Протестант написав:
SerGio, питання стояло чи є апостольське коріння, а не вчення:
Історія євангельсько-протестантського руху в Україні, безумовно, бере свої витоки від І століття Христової ери – від проповіді апостола Андрія та єпископа Климента Римського на півдні України. Ви маєте по цій темі щось сказати. Якщо ви хочете про доктрини говорити то кажіть яка назва вашої конфесії і у вас найдеться єрись.
А про них православні пишуть:
Они не признавали христ. Церковь и ее служителей, символы, обряды и таинства, поскольку считали, что все это дело рук Сатаны. Они не посещали церковь, отрицали молитву, за исключением «Отче наш», не почитали Креста Господня, икон, не признавали церковный брак, мощи, праздники, Воскресение Христово, не считали Деву Марию Богородицей. Они утверждали, что причастие - это просто хлеб и вино, а не Тело и Кровь Иисуса Христа, св. мощи - кости умерших людей, чудотворения - сказки для легковерных людей. Богомилы считали, что между Богом и человеком не нужен посредник (духовенство). Человек сам в состоянии спасти свою душу. Из христ. книг признавали только НЗ, а Ветхий отвергали полностью, http://www.pravenc.ru/text/149507.html Але це зрозуміло, бо завдання православних і католиків найти найгірше або добавити.
Мене не дуже цікавить, про що Ви ставили питання. Я зробив зауваження щодо віровчення богомілів, та й годі. Крім того, я навів цитату з книги богомілів (з якої видно, що на християн вони не подібні), бо твердження, ніби їхні книги не дійшли до нашого часу - брехня.
Ви хочете підтримувати сатаністів лише через те, що вони проти католиків?
Я - проти цього!
А щодо моєї конфесійної приналежності - в мене безпосередньо здається ніхто не питав. Були якісь натяки, без чіткого звернення до мене, та без посилання на мої повідомлення. Я же людина сімейна, в інтернеті буваю рідко, а ще рідше перечитую всі повідомлення, бо є діти, якими треба опікуватись, та й інтернет з комп'ютером вже не "молоді", кожна сторінка хвилин по 10 відкривається. Поки збираюсь відповісти на одні питання, з'являються інші.
Та й до форуму я не ставлюся, як до якоїсь дуже серйозної та важливої справи: "Зібрались діти, та й бавляться собі в великих реформаторів".
Щодо мого повідомлення, що п'ятидесятників рахують біснуватими класичні протестанти, а з сучасних - баптисти. Я не писав, що це моя думка, проте мені було цікаво почути, як на це реагують п'ятидесятники, і що роблять, щоб змінити становище щодо ставлення до них в протестантському середовищі.
Замість відповіді я побачив бурю незадоволення на свою адресу, та й ані якої відповіді на поставлене питання.
Ті ж, що намагались моє повідомлення спростувати, не навели ані жодної книги, що б підтверджувала інакшу точку зору в класичних протестантських конфесіях (та навіть в баптизмі) на рух ХВЄ.
Наведу приклади, що свідчать про негативне ставлення до п'ятидесятників в баптистів.
Розумію, що на рядовому рівні в це все далеко не всі можуть вникати, але що відбувається, то відбувається.
Приклад перший.
У Львові є два магазини протестантської християнської книги - це п'ятдесятницько-харизматичний магазин "Тимофій", та баптистський магазин "Маяк". Якщо баптисти офіційно рахують Вас братами, то чому ж в "Маяк" навіть не приймають до реалізації літературу харизматів та ХВЄ?
Приклад другий. Чому протягом багатьох років пастора п'ятидесятників м. Львів були ображені на баптистських за відмову проводити спільні "євангелізації"?
