Давайте у цій темі запхнемо своє "Я" на належне місце і будемо таки досліджувати Біблію.

ЮРА, сприймаю твоє зауваження за належне. Спробуємо надалі все ж таки досліджувати Біблію.
Але я намагався прикладами розяснити трошки ситуацію, бо бачу, що Слово Боже інколи просто нехтується. Але бачу, що і ніби зрозумілі приклади не допомагають. Може краще взагалі Біблію заборонити, бо там один тільки осуд?????
Здається, попередньо все чітко на основі Біблії розяснили, що суд - це тавро щодо конкретної людини. Людину, яка просто слухає якусь музику, ця музика і характеризує, характеризує її внутрішній стан, її вподобання. І коли осуджують якусь музику, то судять вже не якусь конкретну людину, а явище. Тому нам необхідно досліджувати, що є добре, а що зле. І якщо якась музика викликає у серці гордість, збуджує не здорові пориви, занечищує дух людини, то треба так і говорити і гріх називати гріхом.
А людина, що слухає таку музику, сама себе осуджує. Тоді, безперечно, можна зробити висновок на підставі Біблії, що "дорога безбожних загине" (Пс.1).
Звичайно, вона не є лжевчителем, а лише жертвою лжевчителів, які навчають, що можна робити все що завгодно, а Бог потім помилує. Це - відкрите вчення сатаністів, яке кожен християнин повинен ОСУДИТИ.

Слава Ісусу Христу!


Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,
що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.
А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.
Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів! (Кор. 2:11-16)

Досить чітка ізрозуміла відповідь на питання про судження.

Ознака духовного християнина: він ніколи не судить інших.

Хіба?
Написано ж: "Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто." 1Кор 2:15. Я розумію це так, що духовний говорить речі духовні, те, що відповідає здоровій науці(Тит.2:1), Слово Боже, котре судить наміри сердечні (Євр.4:12) Тому часто такого звинувачують, що він осуджує когось, замість того, що він розсуджує все по Писанню. І відчуття осуду від Слова Божого.

Суд - це дуже тонке поняття, ми вже обговорювали його у відповідній темі. Є праведний суд, а є осудження. Часом ті, хто грішить тим великим гріхом, вважають, що вони судять Праведним судом. Духовна людина судить усе та не всіх! Це означає, що її поведінка осуджує усе. Я впевнений, що у серці духовної людини, коли вона близька з Богом, вона не може нікого судити! І, з другого боку, коли людина судить, вона просто виставляє свою духовну наготу.