це обширне питання.. жити по Духу - це допевнятися, що приємне для Господа, вважати себе живим для Бога, повідавати члени для знаряддя праведності, приносити плоди духа, а протилежне - зрекатися себе, вважати себе мертвим для гріха, розпинати плоть з її пожадливостями, умертвляти земні члени.


починаючи від гріха, в якому ми всі народилися і далі всі інші. можливо, найперше - невірство, ідолопоклонство. далі відповім написаним:
"Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,
вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,
вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю." (Еф.4:17-19)

А щоб жити по Духу, який ви написали з великої букви, значить маєте на увазі Святого Духа, то Він має бути в людині. Я правильно вас зрозуміла?

Тут будь ласка поясніть, що ви маєте на увазі.

Тут є дві цікавинки для мене. Термін "погани" в оригіналі ἔθνη (Ефні), народи, етноси. Як бачимо Павло на противагу тим, до кого пише послання, ставить решту народів, етносів. Їхній спосіб життя. А це означає лиш одне, що адресатом послання в першу чергу є його етнос, їх він закликає не жити "цінностями" етносів.

І другий момент. Павло до ганебних вчинків поган, народів етносів, тобто не гебреїв, не вжив терміну "гріх", а лише "нечисть, зажерливість". І це правильно. То чому ми невіруючих поган називаємо грішниками?

так. напевно, так.


але вище ап. Павло в посланні, як видно звертається до віруючих з поган:
"Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно „обрізані“ на тілі звуть „необрізаними“,
що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі." (Еф. 2:11-12)
а церква в Ефесі, напевно, складалася, як з поган, так і з юдеїв.


а нечисть і зажерливість та подібне до цього хіба не гріх? написано, що всі під гріхом і всі згрішили, тому, до увірування - чи погани, чи євреї - всі грішники.

Може негарно починати з нагадування, але невідоме мені ну дуже мене цікавить.


Прошуся все-таки пояснити.


О, то ми маємо спільний знаменник. Людина отримує від Бога Духа. І Він - це сила, і сила не від світу цього, а від світу звисока. Залишається нам лише вияснити, а що цей Дух вчиняє з людиною, окрім того, що наповнює його. Що скажете?

Я би так не сказала, що звертання до віруючих з поган. І ось чому. Зверніть увагу на слово "відлучені".

Ось офіційне тлумачення слова ВІДЛУЧАТИ: Відокремлювати від кого-, чого-небудь, позбавляти зв'язку, порушувати стосунки з ким-, чим-небудь.

Отож, щоб бути відлученим від когось (чогось), треба спочатку бути в зв'язку з тим, від кого (чого) відлучають. Бог ніколи не мав спільноти з поганами, а лише з гебреями був у союзі. Тож поган ні від чого було відлучати. Кого ж тоді з гебреїв Бог відлучив від цієї спільноти союзу? Та ж 10 племен Ізраїлевих, яким дав розводовий лист. Асур забрав їх у полон і розселив між поганами, з якими ті асимілювали: поклонялися чужим богам і не обрізувалися. А брати по крові, які залишилися в союзі з Богом, це 2 коліна, обрізання зберегли. Саме вони своїх кревних називали необрізаними. До поган їм діла не було, щоб так їх називати. З ними їм заборонено було єднатися.

Церква це зібрання, грецкою еклессіа, єврейскою синагога. По всіх античних містах сінагоги складалися з євреїв, нащадків тих 10 племен Ізраїлевих, що були розпорошені по світу.
Як написано в Еф 2:12,- відчуджені від громадянства Ізраїля,- ἀπηλλοτριωμένοι τῆς πολιτείας τοῦ ’Ισραὴλ.
Вони були необрізані, далекі від Закону, обітниць і Завіту з Богом . І саме їм проповідує Апостол Павло:

12 що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі.
13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю.
14 Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував середи́нну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,
15 Він Своєю наукою знищив Зако́на заповідей, щоб з обох збудувати Собою одно́го ново́го чоловіка, мир чинивши,
Еф2:12 -15
Жертва Ісуса зруйнувала перегороду між євреями 2 племен, які лишилися в Землі Обітованій,-обрізаними, виконуючими Зако́н заповідей і розпорошеними 10 племенами евреїв, які споганилися, - булі необрізані, перейняли поганські звичаї. Зрозуміло, між тими і тими була ворожнеча.

