Відповідь від Бога ми отримуємо і бачимо (чи відчуваємо) її фактично, але відповісти Бог може не зразу. І тут важливо задаватися питанням чи прийняв Бог нашу молитву! Бо якщо Бог прийняв молитву - то й відповість неодмінно.

Отож, як зрозуміти, що Бог прийняв молитву?
Я думаю, що ми повинні завжди молитися до того часу, поки не відчуємо радість від Бога, потішення, благословіння. І тоді Господь буде промовляти в наш дух, Бог запевнить нас, що Він прийняв молитву. І тоді ми будемо мати впевненість в тому, що Бог почув нашу молитву. Якщо цього нема, то даремна наша молитва - як кажуть, до стелі. Якщо хтось молиться і не відчуває Божої присутності - потрібно покаятися, смиритися перед Богом, визнати свої гріхи, визнати свою нікчемність - і Бог неодмінно прийме молитву.

покаятися , що людина не буде зогрішати ви це маєте на увазі , але ж всі люди грішні то всеодно людина буде грішити чи не так. Ну мається ввиду що людина повина молитися тоді коли не грішить тоді Бог відповість на молитву так я вас зрозумів чи ні. Просто мені здається що люба людину завтра так чи інакше всеодно зогрішить тоді получається коли молитися щоб Бог відповів на молитву. Незнаю зумів я вам правільно розказати своє питання. Але мені б дуже хотілося взнати що потрібно щоб Бог відповів на молитву.

Думаю Сонячник не це мав на увазі, ви трохи не так зрозуміли. Може і я не зовсім правильно пояню, але мені здається що Сонячник мав на увазі, що ми повинні приготувати себе до розмови з Богом(молитви). Тобто для того щоб зрозуміти чи прийняв Бог нашу молитву, ми повинні перевірити свій зв'язок із Ним (якщо потрібно, коли відчуваєш свою провину, гріх потрібно попросити прощення, очистити своє сумління, щоб мати змогу знову вільно спілкуватисяз Богом. ) Звичайно що ми люди на землі грішимо, але Бог нам дав можливість покаятись, відновити зв'язок з Ним, який був утрачений через гріх. Тому ми повинні спочатку попросити прощення у Бога, а вже тоді, коли відчуєте, що ваше серце вільне, сумління чисте можете просити в Бога щось інше. Адже, коли ви знаєте що ви когось образили і хочете до нього звернутися, то безсумнівно спочатку примиретесь, попросите прощення, чи не так? Тому Сонячник написав:Насамперед слід пам'ятати, що у Бога є три види відповідей на молитву "Так", "Ні" і "Зачекай". І нам треба знати, що не завжди те що ми просимо є за Божою волею, і тому іноді Бог дає Свою відповідь "Ні", а ми часто в таких випадках кажемо"Бог не відповів!", тому нам завжди потрібно розуміти Його відповідь. А буває, що Бог бачить, що зараз ти ще не готовий до того, чого просиш, і тому "бариться", але це не означає що відповіді немає, просто нам потрібно набратися терпіння і зачекати...
А що потрібно, щоб Бог прийняв молитву... Моя думка така:
1)чисте серце;
2)віра;
3) терпіння
і звичайно вміння розуміти ту відповідь, яку Бог дав.

правільніше було б в Бога попросити більш ніколи не грішити

Ми можемо просити Бога допомоги, щоб Він дав нам мудрості відрізнити добре від злого, але вибір всеодно завжди залишається за нами...

І ще одне, людина не може бути непомильною, такою людина є - грішною, але...
щоб нам не бути багатослівними вставимо сюди такий вірш:

Однажды человек ошибку совершил,
Напуганный, не знал, куда деваться,
И, дорожа спокойствием души,
Поклялся вообще не ошибаться.
Чтобы не споткнуться, он замедлил шаг,
Чтобы не забыться, спорить не решался,
А собственное мнение прятал так,
Что, собственно, без мнения остался.
Он никому на свете не мешал.
Его встречали вежливой улыбкой.
Ошибок он уже не совершал.
Вся жизнь его теперь была ошибкой.

П.С. Вибачте, будь ласка, за те що це можливо тут не по темі

ви самі незможете не грішить, просіть в Бога Духа Святого і Він вам буде помогать не грішить

згідний із Vero! сама по собі людина не може не грішити, тільки коли перебуватиме в Бозі і берегтиме себе силою Його, тоді зможе не грішити. Звичайно, не можна сказати, що така людина вже без гріха, Писання каже, що хто так говорить, той неправдомовець! але це таке життя християнина - постійна боротьба проти гріха! і таким людям Сам Бог помагає і направляє до досконалості.

То як про це попросити Бога

У простоті серця, як дитина просить чогось у рідної мами чи тата