Христової Євангелії, коли залишаємо осторонь Католицьку Церкву?
Ісус запевняв нас, що в історії Його Церкви не буде жодних перерв:
«...Збудую мою Церкву й що ПЕКЕЛЬНІ ВОРОТА її НЕ ПОДОЛАЮТЬ» (Мт. 16, 18).
«...Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20).
Ми неодноразово повторюємо Свідкам Єгови, що їх історія бере свій початок від часів Расселла, а протягом дев'ятнадцяти століть про «дослідників», або «Свідків Єгови», ніхто й не чув. Сектанти відповідають, що назву «Свідки» часто згадує Святе Письмо. «Свід­ками були пророки, Ісус Христос, апостоли і євангелисти. А де є написано, що треба бути католиком», - запитують з усмішкою Свід­ки Єгови. Святе Письмо жодного разу не згадує цього слова.
Якщо Свідки Єгови є настільки переконаними у правдивості своєї назви, тоді чому «сьомий ангел» - Расселл не знайшов цієї назви в Біблії і помер, не знаючи, що є Свідком Єгови. Лише Ратерфорд через п'ятнадцять років після його смерті усвідомив собі, що ця назва є властивішою для його визнавців від назви, яку їм дав його попередник.
Ісус Христос є більшим від Свідка, Він є Богом - Сотворителем всього видимого і невидимого.
Апостоли і Євангелисти були Божими свідками, оскільки пере­буваючи з Богом - Ісусом Христом, бачачи Його чуда, які чинив, мали моральне право свідчити про нього. Вони на власні очі бачили Його силу і Божество. Вони були свідками смерті, воскресіння і вознесіння Ісуса Христа.
Про що можуть сьогодні свідчити Свідки Єгови, що вони бачили? Якщо ж нічого не бачили, вважаючи себе за свідків, тоді вони є фальшивими свідками. Подібно є в суді, коли свідок, який нічого не бачив, вважає себе за свідка, а насправді є фальшивим свідком. Про таких Святе Письмо говорить:
«Господь же відказав мені: "Неправду ті пророки пророкують моїм їм' ям. Не посилав я їх і не повелівав їм, і не говорив до них. Оманливі видіння, марні віщування та пусті мрії серця свого - ось що вони вам пророкують. Тим то так говорить Господь: Пророки, що пророкують моїм ім' ям, - я не посилав їх! - і що говорять: Ні меч, ні голод не спаде на цю землю, — від меча та голоду погинуть вони, оті пророки!" » (Євр. 14, 14-15).
Ці слова зрозумів Ратерфорд і сказав у своєму серці: «Я є Свідком Єгови». Від цього часу визнавці цієї секти повторюють: «Ми є Свід­ками Єгови». Самовільне присвоєння титулу не дає права ним ко­ристуватись.
«Злий дух озвався до них, кажучи: Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж хто такі?» (Дії. 19, 15).
Грецьке слово «католікос» означає «соборний», «вселенський». Патріархи і пророки не були католиками, оскільки випереджали Ісуса, пророкували про Нього і очікували Його приходу.
Постання вселенської віри, тобто католицької, бере свій початок від приходу Ісуса Христа. Він заснував Церкву і наказав пропові­дувати Його Євангеліє по всьому світу, серед юдеїв і поган. Апос­толи і євангелисти сумлінно виконали це завдання.
Протягом двохтисячолітньої історії Католицької Церкви були люди, які засновували різного роду спільноти і секти. Серед них такі як Арій, П'єр Вальдо, Йоан Вікліф, Мартин Лютер, а дещо пізніше - Чарльз Расселл. Цими прізвищами не закінчується список
реформаторів. Ісус сказав: Мене переслідували і вас переслідува­тимуть. Слова Ісуса є актуальними протягом всіх століть і будуть такими аж до кінця віку.
Для кожної людини її біографія є історією, і немає людини без історії. Так само кожне об'єднання, кожна організація мають свою історію. А що тоді говорити про Церкву, якою вважають себе Свідки Єгови, якщо беруть свій початок від різних реформаторів, які висту­пали проти Католицької Церкви.
Звичайно, не може мати історії те, що не існувало в часі. Тому не дивно, що Свідки Єгови не мають історії в тому часі, в якому вони ще не існували.
Знаємо, коли народився засновник цієї організації Ч. Т. Расселл: у 1852 р. У 1879 р. - заснував свою організацію, і від цього часу по­чинається історія «Дослідників Біблії» - сьогоднішніх «Свідків Єгови».
Бачимо, що засновником організації Свідків Єгови не є Єдинородний Божий Син, а людина - Чарльз Тейза Расселл.
Ісус Христос заснував свою Церкву тут, на землі. Він запевнив нас, що Церква буде існувати протягом всіх століть: «...Пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16, 18).
Христова Церква завжди є під Його опікою, і буде аж до кінця світу (Мф. 10, 21). Доказом цього є те, що Церква існує від початку, аж по сьогоднішній день.
Католицька Церква може сміливо свідчити на підставі історич­них фактів про свого засновника Ісуса Христа. Цю історію можна перевірити в енциклопедіях. Ісус Христос вибрав серед апостолів голову своєї Церкви на землі - святого Петра (Йо. 21, 15-17).
Після св. Петра керували Церквою в І ст.: св. Ліній, св. Клет, св. Климентій і св. Еварист (97-105). У II столітті було дев'ять пап, а під кінець цього ж століття папою був св. Віктор (189-199). П'ятнадцять пап було в Ш столітті і закінчує це століття св. Маркелій (296-304). У IV ст. було десять пап і під кінець цього століття Апостольською Столицею керував св. Анастазій (399-401). Сьогодні ми вже маємо двісті шістдесят четвертого папу, ним є слов'янин, Йоан Павло II . Визнавці Католицької Церкви можуть сміливо говорити про прав­дивість існування своєї Церкви, засновником якої є Ісус Христос.
Свідки Єгови знають, що Расселл був «дослідником» Святого Письма, після нього Ратерфорд, Кнорр, а сьогодні Франз. Вони знають про це і можуть розповісти цю історію. Якщо так, тоді XIX століть Божа Церква (за яку вважають себе Свідки Єгови) не мала своєї історії? Історія реформаторів є закороткою, щоб заповнити нею 19-столітній простір!
Свідки Єгови вчать, що Головою Церкви є Ісус Христос, тому не треба на землі жодного папи. Тоді чому вони вважають за земних керівників своєї організації Расселя, Ратерфорда, Кнорра і Франза, для чого вони їм потрібні?
Смішним є закид сектантів, що Католицька Церква починається від часів Константина Великого ( IV ст.), тобто від 325 р.
Дійсно, це смішно, хоча б тому, що всі знають (і Свідки Єгови також), що головою Католицької Церкви НА ЗЕМЛІ є папа. До 325 р. на Апостольськім Престолі було їх 33, а в 325 р. папою був св. Сильвестр І (314-335).
Виходить, що історія Церкви почалась від Константина Вели­кого. Що ж тоді робили папи, які були до цього?
Г. і А. Щепанські, Т. Кунда