Приклад третій. Було це років з 10 - 12 тому. Запросили нашу родину (коли я ще був холостяком) в гості до себе одні наші друзі, що мають рідних серед п'ятидесятників. Провели разом час, поспівали, та й запросили п'ятидесятники мене на служіння до себе, в Дім молитви, по вулиці Пекарській. Кілька дияконів впізнали мене, та підішли. Пізніше підійшов й пресвітер. Запросивши в кімнату перед зібранням, запропонували сказати свідчення та проповідь. А вже після служіння згадали, що кілька днів тому, обласний пресвітер ЄХБ (Євангельських християн-баптистів) провів збори з пасторами області, на якому постановили, що якщо стане відомо, що хтось проповідував в п'ятидесятників - виключати з Церкви. Висловили вони мені жаль з того, що забули про це, коли пропонували проповідувати, а ще й висловили жаль з політики подвійних стандартів баптистів, до яких належу я, як ви вже надіюся зрозуміли. Бо ж коли зручно, в нас прийнято називати п'ятидесятників "братами", а коли нікого немає рядом з зовнішніх, вчать інакше. Питався я про це вже потім в нашого єпископа, та й він відповів, щоб не звертав уваги на дурниці, тим більше, що я про це рішення проповідуючи не знав.
Проте, питання не про це. Якби ви хоч іноді читали щось крім своєї літератури, то вже давно побачили б, що баптисти про п'ятидесятників нічого доброго не пишуть, а Ваша історія викладається так, що виглядає як історія тих, що біснуються.
З цього приводу я пам'ятаю, як вилучали (за розповсюдження ледяєвських касет, відео та аудіо) з Церкви ЄХБ одного з молодіжних лідерів та активістів - Топоркова Андрія, який нині ходить в лєдяєвське "Нове покоління". Власне, його вилучали з Церкви ті ж люди, які самі ж долучили Андрія до євангелізаційних служінь баптиської місії, яка в свою чергу крім баптиської молоді, залучала до своїх дійств харизматичних та п'ятидесятницьких проповідників, зокрема Дон Бетса. Тому, не розповідайте мені про велике братерство з баптистами. Я в нього відверто не вірю.
Та й донедавна ще пресвітер центральної Церкви ЄХБ - Гордійчук І.Б. взагалі відмовлявся від цієї політики подвійних стандартів, та відверто відмовлявся від будь-яких спільних акцій з ХВЄ, як від акцій з "людьми залежними". Навіть керівник Апологетичного центру ВСО ЄХБ Володимир Хміль (співпрацівником якого я є) в своїх лекціях каже про ваші рухи, як про рухи, що застосовують методи "нейро-лінгвістичного програмування свідомості людей" під час служінь, та практики язичницьких шаманів.
Тому, я відверто не знаю - де ж то я збрехав, що до руху ХВЄ та харизматів є в протестантизмі подібне ставлення. Питання в іншому - що ви з таким ставленням збираєтесь робити, як його міняти, а також, що не варто відмахуватись від історичних питань, посилаючись на подібне ставлення інших людей, та католиків (чи не вчив Ісус нас ставитись до людей без лицемірства та (рос.) "лицеприятия"). Зокрема, мені достеменно відомо, що коли мова йде про суперечки з атеїстами, п'ятидесятники, як і баптисти, посилаються на того ж Макдауела та Макартура з їх історичними повідомленнями в книгах на кшталт "Не просто плотник", та т.п., де доводиться історичність Ісуса Христа та Апостолів. То, чому б не поцікавитись історією й інших процесів з Церковної історії? Я наприклад, правди не боюсь, навіть якщо вона не є приємною.
Відтак, надіюсь, я відповів на всі Ваші запитання, та й мені ніхто не буде висилати текстів зі спростуванням католицтва, ніби я католик, та й відправляючи їх не за адресою ("на деревню дедушке"). Принаймні мені вже на щось подібне натякали мої друзі, що крутяться в інших темах на цьому форумі, але почитують і цю.
Тож, чому я з'явився тут? Переписуюсь я з вами з цікавості, та аж ніяк нікого не хотів нікуди переманювати, чи навіть переконувати. Єдине моє кредо - правда в історії, як правда і в загальному - в житті. Це теж є частиною того, що зветься праведністю, бо слова ці є синонімами.
"Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!" (Об.22:11).
Бережи Вас Боже, а зі всіх шляхів обирайте правдивий.
Вхід
Реєстрація
Допомога
Пошук