Ісус Христос був посланий Отцем не до поган,- тільки до євреєв.
24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
Мф15:24
Посланий для того, щоби відкупити евреїв від переступів, зроблених в першому завіті.

15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку.
Євр 9:15
Погани не були в першому завіті з Богом, тільки євреї.

все гаразд, то я не зрозумів зразу, що треба мені відповісти.
я мав на увазі, що в Адамі ми всі згрішили. як і Давид каже, що він в гріху зачатий і в беззаконні народжений.
Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили. (Рим.5:12)


я б сказав, згідно Писання, що Він - Особа, яка має силу.


Він навчає, утішає, освячує, готує до переселення і багато іншого.


бачу у вас з Bogena таке ж розуміння (і не тільки по цій темі), тому для обох буду писати. я не знаю звідки ви навчилися цього тлумачення, але так прямо написано: "ви, колись тілом погани.." і далі ап. Павло пише: "Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган" (Еф.3:1) і далі пише про таємницю, яка була йому відкрита Богом, що погани співучасники Його обітниці і співспадкоємці.
Бог забажав спасти окрім євреїв, також і поганські народи через Ісуса Христа. і в одному тілі, цебто Церкві, об'єднати віруючих, як юдеїв, так і гелленів.
далі, юдеї називали необрізаними поган, язичників, напр. филистимлян. це в Писанні ми знаходимо. ну, і також із самарянами юдеї не сходились.
далі, не тільки два коліна зберегли обрізання. ап. Павло каже, що дванадцять племен служать вдень та вночі.


синагога - це теж грецькою, і часто означає місце зібрання євреїв. і в багатьох містах поза Ізраїлем, були синагоги, де окрім юдеїв були, і ті з поган, хто шанував Бога Ізраїля. були і прозеліти, які обрізалися і прийняли юдейство. і часто ап. Павло проповідуючи Євангелію, найперше заходив в синагоги суботнього дня і для своїх по тілу звіщав її. а коли там не приймали його і противилися, тоді він ішов до язичників.
не пише, що в синагогах були нащадки тільки з тих, 10 племен. це тільки таке ваше тлумачення..

Так, згідна, євреям це заборонено було Законом, даним Богом.
Була заборона шлюбів с поганами, їсти з ними та багато іншого. Але основне, що відрізняло євреїв від поган це обрізання, тобто ознака на тілі. Ті 10 племен, що були розпорошені в поганському середовищі в більшості своїй втратили віру в Бога,- були необрізані і не мали на тілі ознаки обрізання, який отримав їх праотець Авраам як печатку віри в істиного Бога.
Тому Апостол Павел в Посланні Єфесянам наголошує що вони є погани тілом, названі необрізаними ( ἔθνη ἐν σαρκί, οἱ λεγόμενοι ἀκροβυστία)

Необрізані, хоч вони і є євреями по крові, це "погани тілом"

11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно „обрізані“ на тілі звуть „необрізаними“,
12 що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі.
13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю.
Єф 2:11-13
Так, ці нащадки 10 колін, вигнані Богом за гріхи, вчинені в першому Завіті, втративши віру в істиного Бога, змішались з поганами і .необрізані, стали" тілом погани", відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі(Еф2:12)
Апостол Павло звіщає їм що Ісус вмер за гріхи, зроблені в першому Завіті,( Євр 9:15) які призвели до їх розпорошення. А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю. (Еф 2:13)

Так, Ви праві, дякую.
uk.wikipedia.org › wiki › Синагога
Синаго́га (від грец. συναγωγή — зібрання, спільнота; івр. בית כנסת‎ — бейт кнесет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення

Так, згІдна. Боящийся Бога, шануючий Бога – так називалися в епоху Нового Завіту язичники, що звернулися в іудаїзм, дотримувалися окремих норм Мойсеєвого Закону, але не прийняли обрізання. Це як раз і є нащадки тих 10 племен єврейських, що у вигнанні ( розпорошені) змішалися з поганами і втратили обрізання ( ознаку на тілі) І були, як пише Апостол Павло, "тілом погани"
Ось вам приклад тілом поганина, про якого свідкує Біблія. Це Тимофій.
І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.
2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.
3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.
( Дії16:1-3)

Я не розумію ваших слів: "покаяння - це... відвернення від гріха", "починаючи від гріха, в якому ми всі народилися", тобто Адамового, через який у нас усіх увійшла смерть. Що значить відвернутися від такого гріха. І що воно дає оте загадкове відвернення? Проясніть.