Уявляєте Бога неможливо пізнати розумом :shock: Абсурд якийсь.Давайте спробуєм,ми ж люди.
Хто такий Бог?
«БОГОМ переважно називають першооснову Всесвіту та величне джерело сили, що є предметом релігійної відданості»,— говориться в «Американській енциклопедії». В одному словнику поняття «Бог» визначено як «абсолютну реальність». Яка ж природа цієї реальності, що викликає у багатьох благоговіння?
Чи Бог — це якась безособова сила чи реальна особа? Чи він має ім’я? Чи він, як багато хто вірить, є триєдиним божеством, тобто Трійцею? Як можна пізнати Бога? Біблія дає правдиві та вичерпні відповіді на усі ці запитання. Також у ній заохочується шукати Бога, бо «Він недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27).
Безособова сила чи реальна особа?
Немало тих, хто вірить у Бога, вважають його силою, а не особою. Наприклад, у деяких культурах боги ототожнюються з силами природи. Люди, які розглянули результати наукових досліджень стосовно будови Всесвіту та основ життя на землі, дійшли висновку, що мусить бути Першопричина. А втім, вони не визнають, що цією Першопричиною є особа.
Але ж хіба уся складність творива не вказує, що Першопричина мала володіти надзвичайними розумовими здібностями? А де є розумові здібності, там є і розум. Великий розум, відповідальний за все твориво, належить особистості Бога. Отож, Бог має тіло, проте не таке, як ми,— фізичне, а духовне. «Є тіло звичайне,— говориться у Біблії,— є й тіло духовне» (1 Коринтян 15:44). У цій книзі чітко пояснюється природа Бога: «Бог є Дух» (Івана 4:24). Дух — це форма життя, яка абсолютно відрізняється від нашої, він є невидимим для людських очей (Івана 1:18). Існують також інші невидимі духовні особи. Це ангели — «Божі сини» (Йова 1:6; 2:1).
Оскільки Бог не був створений і має духовне тіло, то логічно припустити, що в нього є місцеперебування. У Біблії згадується про місцеперебування духовних осіб, і там сказано, що Бог проживає на небесах, «місці постійного пробування» (1 Царів 8:43). Також біблійний письменник Павло написав: ‘Христос увійшов у саме небо, щоб з’явитись перед Божим лицем за нас’ (Євреїв 9:24).
Однак слово «дух» вживається у Біблії і в іншому значенні. Коли псалмоспівець звертався до Бога в молитві, то сказав: «Посилаєш Ти духа Свого — вони творяться» (Псалом 104:30). Тут дух — це не Бог, а сила, що від нього походить, тобто сила, якою він послуговується, аби виповнити усе, що має на меті. Цим духом Бог створив небо, землю та живих істот (Буття 1:2; Псалом 33:6). Цей Божий дух називається святим духом. Також Бог послуговувався святим духом, щоб надихати чоловіків, котрі писали Біблію (2 Петра 1:20, 21). Отож, святий дух — невидима діюча сила, яку Бог використовує для здійснення своїх намірів.
Бог має унікальне ім’я
Біблійний письменник Агур запитав: «Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв’язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його» (Приповістей 30:4). Фактично Агур питався: «Чи знаєте ім’я або походження особи, яка створила усе?» Лише Бог має владу контролювати сили природи. Хоча твориво є могутнім доказом того, що Бог існує, але воно не відкриває Божого імені. Ніхто, крім Бога, не міг би виявити нам його імені. І він це зробив. «Я Господь [«Єгова», прим. в ЦСТ],— говорить Творець,— оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам» (Ісаї 42:8).
Боже унікальне ім’я Єгова лише в Єврейських Писаннях з’являється біля 7000 разів. Ісус Христос виявив це ім’я і славив його перед іншими (Івана 17:6, 26). Це ім’я можна знайти в останній книзі Біблії, воно є частиною виразу «алілуя» і означає «хваліть Яг». «Яг» — це скорочена форма від «Єгова» (Об’явлення 19:1—6). Все ж у багатьох сучасних Бібліях це ім’я майже не вживається. Замість нього пишуть слова «ГОСПОДЬ» чи «БОГ» великими літерами, аби вирізнити їх від звичайних титулів «Господь» і «Бог». Деякі науковці вважають, що Боже ім’я слід вимовляти Ягве.
