Я вважаю, що ворог душ людських має лише владу над тими душами, які йому впокорилися, які виконують його волю...
Але той, хто поклоняється Господеві Богові своєму, і служить лише Одному Йому, підвладний лише Богові, і сили ворожі над ним не мають ніякої влади.
А ще слід зазначити: Матв.6:24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
То ж диявол нам часто пропонує всякого роду привілей: скажи неправду - і отримаєш те і те, вкради - і матимеш те і те, вчини той чи інший гріх - і будеш як боги... Але якщо ми служимо Богу, то Словом Божим повинні відбивати всі його "заманчиві" пропозиції! У такому випадку ніхто інший не матиме влади над нашою душою, окрім Господа.

Ну що ж, кожен судить в міру власної розпущеності...

Які для тебе тут "складні" поняття і терміни я не розумію шось.
Все ж просто, пишу на хлопський розум, ну куди вже простіше?
Чи тобі тільки цитатами, то ти тоді скажеш що я дохідливо пояснюю?
Можна й цитатами але на це треба певний час. Може ти звик до певного стандартного церковного шаблону мови, тому тобі важко сприймати вільні думки - то скажи.

Я пояснюю як знаю і розумію. А це результат величезної роботи, роздумів, пошуків, дослідженнь безлічі різних питань, і по Біблії зокрема.
Ти тут питаєш те, на що тобі вже не один раз була дана відповідь іншими учасниками форуму. Тобі залишається або повірити комусь з них на слово або далі шукати де інде. Але я не відмовляюсь тобі допомагати. Тому:

Сатана пропонував Ісусу те що Ісус вже ітак має. Іншими словами сатана думав що володіє цим світом. Сатана "програв" діалог і програє цю "битву". Хто тобі сказав, що сатана знав хто є Ісус? Він якраз провіряв це.

Я думаю, що диявол справді мав владу над світом, до смерті Христа. Але Христос переміг його на хресті, Він роззброїв влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті.
А щодо того, що пише Павло, то я думаю, що він говорить не про якусь владу конкретно, а про саме устройство влади, що воно походить від Бога. Що принцип покори владі заложений Богом, якщо вона звичайно не примушує робити речей не вгодних Богові.

У чому тоді полягала спокуса, про яку пише евангеліст?

Дивне мишлення у віруючих. Коли Ірод вирізав всіх малюків певного віку, сатана знав хто є Ісус, коли ворог повів Його у пустелю, то раптом забув про те, що знав?
Відносно програшу "битви" і "діалогу" ти дійсно вважаєш, шо добра більше, ніж зла. Або що у твою церкву ходить більше людей, ніж лишається за її стінами? Але це вже попутні питання. Немає переконлиівої відповіді на попередні. Чому ворог програв, а на нього наступають, наступають, і знову таки наступають тисячі послідовників переможця? Тільки прошу не вішати на мене всіх псів за те, що я не розумію.

Про устройство влади? Це наводить на те, що сатана мав до певного моменту, до креста, як ти пишеш, владу над землею?
Ай ай ай, Такий хороший і любячий дав владу, оскільки від нього всяка власть, такому брехуну і негіднику.
По частям - пляше. В цілому розвалюється як недопалений глиняний горщик.

Важко боротися з вітряними млинами. Важко дискутувати з гранітом цитати. Але до попереднього: Хто дав йому цю владу над душами?
Або в який спосіб він отримав цю владу?
Про гріх я все знаю. Не знаю тільки звідки в гріха така сила?

Так чекай, перевіряти треба до останнього. А вдруг клюне?
Він ж невідступний у спокусах.


Ні, я вважаю що погано ділити на добро і зло. Поділ нам підкинув сатана. Він батько поділу Цілого на "добре" і "погане" тим самим відкидаючи Одне Ціле.
Ти зараз скажеш чому сам Ісус говорив мірками добра і зла - а тому, що ми тут на Землі в корені б не зрозуміли жодної Його думки якби Він говорив як Є, бо це була б Тиша. Наша земна мова має таку специфіку, що вона починається тільки коли є будь-якого роду конфлікт чи непорозуміння між людьми. Прослідкуй, будь уважним в житті.
Для прикладу, навіть тут на форумі, якщо всім все зрозуміло, то всі мовчать і всім "добре". Бо вони тоді перебуваєть у "єдності розуміння".
Це примітивний приклад, але так є, якщо двоє людей в доброму настрої та у стані Любові не мають про що говорити, то це не тому, що вони один другому не мають що сказати, а тому що вони мовчки розуміють один одного і тим вже все сказано. Тут велика мудрість!


Оце якраз велика помилка так наступати. Бо тільки смирення з так званою ілюзією "зло" може його розчинити.
Я не кажу що зло не існує. Воно для нас існує настільки, наскільки ми в нього віримо і його підтримуємо.
Логіка підказує що, де-інде такого поняття як "зло" не існує, то тільки в цьому світі є воно...