Так, "навчає, утішає" зрозуміло, "освячує" - ми вже вияснили, це - відділяє для Бога. А от що таке "готує до переселення"? Розкажіть ваше бачення.

Даруйте. Що значить "звідки"? Хіба ми не з одного джерела черпаємо? Це - Писання.

Так. Так написано. Але чому не написано просто "ви колись погани". Чому Павлу було необхідно підкреслити цю особливість, що він звертається до поган, які є поганами лише за тілом? Таким звертанням Павло підкреслює їхній "не поганський" генезис. Тому такі речі треба бачити.
В цьому ж другому розділі є ще інші індикатори, які наштовхують на роздуми.
1. Про вираз "відлучені від громади ізраїльської" ми вже говорили. Це потужний аргумент на користь 10 племен гебрейських.
2. Вираз "А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю" говорить про викуп гебреїв від гріхів, вчинених в Старому завіті. Кров Христа проливалася лише за тих, хто був під Законом. За інших проливати кров не було за що. Тому, якщо тільки десь говориться про кровну жертву Христа, то значить там іде мова про гебреїв.
3.Далі, вираз "знищив Закона заповідей", це може стосуватися лише гебреїв, більше нікому не давався Закон.
4. Вираз "і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши". Знову ж таки, якщо Бог примиряє з Собою когось хрестом, кров'ю Христа, то лише гебреїв. Та й примиритися Богу треба з тими, з ким мав ворожнечу - з гебреями. Весь Старий завіт про цю ворожнечу розказує. З поганами ж Бог не ворогував, щоб з ними примирятися.
5.Ще один вираз "І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким, бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця. Кому благовістив Ісус мир? Тільки тим, до кого був посланий, до гебреїв, до тих, хто під Законом. Але одні були близько (2 коліна), а другі далеко (10 колін в розсіянні в поселеннях). Поганам не благовістив. І ось ці обоє: далекі і близькі в одному тілі, тілі Ісусу Христа, яке пролило за них кров, мають доступ до Отця, бо ворожнеча закінчилася, настало примирення.
6. Вираз "Отже, ви вже не чужі й не приходьки". Приходьки (в підрядковому перекладі - поселенці) - це ті, які звідкись кудись прийшли. Щодо поган, які мають свої території, міграції в Письмі не відслідковуються. Такі характкристики, як приходьки та поселенці стосуються лише розсіяних гебреїв, тих, що "далеко".
7. Вираз "збудовані на основі апостолів і пророків". Ніякі погани не збудовувалися на пророках. Пророки збудовували Божий народ, гебреїв.

Ось хоча б це. Хоч можна продовжувати. Що про це думати?

це значить визнати себе грішником і вірувати в Ісуса Христа. цей гріх - то ворожнеча, бунт проти Бога. і це відвернення дає примирення з Богом, коли Бог прощає, очищає і оживляє. "бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим." (2Кор.5:19)


готує, щоб наш дух, душа і тіло були непорочно збережені на прихід Господа Ісуса Христа.


Писання - одне. а ось скільки є деномінацій, конфесій, течій, вчень, тлумачень.. море...


як це "не було за що проливати кров"? всі ж згрішили, всі під гріхом. "а без пролиття крови немає відпущення".. (Євр.9:22)
всі люди ворогують з Творцем, аж поки через віру в Христа не примиряються. я вище цитував, що Бог примирив із Собою світ. не тільки гебреїв (хоч і до них був перше посланий Месія), але й усіх людей. Христос за всіх вмер. (2Кор.5:15)
"А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів," (Рим. 3:22-25)


я своє розуміння вище писав. та скажіть, де у вашому тлумаченню є місце для спасіння поган, інших народів, як українців, китайців, нігерійців, американців і тд.?.