Проте чому стільки розбіжностей навколо імені найбільшої Особи у Всесвіті? Проблема виникла ще багато сторіч тому, коли євреї через забобон припинили вимовляти божественне ім’я. Читаючи Святе Письмо, вони замінювали Боже ім’я словом, яке з єврейської перекладається як «Всевладний Господь». Оскільки біблійна єврейська мова не мала голосних на письмі, то точно невідомо, як Мойсей, Давид та інші старожитні євреї вимовляли те ім’я. Однак вже століттями Боже ім’я вимовляється як «Єгова», і в багатьох мовах світу можна почути подібні відповідники (Вихід 6:3, Кул.; Вихід 15:3).
Хоча ніхто до кінця не впевнений, як саме вимовлялося Боже ім’я древньою єврейською мовою, значення цього імені не є абсолютною таємницею. Воно буквально означає «Він спричиняє ставати». Цим іменем Бог Єгова охарактеризовує себе як Особу величних намірів. Він завжди спричиняє, щоб його наміри та обітниці стали реальністю. Тільки правдивий Бог, який має силу сповнити усе це, може по праву носити таке ім’я (Ісаї 55:11).
Безперечно, ім’я Єгова допомагає відрізнити Всемогутнього Бога від усіх інших богів. Ось чому це ім’я так часто з’являється в Біблії. Хоча у багатьох перекладах його усунено, однак у Псалом 68:5 (Дерк.) чітко сказано: «Співайте Богові, піснею прославляйте ім’я Його; вихваляйте Того, Хто сидить на хмарах — Його ім’я Єгова — і радійте перед Ним». Ісус Христос під час служіння на землі навчав своїх послідовників: «Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:9). Отож, необхідно вживати Боже ім’я, коли молимося до Бога, розмовляємо про нього або славимо його перед іншими.
Чи Ісус — це Бог?
Бог Єгова не залишив жодних сумнівів стосовно того, ким є його Син. У Євангелії від Матвія розповідається, що після хрещення Ісуса «голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:16, 17). Ісус Христос — це Син Божий.
Однак багато релігійних людей стверджують, що Ісус — Бог. Інші вважають, що Бог — це Трійця. Згідно з цим вченням, «Отець — це Бог, Син — це Бог і Святий Дух — це Бог, та все ж немає трьох Богів, лише один». Також вони усі троє — «вічні та рівносильні» («Католицька енциклопедія», англ.). Але чи такі погляди правильні?
Натхнене Святе Письмо говорить про Єгову: «Від віку й до віку — Ти Бог!» (Псалом 90:2). Він є «Царем вічності», який не має ні початку, ні кінця (1 Тимофія 1:17, НС). А Ісус є «роджений перш усякого творива», «початок Божого творива» (Колосян 1:13—15; Об’явлення 3:14). Ісус сказав про Бога, свого Отця: «Більший за Мене Отець» (Івана 14:28). Ісус теж розповідав, що є такі речі, про які не знали ні він, ні ангели, а лише сам Бог (Марка 13:32). Окрім того, Ісус молився до свого Отця: «Не Моя, а Твоя нехай станеться воля» (Луки 22:42). То до кого ж він молився, як не до Особи, що є вищою від нього? Також Бог воскресив Ісуса, адже Ісус не міг воскресити себе сам (Дії 2:32).
У Біблії вказується, що Єгова є Всемогутнім Богом, а Ісус — його Сином. Бог та Ісус ніколи не були рівними: чи коли Ісус був на землі, чи ще до того. Також Ісус не став рівним своєму Отцю і після воскресіння до неба (1 Коринтян 11:3; 15:28). Як ми вже розглядали, так звана третя особа Трійці, святий дух, не є особою взагалі. Це сила, якою Бог послуговується, аби сповнювати свої наміри. Отож, Трійця — це небіблійне вчення. «Єгова, Бог наш,— один Єгова»,— говориться у Біблії (Повторення Закону 6:4, НС).
Ближче познайомтеся з Богом
Щоб полюбити Бога і віддавати йому ту виключну відданість, якої він гідний, слід дізнатися, яким Бог є насправді. А як можна ближче познайомитися з ним? «Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество,— говориться у Біблії,— думанням про твори стає видиме» (Римлян 1:20). Один із способів, як можна ближче познайомитися з Богом,— це спостерігати за творивом та роздумувати про нього.
Але твориво не розповість про Бога усе. Приміром, аби зрозуміти, що Бог є реальною духовною Особою з унікальним іменем, необхідно заглянути до Біблії. Вивчення Біблії — це найліпший спосіб ближче познайомитися з Богом. У Святому Письмі Єгова розкриває нам про себе набагато більше. Там він також виявляє свої наміри і навчає про свої дороги (Амоса 3:7; 2 Тимофія 3:16, 17). Які ж щасливі ми можемо бути, оскільки Бог хоче, щоб ми «прийшли до пізнання правди» й отримали величезний пожиток з його щедрих дарів (1 Тимофія 2:4). Тож докладаймо усіх зусиль, аби дізнатися про Єгову якомога більше.

А ще про філософів подібнох до пана Палатіноса,та Їхні парадокси.Думайте--Парадокс Тертулліана
«ЯКА подібність між християнином і філософом, між тим, хто псує правду, і тим, хто її відновлює та навчає? Яка згода може бути між Академією і Церквою?» Такі сміливі питання піднімав у II — III століттях письменник Тертулліан. Його твори зараховують до «найбагатших джерел з історії Церкви і доктрин, яких навчали у його час». У них Тертулліан торкається практично всіх сторін релігійного життя.
Але найбільше Тертулліан прославився своїми парадоксальними, зовні суперечливими твердженнями. Наприклад, «Тоді Бог особливо величний, коли Він малий». «Це [смерть Божого Сина] гідне віри, бо абсурдне». «[Ісус] був похований і воскрес; це вірогідно, тому що неможливо».
Парадокс Тертулліана полягає не лише в його твердженнях. Хоча у своїх творах він намагався захищати правду, обстоювати непорочність церкви та її доктрин, у дійсності він перекрутив правдиві вчення. Його головним внеском у загальновизнане християнство стала теорія, на основі якої пізніші письменники побудували догмат про Трійцю. Щоб зрозуміти, як це сталося, спершу коротко розгляньмо життя Тертулліана.
«Нездатний бути нудним»
Про життя Тертулліана відомо дуже мало. Більшість дослідників погоджуються, що він народився близько 160 року н. е. в Карфагені (Північна Африка). Очевидно, він отримав добру освіту і був знайомий з головними філософськими школами свого часу. До християнства його, мабуть, привабила готовність людей, що називали себе християнами, вмерти за свою віру. Щодо християнського мучеництва він питав: «Хто, задумавшись про нього, стримається, щоб не дослідити, що лежить в його основі? Хто, дослідивши, не прийме наших доктрин?»
Після навернення до номінального християнства Тертулліан став плідним письменником з хистом до лаконічних і дотепних висловів. «[Він] мав рідкісну для теологів здатність,— зазначається в книжці «Отці Церкви».— Це чоловік, нездатний бути нудним». Один дослідник сказав: «Тертулліан [мав] дар до слів, а не до речень, і набагато легше розуміти його репліки, ніж стежити за аргументами. Мабуть, тому його так часто цитують, але так рідко наводять довгі цитати».
На захист християнства
Найвідомішою працею Тертулліана є його «Апологія», яку вважають наймогутнішим літературним твором на захист номінального християнства. Вона була написана у час, коли християни часто ставали жертвами забобонного натовпу. Тертулліан виступив на захист цих християн і протестував проти нерозумного обходження з ними. Він сказав: «[Противники] вважають християн причиною кожного громадського лиха і кожної невдачі людей... Якщо Ніл не піднімається, щоб залити поля, якщо не міняється погода, якщо стався землетрус, голод чи пошесть,— відразу чути заклик: «Киньте левам християн!»
Хоча християн часто звинувачували в нелояльності до держави, Тертулліан намагався показати, що насправді вони найнадійніші громадяни країни. Звернувши увагу на декілька спроб скинути уряд, він нагадав своїм опонентам, що змовники були не християнами, а походили із середовища поган. Тертулліан зазначив, що коли християн страчують, то справжньої втрати зазнає держава.
В інших творах Тертулліан обговорював християнське життя. Наприклад, у своєму трактаті «Про видовища» Тертулліан радив не ходити у певні місця розваг, на язичницькі ігри і театральні вистави. Очевидно, були новонавернені, які не бачили несумісності між зібраннями для біблійних настанов і відвідуванням язичницьких видовищ. Намагаючись спонукати їхнє мислення, Тертулліан писав: «Як же потворно — йти з церкви Божої в дияволову, з небес у свинарник». Він казав: «Якщо ти засуджуєш якісь учинки, то не можеш похваляти їхнього відтворення за допомогою слова».
