За результатами соціологічного дослідження, українці потрапили в європейську семірку лідерів за релігійністю. Три чверті українців вірують в Бога. Кожен п'ятий українець увірував, будучи невіруючим в минулому. Серед всіх віруючих понад 90 % вважають себе християнами.

26 березня в УНІАНі було представлено результати соціологічного дослідження „Релігія та релігійність в Україні”, яке проводилося у 2008 році в рамках Програми міжнародного соціального дослідження (ISSP), яке відбувалося одночасно у понад 40-а країнах Європи. Цьогорічний проект координувався з Норвегії. Опитувальник, який складався з 60 запитань, був складений універсальний для всіх країн-учасниць і містив обов’язкові контрольні запитання.

Більшість українців, які визнали себе православними, не відносять себе до певної Церкви-інституції, а представників нових релігійних рухів практично не зафіксовано — дані найбільшого за всі роки незалежності соціологічного дослідження рівня релігійності українців.

Модуль релігії в даному міжнародному проекті з’являється вже втретє – перед тим він був у 1991 та 1998 роках. Дослідження виконували спеціалісти Київського міжнародного інституту соціології із залученням фахівців Інституту соціології НАН України і Київського центру соціологічних досліджень „Соціальні індикатори” та підтримки Інституту політики. І це була перша участь українських соціологів у цьому міжнародному проекті, що вони оцінюють особливо високо як знак довіри до них міжнародного соціологічного співтовариства.

Відповідно до результатів опитування, яке було попередньо представлено у вигляді окремої брошури, релігійність українців є однією з найвищих у Європі. 53% респондентів погодились з тим, що твердження «Я вірю у Бога зараз і завжди вірив» найкращим чином змальовує їхні переконання. Кожний п’ятий (21%) не вірив раніше, проте став віруючим зараз. Тобто, три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Тих, хто не вірить значно менше: кожний дев’ятий (11%) або ж ніколи не вірив у Бога чи перестав вірити, і це, скоріше за все, констатація твердого переконання (15% – не відповіли). Якщо говорити конфесійно, то 26,3 % православних визнали себе такими, що колись не вірили, але зараз вірять, а серед греко-католиків таких виявилося 3,6 %.

Більшість віруючих українців (91%) – християни. Зокрема 39% віруючих належать до трьох основних Православних Церков: УПЦ (МП), УПЦ КП і УАПЦ, 44% назвали себе православними без ідентифікації з певною Церквою. Греко-Католиків в Україні — 8%, протестантів соціологи нарахували трохи більше 1% від усіх релігійних. Інші конфесії не набрали 1 %.

Як зізнався науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології Національної Академії Наук України Максим Паращевін, автор аналітичної брошури, він і сам був здивований кількістю релігійних людей в Україні. За результатами дослідження ISSP такими себе вважають близько 90% опитаних.

Традиційно більш релігійними є жінки. Українська молодь, на відміну від європейської, є релігійнішою. Соціологи підтвердили, що у всіх вікових категоріях частка релігійних приблизно однакова. Разом з тим, глибину і релігійну строгість, тобто твердість своєї віри в Бога, наші молоді люди так само проявляють менше, ніж старші, як в Європі загалом.

За словами автора аналізу результатів дослідження, найбільшу релігійність виявляє захід України. Полярним до нього є схід країни, де показник релігійності найменший – там таких близько 70%. Така різниця, як вважає Максим Паращевін, зумовлена історично. Західні області України були приєднанні до СРСР після найбільшої хвилі атеїзації. До того ж під владою Австро-Угорщини і Польщі, релігійність стала способом самоідентифікації – тобто національного виокремлення. Водночас він зазначив: на Сході країни близько сімдесяти відсотків населення вважають себе приналежними до певної релігії.

З усіх, хто самоідентифікується як християнин східного обряду, „більше половини вважають себе православними, але не відносять себе до Московського чи Київського Патріархату”, — відзначив Максим Паращевін. Близько сорока відсотків опитаних відповіли, що шукають власний шлях спілкування з Богом, будучи православними. Тож можна припустити, що православність українського населення вже не є класичною. За словами соціолога, «вона значною мірою зсувається у бік самостійності: коли людина сама вирішує у що їй вірити і прислухатися чи не прислухатися до настанов певних релігійних організацій». Як приклад, 12,1 % осіб, які назвали себе православними, не вірять у персоніфікованого Бога, але вірять в існування деякої Вищої Сили і лише 49% не сумніваються в існуванні Бога.