Щось ніяк не можу вас зрозуміти. От ви привели цитату, що Бог вже, приблизно, як 2000 років примирився з усіма людьми, пробачивши їм їхні гріхи. Це означає, що грішників більше немає. Гріхів теж. То звідки ворожнеча? У вас виходить, що Бог дотепер згадує гріхи і дотепер називає грішниками людей? Бог цього не робить, навпаки, каже, що гріхів більше не згадає. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю! (Євр.10:17). То хто чинить з людиною так дотепер, називаючи її грішником, що потребує прощення? Жертва вже відбулася. Прощено. Іншої чи повторної жертви не передбачено. А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи (Євр.10:18)
Невже у вас нема іншої методи навернення поган до Христа, як тільки через почуття вини ворожнечі? Може краще через почуття вдячності, що ти уже в наші часи і народився без жодної вини перед Богом, бо 2000 років тому Бог примирився з людством.

Я, наприклад, познайомилася з Богом лише у спасінні. А до того не знала Його. З ким мені було ворогувати? Під Законом не жила, щоб спізнати гріх. Про нього дізналася вже із Писання. Те, що були негарні вчинки, то совість свідчила. Але в житті без Закону, це не називається гріхом і в гріх не зараховується, так каже Писання. Що людина смертна, розуміла з реалій життя. Що буває з людьми після смерті - почерпнула з Писання. Вдячна Богу, що дарував спасіння, привівши до Христа вірою і Духом Святим.


Ото ж бо...

Я написала своє розуміння того, що написано в 2-му розділі до Єфесян. А там не взагалі про поган, а про "поган за тілом". А щодо спасінні народів, то прочитаємо Галатів:
6 Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
9 Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.(Гал.3:6-14)

А тепер робимо висновки: щоб обітниця Аврааму - благословіння народів у ньому - поширилася на поган, треба було його нащадків поставити під Закон, щоб розмножився гріх і вони попали під прокляття Закону, а потім Христом викупити від цього прокляття. Замітьте, не від Адамового гріха відкупив їх Христос, а від прокляття Закону. От тепер погани можуть прийняти обітницю Духа вірою.

Тому й казала вам, що де говориться про кровну жертву Христа, то йдеться про гебреїв. Я, сподіваюсь, зрозуміло пояснила?

досконала Жертва принесена. і Бог зі Своєї сторони все зробив для спасіння людини. але є ще сторона людини, її вибір, її відповідальність. тому, як я і писав, з чого розмова почалася, що людина може втратити спасіння. Бог хоче, щоб всі прийшли до покаяння, та на жаль, не всі люди хочуть. Христос прийшов не праведників, але грішників кликати до покаяння.
Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я. (1Тим.1:15)



хто не вірує в Сина - гнів Божий на нім перебуває.
А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.
Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.
Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його. (Рим.5:8-10)
Христос казав: "Покайтеся!", апостоли опісля проповідували покаяння.
ап. Павло розповідав Феліксу про праведність, здержливість і майбутній суд, аж того страх обгорнув.


слава Богу.


і від Адамового також. я вище цитував з посл. до Рим. і ще раз напишу, що всі згрішили, всі під гріхом. але також і всі маємо можливість бути оправданими Ісусовою кров'ю.


вибачте, таки не розумію, чому ви так тлумачите. прочитайте, будь ласка, перші глави посл. до Римлян.

Так, принесена. І Писання пише, за що вона принесена. Пише чітко, в багатьох місцях. Біблія не суперечлива. Нагадаю ще раз:
1) (Гал.3:13) Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас. (не за Адамів гріх, викупив гебреїв).

2)(Эвр.9:15) Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку. (Знову немає Адамового гріха, а лише гріхи підзаконних гебреїв)

3)(Рим.3:25) що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів (в контексті Закону)

Те, що ви стверджуєте, що Ісус приніс жертву за Адамів гріх, - це ваш наратив. Якби Ісус викупив людину від Адамового гріха, то гріх, який живе в плоті мав вмерти, його мало не стати. Але тоді зникла б і смерть, бо вона тримається гріхом. Людина стала б вічною у плоті. Але ж цього не сталося. Реальність буття доводить, що такого, як ви стверджуєте, викуплення не було. Якби цим ви обманювали лише самого себе!