Захищаючи правду, перекручує її
Свій трактат «Проти Праксія» Тертулліан починає такими словами: «Різними способами диявол суперничає з правдою і чинить їй опір. Часом він намагається знищити правду, захищаючи її». Точно невідомо, ким був чоловік на ім’я Праксій, згаданий у цьому творі, але Тертулліан виступив проти його вчень стосовно Бога і Христа. Він вважав Праксія знаряддям Сатани, чоловіком, який таємно намагався зіпсувати християнство.
Для людей, що у той час визнавали себе християнами, найгостріше стояло питання про відносини між Богом і Христом. Декому, особливо людям грецького походження, було важко узгодити віру в одного Бога з роллю Ісуса як Спасителя і Відкупителя. Праксій намагався вирішити їхню дилему, навчаючи, що Ісус був всього лиш іншим проявом Отця і що між Отцем і Сином немає різниці. Згідно з цією теорією, відомою під назвою модалізм, Бог відкрив себе «як Отець у Творенні та Законі, як Син в Ісусі Христі і як Дух Святий після Христового вознесіння».
Тертулліан показав, що Святе Письмо проводить чітку різницю між Отцем і Сином. Процитувавши 1 Коринтян 15:27, 28, він роздумує: «Той, хто (все) впокорив, і Той, кому все впокорене, мусять бути двома окремими Істотами». Тертулліан звернув увагу на Ісусові слова: «Більший за Мене Отець» (Івана 14:28). Використовуючи частини Єврейських Писань, як-от Псалом 8:6, він показав, як Біблія описує «нижче становище» Сина. «Тому Отець окремий від Сина, вищий за Сина,— зробив висновок Тертулліан,— оскільки Той, хто породжує,— це одна Особа, а Той, кого породжено,— інша; також Той, хто посилає,— одна Особа, Той, хто посланий,— інша; і знову ж, Той, хто робить,— одна Особа, а Той, через кого робиться,— інша».
Тертулліан вважав Сина підлеглим Отцю. Однак у своїх намаганнях спростувати модалізм він почав думати «більш, як написано» (1 Коринтян 4:6). Помилково намагаючись доказати божественність Ісуса за допомогою іншої теорії, він видумав формулу «три особи, одна природа». Використовуючи цю концепцію, він хотів показати, що Бог, його Син і святий дух — це три різні особи, які існують в одній божественній природі. Так Тертулліан став першим, хто застосував латинський відповідник слова «трійця» до Отця, Сина і святого духу.
Остерігайтесь світської філософії
Як Тертулліан зміг створити теорію «три особи, одна природа»? Відповідь лежить у ще одному парадоксі в житті цього чоловіка — в його погляді на філософію. Тертулліан казав, що філософія — це «науки людські й демонські». Він відкрито критикував звичай використовувати філософію для підтримки християнських істин. «Геть із намаганнями створити занечищене християнство стоїчної, платонівської і діалектичної будови»,— казав він. Однак сам вільно користувався світською філософією, коли вона узгоджувалася з його поглядами (Колосян 2:8).
В одному довіднику говориться: «Тринітарній теології для розвитку та вираження потрібна була допомога елліністичних концепцій і категорій». У книжці «Теологія Тертулліана» (англ.) зазначається: «[Це була] дивна суміш юридичних і філософських ідей та понять, завдяки якій Тертулліан зміг викласти тринітарну доктрину в такій формі, яка, попри обмеження й недосконалість, стала основою для пізнішого формулювання доктрини на Нікейському соборі». Отже, Тертулліанова формула — три особи, одна божественна природа — відіграла велику роль у поширенні релігійної омани по всьому християнському світі.
Тертулліан звинувачував інших у тому, що вони, намагаючись захистити правду, руйнують її. Парадоксально, але, змішуючи натхнену Богом біблійну правду з людською філософією, він потрапив у ту саму пастку. Візьмімо ж до серця біблійну пересторогу не слухати «духів підступних і наук демонів» (1 Тимофія 4:1).

