У кімнату зайшла, де молюся я зАвжди, Зразу легко і вільно так стало душі. Відкриваю святе Слово Божої правди І схиляю коліна в молитві своїй.
І відходять далеко-далеко турботи, І здається, нема вже питань і проблем. Я говорю з Отцем. Він дає мені спокій, Тож нічого вже більше не треба тепер.
Я коліна схиляю, і знаю, і вірю, Що у Господа час є у мене завжди. І коли все прекрасно, й коли буревії Люті віють, і сили нема далі йти.
Я не знаю, чи краще ще може щось бути, Як молитись до Бога в вечірній тиші. Як же сильно мене Відкупитель мій любить! Він за мене страждання терпів на хресті.
А порою я втомлена і знемагаю, Часом важко іти по життєвім шляху. У кімнату зайду й Бога щиро благаю, Щоб Він дав мені сили вести боротьбу.
Щоб мене не лишав, але завжди був близько, І в дні радості, щастя, і в смутку, в журбі. Перед дивним Порадником схилюся низько, Честь, подяка й хвала, любий Батьку, Тобі!
Коментарі