Ще один обман полягає в тому, що людей, які живуть у віддаленому часі від Голгофських подій переконують, що Ісус вмирав і за майбутні гріхи майбутніх людей. Але це неправда. Ісус помер за минулі на момент жертви гріхи. Дивимося пункти 1 і 3.
Нагадаємо собі. Павло ж застерігав євреїв, що якщо вони свідомо будуть грішити, розраховуючи на очищення жертвою (а до такого вони звикли), то вже не буде чим їм очиститись, більше жертви не передбачено. Це означає, що жертва авансом не працює. Такого механізму в неї немає. Вона приноситься за фактично СКОЄНІ гріхи, а не гіпотетично МОЖЛИВІ.

Що Бог зробив, щоб не було гріхів від діл? Гріх в плоті Бог не скасував, але забрав народ з-під Закону заповідей, щоб гріх не мав від чого взяти повід і умертвити, не дати спасіння. Ніхто з людей після смерті Ісуса не є під заповіддю, бо інакше не спасуться, а, значить, їхні вчинки не рахуються гріхами. І віра тому прийшла без заповіді, щоб гріх не міг звести все нанівець.
Рим(3:21) А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.
Спасіння мусить бути ДАРОМ без жодних вимог від людини. Якщо тільки людині поставити вимогу щось вдіяти для свого спасіння, то все! Про спасіння можна забути.

Ви гарно відформатували. Ну, але чому ви вважаєте, що це про поган? Дивіться контекст. Павло ще від четвертого розділу починає пояснення, починаючи від Авраама (не від Адама). Говорить про Давида, Сару, Закон, гнів від Закону, а, значить, на гебреїв гнів. Павло себе не відокремлює від свого народу, говорячи "нас, ми". Павло все правильно говорить про свій народ, підзаконний народ: вони і грішники і вороги Богу, на них і гнів Божий направлений. І що вони вже примирилися з Богом через смерть Сина, і що вже ВИПРАВДАНІ. І що головне, їм нічого не треба зі свого боку ще щось робити для цього виправдання. І Павло ВПЕВНЕНО каже "ТИМ БІЛЬШЕ СПАСЕМОСЯ ЙОГО ЖИТТЯМ".

Ну навіщо ви так хитро робите підміну. Не покаяння проповідував Павло, а ВІРУ. Підтвердження з Письма:
А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа. 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув

Іван пояснює чому народжені згори не грішать, бо бережуть себе, і лукавий не торкається. Це не про те, що вони не можуть згрішити, а про те, що вони, перебуваючи в Господі, бережуть себе. Однак, як тільки відсуплять вправо чи вліво, то диявол як рикаючий лев погубить душу. Тут нема колізії.
І напочатку той же Іван пише так:
1-ше Івана 2:1
Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
1-ше Івана 1:10
А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!

Я бачу, що у вас якесь особливе розуміння Біблії, що не узгоджується з традиційним розумінням більшості віруючих. Не хочу в тій темі про це говорити, бо це вже відхилення від теми. Пропоную створити нові теми для обговорення, а тут зосередитись на темі "Що треба робити, щоб спастись".


Хм, цікава думка. Тобто ви вважаєте, що Бог роздає спасіння ДАРОМ, і людині абсолютно нічого не потрібно робити, щоб спастись? У такому разі, мабуть всі люди спасуться, адже написано:
1-ше до Тимофія 2:3-4 (UBIO) Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.
Як бачимо, Бог хоче щоб усі люди спаслися. Отже, виходить, якщо це залежить лише від Бога і не залежить від людини, то Бог може змусити всіх людей привести до пізнання правди і спасти їх?
Апостол Петро пише до віруючих:
2-ге Петра 3:9 (UBIO) Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
Чому Господь очікує на дію людини? Бог не може змусити всіх навернутися до каяття?

Однак, ми знаємо, що буде мало спасенних, що більшість людей йдуть на загибіль, на жаль.
Чому мало спасенних? Чи Бог не хотів спасти? Ні, Бог хоче всіх спасти. Але на жаль, мало таких, що знаходять двері тісні:
Матвія 7:13-14 (UBIO) Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.
Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!