насолоджуйтесь "свідки":
http://www.apologetika.ru/win/index.php3?razd=1&id1=2
http://askforbiblie.by.ru/
http://www.iegova.ru/index2.htm
http://www.jwserge.narod.ru/
http://www.607v587.com/rus/index.html

таємний звязок "організації" з ООН - Багряним Звіром
тут http://www.wt-un-lovers.narod.ru/
ccc ви член організації яка служить антихристу!?

http://khazarzar.skeptik.net/books/wattower.htm
"Пятнадцать лет в другом измерении." мета якої - не полеміка про вчення Свідків Єгови а проведення психологічного аналізу цього явища
тут http://www.tsb-book.narod.ru/index.htm

http://forum.kalush.info/index.php?topic=1104.0
http://www.my-forum.org.ua/go/viewtopic ... 692b078d43
ми продовжимо!

Дякую за інформацію,пане.І всеж я не розумію якщо неможливо Трійцю пізнати розумом,то для чого він ВАМ.І взагалі як католицька Церква збагнула що Бог це Трійця,адже це неможливо розумом збагнути.То чим тоді збагнули це провідники католицизму,може якимось іншим органом.Це просто смішно.Так будь яку аферу можна прикрити,тим що це неможливо збагнути розумом.Ви так і робили з індулігенціями обдираючи бідних людей брехнею,ви забороняли перекладати Біблію на мову простих людей,говорячи те саме -Що цього неможливо збагнути розумом.То як ви самі це збагнули розумники.??А інквізиція!!!-що робила з тими хто просто хотів читати Біблію своєю рідною мовою.А що робили з науковцями,таким як ЯН Гус,Галілео Галілей тощо.І тепер ви взялись когось звинувачувати у брехні.Не даром ви втікли від теми Папства,розуміючи що цуя тема явно обнажить вас.Ну що ж не зарахуй Господи ЇМ цього.

Ваші дані про донікейських Отців узяті не з оригіналу, а зі сторінок брехливої на весь світ Вартової Башти. Без посилань, звідки взято тексти В.Б. просто перекручує славних Мужів Божих, які нічого подібного не говорили і вірили Єиного Бога Отця, Сина і Святого Духа, ось деякі з їхніх висловів.
Іустин Мученик " а тепер дозволь мені привести пророцтва для доказу, що Христос від Духа Святого називається Богом і Господом сил" ( послання до єврея Трифона 1:36). "І показав, що він, будучи Христос, є Бог сильний достопоклоняємий"
Климент Олександрійський "Божественний Логос божественність якого ні у кого не визиває сумніву, рівний владиці всесвіту, бо він його син" (послання до язичників глава 60).
Іполіт Римський "...... необхідно сповідувати Отця-Бога вседержителя і Христа Ісуса сина Божого- Бога який став чоловіком, якому Отець підкорив все крім себе і Святого Духа- сповідуючи, що вони таким чином складають Троїцю" ( проти єресі Ноета)
У донікейських Отців є ще багато подібних висловлювань які я залишаю вам для плідних досліджень і застерігаю їх творива ви не знайдете у Вартовій Башті.
P.S. і в журналі "пробудись" також.

Та давайте вже схаменемось про тих Отців,а то ви ще й не таке розкажете.Розкажіть як так католицька церква запровадила аферу з індулігенціями.Якщо тут була така явна Брехня,то як тоді можна вам вірити у всьому іншому.Чи ви
думаєте що усі люди подібні до баранів,простої біомаси.А також розкажіть як ви так докотились до такої масової педофелії.Адже ті хто таке робив теж говорили те саме що й ви.Отже перш ніж зводити наклепи на Раселла і інш,розкажіть за себе самих і свою історію та буденність.Хоча думаю це ітак всім відомо.Про це ж ненаписано у ВБ чи пробудись.Це ж усі засоби масової інформації трублять,чи вони теж обманюють.То щож можу лише вам поспівчувати.

