Що ви розумієте під " правом вибору"? Підтвердіть Писанням.

Ми бачимо у всій Біблії, що Бог завжди звертається до людини як до вільної особи, яка може як прийняти волю Божу, так і відкинути.
Повторення Закону 30:19 (UBIO) Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє..
Ісаї 1:19-20 (UBIO) Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.
А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!

Ми знаємо, що воля Божа в тому, щоб всі люди спаслися, але також знаємо, що мало буде спасенних.
1-ше до Тимофія 2:4 (UBIO) Бог хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.
Івана 5:40 (UBIO) Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
Отож Бог хоче щоб всі спаслися, але дуже мало людей покоряють свою волю Божій волі.

Ні. не з кожною.Тільки з вибраними для освячення в Ісусі Христі.
І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“
.Ів 6:65
Духом Святим Бог народжує Собі дітей вірою в Сина Свого Ісуса, освячує Їх, тобто відділяє від світу сього, виправдовує ,"одягає" в Свою праведність і попровадить во спасіння, життя вічне.
Кому дано від Бога, той приймає.
„Люди́на нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
Мф19:11

Ні.
Хто належить Ісусу, має Його за Господа, у того Дух Святий в серці, бо то Його домівка, Храм Духа Святого.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.


Рим8:9-11

Ще раз,-коли хто не має Христового Духа, той не Його.А коли ти Божа дитина, Господь виховує Своє дитя, але не залишить її і не покине. Ів6:37; Ів14:18; Євр 13:5


Ви ставите воза наперед коня.
Якщо маємо Духа Святого Він Сам очищає нас, щоб ми ще більше приносили плода.
А хто не має Христового Духа, той не Його.
Дивуюсь я вам, Соняшник! ?!
В Бібліі цього немає, щоб Бог наділяв людину якимось "правами"."вибирати чи бути обраними
Ось слова Ісуса Христа, подумайте над ними:
16 Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настанови́в, щоб ішли ви й прино́сили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попро́сите в Імення Моє.
Ів 15:16

"Ми бачимо у всій Біблії..."- чистої води демагогія. Вільна від кого? від Бога? Навпаки, вся Біблія свідчить, що людина,- творіння Боже у всьому залежить від свого Творця.
Чи вільна вона від своєї гріховной плоті? - знову ні, вам суперечить Апостол Павло:

Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
2 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
Рим7:19-20
То де "свобода волі ", "воля волі", "право вибору" і все таке інше. Немає...В Бібліі навіть понять таких немає. Ізмишлєніє неправдиве.

Щодо вашої цитати з Второзаконня. Очікувала що ви наведете це місце Розглянемо його докладніше.

Повторення Закону 30:19 (UBIO)
Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє..

До кого звертається Бог? до якоїсь абстрактної людини? Ні. Це звертання до вибраного народу Божого Ізраілю, що прийняв Закон з клятвою. Отже є дві умови благословіння за виконання і прокляття за порушення Закону.

6 З нетесаного камі́ння збудуєш же́ртівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопа́лення Господе́ві, Богові своєму.

7 І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.

8 І напишеш на тих камі́ннях усі слова цього Зако́ну дуже вира́зно“.

9 І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: „Уважай та слухай, Ізраїлю, — ти цього дня став народом Господа, Бога свого.

10 І будеш ти слу́хатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні“.

11 І наказав Мойсей того дня наро́дові, говорячи:

12 „Оці стануть на горі Ґарізі́м, щоб благословляти народ, коли ви пере́йдете Йорда́н: Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Йо́сип, і Веніями́н.
13 А оці стануть для клятви на горі Ева́л: Руви́м, Ґад, і Аси́р, і Завуло́н, Дан і Нефтали́м.
14 І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:

15 „Прокля́та люди́на, що зробить бовва́на різаного або литого, гидо́ту для Господа, чин різьба́рських рук, і поставить таємно! І відповість увесь наро́д, та й скаже: амі́нь!

... далі по тексту

26 Прокля́тий, хто не дотримає слів цього Зако́ну, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!“
Повторення закону 27:6-26
Тому Бог і сказав Своєму народові -ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє..
Ви чи ваші прабатьки приймали Закон з клятвою ? Ні! то що ви можете вибирати ?

А чому, на вашу думку, так "мало" і навіть "дуже мало" таких людей. І звідки ви це знаєте?

Є спасіння від першої смерті, – і є спасіння від другої смерті.

Перша смерть – це смерть усіх людей через гріх Адама (Рим.5:12; 1Кор.15:22).
Та від цієї смерті й усі спасуться завдяки викупній жертві Ісуса, бо Бог справді цього хоче (1Тим.2:3-6).

А друга смерть – це смерть окремих людей за самовільні гріхи (Євр.10:26; Об.21:8).
І скільки саме людей спасеться від тієї смерті невідомо, бо зрештою буде багато таких грішників (Об.20:7-9).

А що для вас означає смерть?
Як ви уявляєте другу смерть?
Чи вірите ви в те, що душа - вічна, а друга смерть - це вічні муки в пеклі?

Смерть – це стан небуття.
Душа смертна (Єз.18:4), а слова ‘пекло’ з вічними муками нема в Біблії.
До того ж ‘шеол’ і ‘ад’ – це перша тимчасова смерть (Ос.13:14; Об.20:13), а ‘геєнна огненна’ і ‘озеро огняне’ – це друга вічна смерть (Мт.5:22; Об.20:14).

