маю деякий досвід отримання віз, якщо цікаво. Сам отримав її ще 5 років тому, при чому одразу 5-річну. