Знов вервиця: зернятко і молитва.
І Дух Святий зійшов: ти - харизматик.
Те грішне тіло рвалося до Бога
Й душа чекала дива порятунку.
Ти сам не знав чи є ще непорочний,
Чи вже осквернений гріхом навіки.
Душа ж була так близько біля Бога...
Так, біля Бога. Та чи вкупі з Богом?
І та молитва чи була солодка?
І чи схилитись можна і не впасти?...
Знов вервиця:і знах Христа в поклоні,
Молитва розквітає у зернятку,
Забудь про все, гріхи прости мої,
Прийми і освяти, небесний Батьку!