ХРЕСТ:лжепророки "свідки" важають, що грецьке слово „стаурос”, означає „балку”, на жаль, ніде більше крім їхніх видань,мені не вдалося знайти такого перекладу цього слова, і сумніваюся, що хтось колись знайшов де інде!
-Від моменту свого виникнення Вартова Башта знову й знову неправдиво пророкувала кінець світу. Висловлені в тій або іншій формі пророцтва кінця світу в 1914-му, 1918-му, 1925-му, 1975-му роках. Чому?
-Забороняючи своїм членам робити переливання крові, Вартова Башта прирекла на смерть багатьох людей. Чому зараз Вартова Башта вважає вакцинацію й пересадку органів припустимими, всупереч своїм колишнім поглядам?
-Вартова Башта забороняє своїм членам будь-яку участь у політиці та службу в армії. Чому вона є представником ООН?


Ви хочете позбавити синівства Божого Ісуса Христа, бо тільки так можна трактувати ваші слова: "Сидить праворуч не Отця,а Бога". Вже не знаю з якої сторони підійти: чи Отець перестав бути Богом, чи Бог Отцем!? Дякую, що виявили свою суть. Тому стоїть печать Писання:"... ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого. (1Кор.12:3)"
"свідку"-матереалісте, а ви маєте такий розум яким можете осягнути (пізнати) Бога? Бо я це досягаю вірою! Праведний вірою житеме!
У вас багато алегорій, тому саме спасіння для вас є алегорією!!!
І зверніть увагу не я перший звернувся до історичних фактів, до Отців Церкви. Тому не вам вимагати, щоб я ними не користувався! Виж цитуєте "башту"-бісівску, хоч приховуєте це! Чому я маю відповідати вам коли ви не відповідаєте мені? Чому я маю вести полеміку в тій площині, яку обираєте ви? Це не можливо, адже площину діалогу ви міняєте як хочете! Невже ви думаєте я буду відповідати вам, не отримавши ваших відповідей!
Коли цитуєте енциклопедії, подавайте повне речення. Всім відомо які аплікації "свідки" роблять з писання! Не дивно коли перекрутять історію.

Я вас не розумію,самі правила придумали самі і порушуєте. Невже аргументи закінчились. Перейшли на отців і історію, ну ж що ж давайте ще там подивимось.
То получається мені історії не можна було цитувати, кожного разу згадували що історія це не Біблія, і тільки на одній Біблії маємо грунтувати свою думку. Получається ви і тут не правдомовиць
Чуть не забув, мені вас шкода що перейшли на історію.

СВІДКИ ЄГОВИ БРЕХЛИВО СТВЕРДЖУЮТЬ:
Брехня: Іустин Мученик, який помер десь у році 165 н.е., казав, що Ісус був створений ангелом, "інакшим від Бога, Який створив усе". Він казав, що Ісус був меншим від Бога і "нічого не робив крім того, що Творець… велів Йому робити й говорити".
Правда: "І говорив Мойсею Ангел Божий у полум’ї вогняному з куща тернини і сказав: "Я – Сущий, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова…" Отже, юдеї, котрі завжди думали, що завжди Отець усього говорив з Мойсеєм, тоді як з ним говорив Син Божий, котрий називається і ангелом і апостолом, справедливо викриті пророчим Духом Божим і Самим Христом, що вони не знають ні Отця, ні Сина… Котрий, будучи первородним Словом Божим, є також Бог. (Іустин Мученик “Перша апологія”, § 63.)
Брехня: Тертулліан, який помер десь у році 230 н.е., навчав про всевишність Бога. Він сказав: "Отець інакший від Сина, тому що є більший; так як той хто народжує є інакший від народженого; той хто посилає інашкий від посланого". Він також сказав: "Сина колись не було… На самому початку, тільки був Бог".
Правда: Бо ми… дійсно впевнено проголошуємо, що Двоє є Бог, Отець і Син, а з додаванням Святого Духа – навіть Троє. (Тертулліан. “Проти Праксея”, гл. 13.)
Брехня: Оріген, який помер десь у році 250 н.е., сказав, що "Отець і Син є дві різних субстанції… дві істоти щодо суті", і що "в порівнянні з Отцем, [Син] є дуже мале світло".
Правда: У Трійці, звісно, не слід мислити нічого більшого чи меншого. (Ориген. “Про начала”, книга 1, гл. 3, § 7.) …Але те, що сказано про Отця, Сина і Святого Духа, слід мислити вище усіх віків і вище всієї вічності… (Там же, книга 4, гл. 1, § 28.)