Ти справді хочеш це знати? - Бог дав. Та ти й сам мав це побачити давно... Може хіба ще не усвідомив до кінця.


А силу гріху надаємо ми, люди. Ми живимо духів темного світу своіїми небожими помислами, ідеями і діями випромінюючи енергіїї, які їм дають силу бути реальними.

Добре, що ти вже не питаєш, звідки я взяв. Не перевіряєш до останнього, а вдруг клюне ?

Отже слова " вибери життя чи смерть" належать сатані?

Цікава думка. Дарма що евангелісти казали мені що тихо буває тільки на кладовищах. А в евангельському зібранні повинен бути гвавт при молитвах іншими мовами.

Я не помічаю твоєго смирення відносно питань, які я задаю.
Проповідуючи "смирення", ти навязуєш свою точку зору, хоча вона далека від теми.

Коли я був маленький, я заплющував очі і думав, що якшо я нікого не бачу, то ніхто не бачить мене. Ти пропонуеш так поступати зі злом?

Якогось дивного бога ти описуєш. Спочатку дав владу, потім на хресті забрав. Дивні ігри у бога?

Невже ми вже стали як боги?
Будь послідовним, а то ти пишеш спочатку що силу (владу) сатані дав Бог, а через рядок пишеш що владу (силу) гріху наджаємо ми, люди.
Залишаю за собою право думати що твої багатослівні відповіді це намагання втопити мої питання у багатослівї відповіді.

З мого твердження таке не випливає. Сатана мав владу, оскільки він взяв людей в полон, Христос же полонив полон. Гріх людей дав владу дияволові над ними. Звичайно його влада була не безмежна, бо Бог все таки обмежував його владу. Але написано, що бог віку цього - диявол. Діло не в тому що Бог цього не може впринципі, Бог просто діє по Своїм законам, через які Він не переступає.

Я читав то. Не будь книжником.


ні, слова в раю, де він пропонував нібито "справжнє життя" як у "богів".
А ті "боги" знають добро і зло... Падші "боги" правда... І ми туди ж падаєм, бо знаєм добро і зло.


Якщо вже говорити щось, то на Божу славу, а не на свій сором.

не говорив я про смирення перед незрозумілістю. Не путай.

Не я пропоную а Ісус. Хай, він вже поніс розплату за цю "пропозицію".

Ти забув "Підстав другу щоку..." і "будьте як діти, бо таких Царство Небесне".


Агов! Ти вже перепутав сатану з Ісусом? Перечитай ще раз уважніше своє питання і мою відповідь!

ага, як ті що попадали з Неба "боги", а не ті що на Небі.

"Бути як боги" не означає "бути богами".


Ти читаєш жахливо неуважно. Перечитай ще раз: ми ЖИВИМО гріх, а не надаємо владу. Різниця ж ВЕЛИКА. Живимо, тобто підтримуємо його всяким помислами і діями. Християнин (який себе таким вважає) коли думає про зло хоч і не робить його, то він злу думками віддає свою енергію, тим роблячи йому велику честь, замість того щоб думати про добро і про Бога.

А вся влада від Бога.
Бо якщо ти сумніваєшся в цьому, то твій бог ще є сатана (не маю на увазі нічого особистого). І не слід боятись цього в собі, а слід це визнати. А визнання гріха - це перший крок до позбавлення від нього. Боятись сатани, то є гріх, бо саме через страх він закрадається в серця людські. Кого боїшся сильніше - в того й віриш сильніше.
Хай це буде краще Бог ніж сатана.

Я читаю уважно. Можливо не все розумію, так як ти хочеш.
Одне зрозумів твердо, якщо я не розумію догм і хочу їх пережувати, то це зле і характеризує мене як людину сатани.
Якщо я взагалі нічого не розумію, і не маю прагнення шось зрозуміти, а тупо роблю 40 поклонів і читаю раз за разом "Отче наш", то це характеризує мене як правильного християнина.
Я уважно читаю те, що ти пишеш. Біблія пише, що віра від слухання.
А ти пишеш, що від страху.
Просто, без образи, коли мелеш, треба думати, що мелеш.
Правда це і мене стосується.
Продовжую досліджувати!

Ще забув додати що істинна Любов не знає страху.
Можна вибирати: або жити страхом перед Богом або любов'ю до Бога.
Страхом теж може зарахується але після чистилища, бо страх Бога це всього лиш низький рівень духовного розвитку.

Це ти серйозно, чи жартуєш?

Знову прочитав уважно. Для мене це звучить так: "ще забув додати те, що заперечує мої попередні тивердження.."
То ти вже мусиш визначитися і не додавати, а писати щоб і тобі і другим було зрозуміло.

Це ти серйозно, чи жартуєш:?:

І хіба можливо любити Бога, не маючи страху Божого?
Любов без страху Божого - це щось подібне на богозневагу, такою любовю ми себе возвеличуємо, ставлячи себе на рівні Бога.