Тоді, відповідаючи на питання задане в рамках цієї теми. Бажано, щоб майбутній чоловік умів смирятися (або тертися і де гостре стиратися) у стосунках з людьми. Тобто мав характер гнучкий, не надто самовпевнний, завжди бажав змінюватися до кращого (чого і собі бажаю )) . А також трохи розумівся (мав відкриття від Творця) у жіночій природі :

Цього здається сам Соломон не постиг

Соломон надто багато розпилявся на всіх жінок, яких лиш заманеться. А не думав про те, як ощасливити одну-єдину, вивчивши потреби її єства.
Такого як Соломона не не хочу! Хоч би яким премудрим і все інше не був

Зате Соломон ощасливив багато жінок!

Пхе, ощасливив, посадивши у золоту клітку і давши привілей чекати своєї черги на увагу.

Думаєш вони не по своїй волі йшли до Соломона в жінки або в наложниці?

Думаю, не кожна з них мріяла провести все життя в гаремі. Хіба що мріяла народити принца До речі, існує версія тлумачення Пісні пісень, що Суламіта любила простого пастуха, а Соломон взяв її до палацу і намагався покорити всілякими коштовностями та матеріальними обіцянками. Алегорично це так: Церква любить Пастира Христа, а цей світ вабить її зовнішнім блиском. І тепер бувають брати, котрі хизуються перед дівчатами своїми матеріальними досягненнями, а потім ще й кажуть, що тих цікавить лише матеріальне. Вміння братом забезпечити себе та сім`ю це добре, але цього замало, треба вміти ще й потреби душі забезпечувати (з Божою поміччю, звичайно).

На мою думку, він має бути насамперед духовно сильним, щоб допомогти мені, розуміти свою крихітність, щоб мати прихильність Бога і мати велике серце, щоб розуміти і прийняти мою любов і турботу.

Алегорія алегорією, але навіть з хорошим змістом, про пастуха - це нісинітниця

А по-моєму вона повчальна. В чому ж нісенітність такої алегорії? Поясни таку чоловічу логіку

Ну, по-перше, не можна порівнювати світ і Соломона - Соломон має позитивний імідж, він в Книзі Пісня над Піснями не осуджується, а возвеличується. Хіба могла Біблія возвеличувати світ?
По-друге, там про Соломона згадується лише один раз, він не є центром уваги всієї Книги і він має образ царя, а не світу, який заманює.
По-третє, в книзі не йдеться взагалі про спокуси Суламіти. Книга просто воспіває кохання між жінкою і чоловіком, возвеличине до ідеалу, де немає місця спокусам і зрадам.
Навіщо щось домисляти, фантазувати?

Ну то лише версія тлумачення, причому не моя Хоча, ми маємо право не погоджуватись із тим, як комусь так відкрилася ця богонатхненна біблійна книга

я хочу щоб мій наречений був такий, якого мені Бог дасть

Написано в псалмі (цитую по пам`яті) : "Ходящих в непорочности Он не лишает благ." Добре бажати, того, що хоче Бог дати, та думаю працювати над собою ніколи не завадить, бо від цього залежить що ми зробимо з тим благословінням, що нам буде дано.

згідний. бо можливо в нас є такі риси (напр. в характері), що треба змінити і поправити, щоб Бог міг дати ту чи того, що просимо.
або є так, що ми просимо і коли Господь дає просиме, то ми не можемо прийняти, бо щось собі не то уявляли... але тоді виходить, що ми не повністю довірялися Богу, а плекали щось своє..