Смерть - це розлука. Адам, згрішивши, розлучився з Богом, і був вигнаний з раю. Це духовна смерть.
Також ми з Писання знаємо про численні приклади смерті як розлуки зі своїм тлінним тілом.

Я не знаю, що пишуть у вашій "Вартовій башті", але Ісус Христос неодноразово говорив про вічні муки:
І підуть ці на вічную кару, а праведники – на життя вічне. (Мт. 25:46)
Також в Об’явлення 14:10–11:
...і буде він мучений у вогні й сірці перед святими Ангелами… І дим їхніх мук піднімається на віки віків; і не мають спокою ні вдень, ні вночі...

Адам помер не лише духовно, але й реально тілесно (Бут.5:5), а ‘у смерті нема пам'ятання’ (Пс.6:6), бо це стан небуття і несвідомості.
При смерті нема розлуки душі з тілом, бо сама людина є душею (Бут.2:7), і після смерті душа помирає (Єз.18:4), а тіло розкладається.

Я не читаю ‘Вартову башту’, але в Біблії сказано, що ‘заплата за гріх смерть’ (Рим.6:23), а не вічні муки.
І тут правильно перекладено Мт.25:46, що грішники підуть не на вічну муку, а ‘на вічну кару’, тобто, на другу смерть (Об.21:8).

Вірші Об.14:9-11 теж не вчать про вічні муки грішників.
‘Звірина’ це католицизм, а ‘образ звірини’ це протестантизм, які як системи (‘небеса’) поступово руйнуються тепер Христом (2Пет.3:10).
А хто при такому руйнуванні ‘приймає знамено на чолі своїм (приймає вчення цих релігійних систем), чи на руці своїй (і робить їхні діла)’,
той ‘питиме з вина Божого гніву, і буде мучений в огні й сірці’, тобто, зазнає різних духовних та фізичних страждань як покарання від Бога,
тому ‘не мають спокою день і ніч (постійно) ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення (характеру і поводження) її’.
До того ж, у біблійних символах ‘дим’ означає ‘наслідки, спогади’ (Іс.34:10).
Таким чином ‘дим їхнїх мук піднімається на вічні віки’, тобто, теперішнє руйнування католицизму та протестантизму,
а також різні страждання їхніх прихильників увійдуть у вічну світову історію як повчаючий, остерігаючий приклад (Об.19:1-3).

Так я, Сонячнику, і не дочекалася від вас відповіді.

Повернусь до ваших роздумів про "вільну волю" людини, що проявляється через "право вибору" людиною - послухатись Бога і виконати Його припис, чи не послухати і не виконати. Ось ви приводите Повторення Закону 30:19 (UBIO) Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє.

Це уривок з запропонованої Богом клятви, а саме - підсумок благословінь у разі виконання клятви і підсумок проклять в разі порушення клятви. Як би ми тепер сказали - умови договору в його частині прав, обов'зків і санкцій з відповідальністю. І хоч, як ви кажете, народ міг обирати, мав вибір, але шляхом цієї клятви - хоч що би не обрав - попав в рабство гріха. Парадокс. Ні один вибір не дає свободи! Чому? А тому, що народ клятвенно став під Закон, збірник заповідей Бога.

Нагадаємо собі слова Павла : "...сила гріха то Закон" (1Кор.15:56) І в інщому місці, де говорить про "сучасний Єрусалим, який у рабстві з своїми дітьми" (Гал. 4:25)

Прийшла заповідь і гріх ожив. (Рим.7:9), взявши повід від заповіді, викликав всяке бажання противне заповіді і звів тим людину. Настало рабство. Якщо людина в рабстві, то про яку свободу можна говорити? Ото ж, свободи під законом нема.

Чи може людина, будучи під законом, обирати волю Бога? Павло пояснює нам, що не може. Чому не може? Бо Бог сконструював людину так, що заклав у її тіло силу, яка противиться Йому. В результаті - тіло противиться Богу. І думка тіла - ворожнеча на Бога. (Рим.8:7).Спитаєте, ЧОМУ? А щоб все матеріальне не було вічним, лише смертним. І без Бога ніщо вічним не стало. Думка тіла - то смерть і коритися Богу в принципі не може, бо не здатна, не заклав Бог в неї таку функцію (Рим.8:7).

Що ж та сила робить з людиною? Володарює і скеровує бажання людини противитися Богу. Проявляється це в простому "не хочу" йти до Бога. Ісус, знаючи, що є в людині (Ів.2:25), так і казав. Ви, Сонячнику, приводили Його слова: Івана 5:40 (UBIO) Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

Бачите, людина не в змозі прийти до Бога, якщо Бог Своєю силою її не притягне. Сила гріха, що живе в тілі, не дає їй цього зробити. Без втручання Бога, самотужки, людина не може прийти до Нього, а, значить, і спастися. От що казав Ісус:
І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну (Ів.12:32)

Бачите? ПРИТЯГНУ. А це - застосування сили.

І що ж ми на виході маємо? Одна сила в тілі тягне нас в смерть, друга сила від Бога в дусі тягне нас в життя. І ні одна сила не питає нас, чи можна це з нами робити? Все без нашої на те волі. То де та наша вільна воля, вибір?

Маслина - це Божий план спасіння, корінь маслини - це Божі обітниці, природні галузки - це ізраїльтяни, дикі галузки - це представники інших народів, прищеплені вірою.

Цікава думка. А можете якось підтвердити Писанням?