Гарно! Ніхто не суперечить, що Бог вищий від матеріалу. Ці слова апостол Павло сказав бувши в Аеропазі. Там він бачив багато статуй божків. Греки поклонялися матеріалу. Християни поклоняються і моляться до Бога, а не до матеріалу.

Статуя є статуя, незалежно чия - поклонятись їй гріх.

Гріх є поклонятися статуї, а не Богові

Свят, чи є ікона в випадку тому, коли ти кажеш що людина може зцілитися при молитві перед іконою, необхідною умовою зцілення?

Наскільки я зрозумів слова Свята ("При чому перед будь-якою іконою і не тільки перед іконою"), ікона в цьому випадку жодної ролі не відіграє.
З цим я зі Святом можу погодитися. Але, на жаль, не всі так розуміють як Свят, а тому для суєвірних християн ікона служить необхідною умовою молитви до Бога, що вже є гріхом.

Так, ти правильно зрозумів. Відіграє роль віра і молитва.
Звичайно, існує проблема суєвірного ставлення до ікон.
На мою думку, багато зцілень що відбувається в монастирях з так зв. чудотворними іконами в порівнянні з іншими місцями, пояснюється тим що люди, які туди приїздять попадають в певну умиротворену обстановку, що сприяє ревній молитві, покаянню, очищенню і відповідно це допомагає прийняти сцілюючу благодать святого Духа.

Так, справді, дивлячись на людей в церкві, які моляться перед іконою, складається враження, що вона молиться ідолу. Але давайте подумаємо чому людині так необхідно це? напевно причина проста: прагнення віруючої людини побачити Бога.
Не всі духовно стійкі, не всі можуть просто вірити і бути сильним у своїй вірі, комусь потрібно доторкнутися до ікони, клянутися на Біблії, носити хрестик чи іконку на грудях, тоді вони себе відчувають справжніми християнами. Чомусь люди не можуть посто вірити і бути сильними духом.

Ікона -мстецтво імалюють його такі ж грішники як і ті хто молиться перед нею. Ікони потрібні, але їм не можна надавати такого великого значення. Ікона - це просто уява художника, образ Бога, якого він собі уявляє в своїй голові і не більше, і добре що вони малюють Бога, значить він живе в серці художника.
А носячі хрестик на грудях чи іконку,ми повинні сприймати її не більше як прикрасу, бо це не є символом нашої християнської віри. Символ віруючої людини в його серці, ставленні до Бога та ближнього.

Якщо ти Святе не вважаєш іконою необхідною умовою зцілення чи молитви, а просто сприймаєш її як витвір мистецтва, то я з тобою згідний.
Просто особисто я уникаю ікон взагалі по причині того, що для дуже багатьох людей вони є ідолами.

Ти правий, вони насправді для більшості є вже ідолами для людей, я також їх уникаю, але просто хочу виправдати тих віруючих,які є православними, католиками і т.д. особисто я не вірю і не поклоняюся іконам

Ось ще одна думка, яка показує, що не все так гладко з іконами:
В катехизисі католиків, друга заповідь з 10 викинена, а замінена для числа десятою розділеною на двоє. Це, як на мене, дуже чітко показує ставлення до ікон, і ким вони є для переважної і переважної більшості людей (вони далеко не просто зображення). Верховні чини розуміють, що ця заповідь конкретно забороняє ПОКЛОНІННЯ іконам, інакше б її не викидали.

Тарас не говори мутно! Напиши будь-ласка якою має бути 2 заповідь і напиши будь-ласка, яку заповідь "погані верховні чини" поставили. Буде дуже цікаво перевірити і дізнатися чи часом Ти щось не перекручуєш...

У Біблії не вказується, яка Заповідь який має номер.
Але я думаю, що Тарас має на увазі ось що:
Вих.20;4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. 5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, 6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

Саме так. Не було як написати, бо "в темі не було дописів" .
В катехизисі цієї статті нема. До того ж пам’ятаю, років зо 5 тому у львівському громадському транспорті висіли плакати з 10 заповідями, і там теж не було цієї заповіді.

Саме так .
Я так і думав, що ти будеш давати власну інтерпретацію. До твого відома, ці стишки, що ти цитуєш відносяться до першої заповіді. Хіба вони говорять щось інше ніж те, що є в першій заповіді.Ні вони її лише доповнюють. Тарасе, Соняшник гарто тобі дає зрозуміти, що ти не можеш робити ці стишки іншою заповіддю.

Вибач, але я ніде не знаходжу в Писанні, щоб ці слова відносили до першої заповіді. Христос коли цитува цю заповідь, то не говорив наступного вірша. І ще: навіть якщо припустити, що цей вірш відноситься до першої заповіді, то чому його "упустили". Чи не попахує тут відніманням від слів Божого Слова? Я ще раз повторюю, 4 вірш, не згадується ні в катехизисі, ні в тих 10 заповідях, що я бачив.
До того ж, 17 вірш не дає навіть натяку на розділення цієї заповіді на дві, як роблять це католики. Вони роблять дві заповіді:
Не жадай жони ближнього твого
Не жадай нічого, що є ближнього твого
А там пише: Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!