Ще раз нагадаю про лжепророцтва!
"Організація" "Свідків" "Єгови" послідовно передрікала кінець світу в 1914, 1918, 1925 та 1942 роках. Вони обіцяли, що Авраам, Ісаак та Яків воскреснуть і повернуться на землю у 1925 році. Але щоразу вони помилялися.
Слово Боже в Святому Письмі наставляє нас правовірні християни, слухайте: "А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть. А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив? Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся. (Втор.18:20-22)"
Вже не шашовний, сину лжепророків, sola scriptura чомусь не підійшла, захотілось історії, захотілось Отців Церкви, захотілось енциклопндій, захотілось словників і правдивих перекладів? Ну щож вперед!!!

!!!Фальсифікація писання!!! у порівняннях!
Прошу вибачення, щоб не порушувати "гармонію" тексту, цитати з лжеперекладу "нового світу" приводитиму російською мовою.
Святе Писання "Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений. (Рим.10:13)"
лжепереклад "Каждый, кто призывает имя Иеговы, спасётся". (Рим.10:13)"
НОНСЕНС! Цікаво, який рукопис чи папірус підтвердить оце? Такого не існує!!!
Святе Писання"Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя! (1Iван.5:20)"
лжепереклад"И мы знаем, что Сын Бога пришёл и дал нам разум, чтобы мы познали истинного Бога. И мы в единстве с истинным Богом через его Сына Иисуса Христа. Он - истинный Бог и вечная жизнь. (1Иоан.5:20)"
Святе Писання"Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все Ним стоїть. (Кол.1:15-17)"
лжепереклад"Он - образ невидимого Бога, первенец из всего творения. Посредством его сотворено всё остальное на небе и на земле, видимое и невидимое, будь то престолы, или господства, или правительства, или власти. Всё это было сотворено через него и для него. И он есть прежде всего, и всё остальное начало существовать через него, (Кол.1:15-17)"
Тому наш крутій не спромігся відповісти і робив вигляд, що ми не казали про Ісуса Христа: "Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства". Ну щож, лукавому за лукавством його...
Святе Писання"Приступіте до мене, слухайте ось що: Вже спочатку не говорив я потай; ще поки все сталось, я там був. Тепер же Господь Бог і його дух мене посилає. (Іс.48:16)"
лжепереклад"Подойдите ко мне, послушайте. С самого начала я говорил не в тайном месте. Когда это происходило, я был там". И теперь Владыка Господь Иегова послал меня и свой дух. (Ис.48:16)"
Ну щож, все стає на свої місця. Це я про вищість перекладу над оригіналом! Сотні людей шукали хоч тінь подібних текстів і не знайшли. Який дух їх надихнув на фальсифікацію? Той що бреше від початку! І імя йому сатана!
Святе Писання"Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. (Iван.1:1)"
лжепереклад"В начале было Слово, и Слово было с Богом, и Слово было богом. (Иоан.1:1)"
Святе Писання"А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку (Спонвічний), як і говорю Я до вас. (Iван.8:25)"
лжепереклад"Тогда они стали спрашивать его: "Кто же ты?" Иисус сказал им: "Зачем я вообще говорю с вами? (Иоан.8:25)" НОНСЕНС.
"Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є. (Iван.8:58)"
"Иисус сказал им: "Истинно, истинно говорю вам: прежде чем появился Авраам, я уже был".(Иоан.8:58)"
Кожен переклад має мати основу, як граматичну так і богословську. А яка основа в сумнозвісного перекладу "нового світу"? Адже науковці світу не знаходять підстав на підтримку цього "творива" "свідків"!
Отой крутій sss звинувачував, що ми наступаємо, а сам поливав брудом і постійно вимагав відповіді. Ну щож прийшов час до наступу, як закликає наш Господь Ісус Христос! Прислухаємось до слів: "Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить. (Лук.10:19)" З нами Бог, як сам каже: "Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.(Матв.28:20)"

Свята Трійця – догмат, який розглядає сутність Бога в трьох Особах. Цей догмат визнається християнськими церквами – православ’ям, католицизмом, та протестантизмом. Згідно догмату, прийнятому на Першому Нікейському Соборі, Бог має три Особи: Бог-Отець, Бог-Син і Бог Дух Святий ( кажуть: Перша Особа Трійці (Отець), Друга Особа Трійці (Син), Третя Особа Трійці (Дух Святий)), всі ці Особи є єдиним Богом, і кожна зокрема є повністю Всемогутнім і Єдиним Богом, серед цих Осіб нема більшої або меншої, але рівнославимі і рівнопоклоняємі!
...стережіться нікчем, які розпускають плітки, і вважають, що вони надто мудрі, щоб дати точне визначення віри і добрих діл, але насправді, є неперевершеними дурнями...
М. Лютер "Вступ до Послання св. Апостола Павла до римлян"