БогунТ написав:
Перша фраза «праведні діла» відсилає до Закону, бо поняття «грішність» і «праведність» визначаються саме Законом.
Праведність і гріховність визначаються не тільки Законом Мойсея, але взагалі Словом Бога.
Наприклад, задовго до Закону Бог сказав Адаму що добре, а що зле, – і Адам згрішив без Закону (Рим.5:12).
Також, після цього Закону всі ті християни, котрі порушують заповіді Христа і апостолів, теж грішать (1Тим.5:20).
Цитата:
Хто не став під Закон, а це всі народи, окрім Якова, не потребують відкупної жертви за свою поведінку. Без Закону діла людини нема як назвати гріхом.
Як каже Павло: бо без Закону гріх мертвий. (Рим.7:8)
Апостол Павло також пише: ‘котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом’ (Рим.2:12).
В результаті ‘нема праведного ані одного’, бо ‘всі згрішили’ (Рим.3:10,23), і тому Ісус ‘дав самого Себе на викуп за всіх’ людей (1Тим.2:6).
Цитата:
Далі ви намагаєтесь ввести поняття «новозавітних діл» і посилаєтесь на послання Івана.
Пасувало би вам тоді навести ті Божі «заповіді». Буду вдячна.
Усі повчання і настанови Ісуса та апостолів, які записані в Новому Завіті, являються Божими словами і заповідями (Ів.12:49; 1Сол.2:13).
Цитата:
Є ще одне питання. За які гріхи помирав Ісус? За минулі, чи й за майбутні?
Ісус помирав за усі гріхи – минулі і майбутні, бо Його жертва спасає усіх людей від гріхів і смерті Адамової (Рим.5:12,18; 1Кор.15:21,22).
Тому апостол Павло написав, щоб християни приймали заслуги жертви Христа ‘аж доки Він прийде’ вдруге на Землю (1Кор.11:23-26).