Також серед православних досить багато тих, хто молиться рідко, дуже рідко, або майже ніколи — понад 50%. Серед них, ті, що відносяться до „воцерковлених” православних, значно активніше здійснюють релігійні практики. А ті, що віднесли себе до УПЦ (МП), частіше моляться, ніж ті, що ідентифікували себе з УПЦ КП. Також жінки є значно молитовнішими, ніж чоловіки (58% до 32%).
У дослідженні зазначається, що українцям властиве толерантне ставлення до представників інших релігійних поглядів. Трохи більше 70% опитаних респондентів вважають, що необхідно поважати всі релігії. До речі, як зазначив Максим Паращевін, віруючі люди відчутно більш толерантні до представників інших релігій, ніж невіруючі.

Як повідомила Ольга Іващенко, старший науковий співробітник Інституту соціології, куратор проекту в Україні, повні результати дослідження в Україні та інших країнах Європи можна буде безоплатно отримати після їх архівування приблизно на початку наступного року.

За умовами дослідження соціологи не мають права додавати свої запитання чи паралельно проводити інші дослідження. До запитань не були включені конфліктні чи релігійно-політичні теми, або місцеві релігійні зацікавлення, як, наприклад, ставлення до ідеї єдиної помісної Православної Церкви.

Загалом опитано 2036 дорослих (старших 18 років) респондентів методом соціологічної репрезентативної вибірки. Статистична похибка — 3,5%. Опитування проводилося 11–20 жовтня 2008 року Київським міжнародним інститутом соціології і Центром «Соціальні індикатори». Фінансово проект підтримало Посольств Норвегії в Україні та Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine» в рамках програми «Міжнародний діалог».


За даними Державного комітету України у справах національностей та релігій в Україні релігійна мережа станом на 1.01.2009 р. представлена 55 віросповідними напрямками, в межах яких діє 34465 релігійних організацій (на 624 більше проти минулого року). Справами Церкви в Україні опікується 29892 священнослужителі. Зростає видання церковних друкованих засобів масової інформації, нині їх кількість складає 377 одиниць. Для богослужінь релігійні організації використовують 22437 культових та молитовних споруд.

Дослідження темпів зростання кількості церковно-релігійних інституцій свідчить про те, що  починаючи  з  2000 р.  по 2005 р. розширення релігійної мережі набуло усталеного характеру і становило 4,1-4,7 % на рік. За підсумками останніх трьох років цей показник зменшився 2%.

Аналіз поширення релігійних конфесій, течій і напрямів, кількісних показників релігійних громад показує, що у південних областях їх чисельність зросла значно більше, ніж у західних областях. Так, в західних областях кількість первинних осередків віруючих з 1992 р. по 2008 р. зросла з 7742 до 11541 (відповідно їх частка від загальної кількості зменшилася з 59,7% до 34,9%). Другим за чисельністю є центральний регіон, де з часу здобуття Україною незалежності, кількість первинних осередків віруючих зросла на 5330 і становить 7549 парафій, що в процентному відношенні дорівнює 22,8 % від загальної кількості релігійних громад. Південний регіон характеризується найбільшим приростом релігійних громад. Якщо у 1991 р. загальна кількість осередків складала 956 одиниць, то сьогодні 5730, тобто збільшення відбулося на 83,3 % (4774 одиниці). Східний регіон відрізняється найменшими показниками кількісного приросту громад та їхньою чисельністю. Тут діє 3042 громади, що складає лише 9,2 % від їхньої загальної кількості в країні.

Розподіл церковно-релігійних організацій за конфесійною ознакою свідчить про домінування в Україні православ'я, до якого входить 17071 парафія, тобто 51,6 % від загальної кількості релігійних осередків віруючих. Водночас, прослідковується тенденція до зменшення їх питомої ваги в загальній складовій, а приріст релігійних громад є нижчим загальнодержавного показника.

Найчисельніша (11539 парафій) - Українська православна церква, мережа якої становить 67,6 % православних громад країни. Майже третина - 3507 громад (30,4 %) УПЦ діють у центральному регіоні. Найбільша їх кількість у Вінницькій (922) та Хмельницькій (893) областях.

Інституційна мережа Української греко-католицької церкви почала своє відновлення у 1989 р., коли вперше після повоєнних часів були легалізовані 132 громади в т.ч. у Львівській області - 125 та Закарпатській - 7. Сьогодні УГКЦ нараховує в своєму складі 373 релігійні організації. 93,5 % греко-католицьких громад знаходиться в західному регіоні України. Найбільша їх кількість у Львівській (1489), Тернопільській (765) та Івано-Франківській (646) областях. Якщо на початок 1992 р. церква мала свої осередки в половині областей країни та м.Києві, то на сьогодні громади УГКЦ діють в усіх регіонах України.

Керівні органи Римсько-католицької церкви були відновлені в Україні у 1991 р. Основна частина громад зосереджена у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Львівській, Хмельницькій областях - 63,7 % (578 громад) їх загальної кількості. За період з 1989 р. (було 114) кількість громад РКЦ збільшилась на 793 одиниці або 87,4 %.

Протестантизм в Україні налічує понад 10 тис. релігійних організацій, що складає 30 % від усієї релігійної мережі. Найбільш впливовим та чисельним протестантським згромадженням є Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів. Кількість зареєстрованих релігійних громад ВСО ЄХБ у 2008 р. збільшилась на 29 осередків.

Другу сходинку (1653) займає Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської- п'ятидесятників. До його складу входять - 1 центр, 27 обласних управлінь, 51 місія, 2 братства, 1555 громад віруючих. В 17 духовних навчальних закладах проходять підготовку 995 майбутніх пресвітерів і дияконів. При громадах діють 1029 недільних шкіл. Питання розвитку церкви, її релігійне життя висвітлюється у 24 періодичних виданнях. У 2008 р. кількість громад збільшилася на 30 одиниць, або 1,9 % в порівнянні з попереднім роком.

Серед протестантських деномінацій відповідний статус набула Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня, яка має у своєму складі 1061 релігійну організацію. Внутрішнє та міжнародне церковне життя висвітлюють 10 періодичних видань. У 2008 р. церква збільшила кількість своїх громад лише на 4 одиниці.

Релігійні організації харизматичних церков функціонують у всіх областях країни. Найбільше їх діє в Донецькій області (понад 10 % від їх загальної кількості).

Після здобуття Україною незалежності та прийняття Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" отримали можливість розгорнути свою діяльність нові релігійні течії та напрямки. Значну кількість громад має Новоапостольська церква - 58 осередків та Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони) - 54. Як правило, громади новітніх релігійних утворень зосереджуються у південному та східному регіонах країни.

Спостерігається значне кількісне зростання організації Свідків Єгови - нині діють 1056 організацій.

Більше тисячі релігійних організацій репрезентують етноконфесійні утворення. Найбільшу частину з них зареєстровано послідовниками ісламу - 535 організацій. Іудаїзм представлений 295 організаціями, Закарпатська (угорська) реформатська церква - 118, Німецька євангелічно-лютеранська церква - 40, Вірменська апостольська церква - 27. Функціонують також поодинокі етноконфесійні громади чехів, готів, корейців, шведів, а в Автономній Республіці Крим - караїмів та кримчаків, в Херсонській та Запорізькій областях -менонітів. Найбільша частка релігійних організацій національних меншин зосереджена в Автономній Республіці Крим.

Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що сформована в Україні мережа релігійних організацій вцілому задовольняє релігійні потреби віруючих. Випереджаючими темпами, порівняно з традиційними церквами, зростає кількість протестантських та неорелігійних організацій. Водночас зберігається історично притаманне країні домінування православ'я.

Нині церква взяла на себе частину відповідальності за морально-етичний стан суспільства, її соціальна діяльність виходить за конфесійні межі, охоплюючи своїм впливом по суті всі сфери громадського життя.
 

Коментарі 

 
0 #1 Ведун Богадар 08.01.2015 18:42
Прийшла повістка на мобілізацію? Для духовної людини це не біда!
Закон України № 987 «Про свободу совісті та релігійні організації»
Громадяни, які навчаються у вищих і середніх Духовних навчальних закладах,
користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби. www.vedavat.com.ua/education.html
Якщо у претендента на посаду «Священнослужит ель» є вища освіта будь-якій спеціальності, тоді релігійна організація «Слов’яно-Ведичний Храм Спадщини Предків» пропонує реєстрацію претендента у «Постанові про прийняття священнослужите ля до релігійної організації».
Бороніть свою душу, а Церква допоможе.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити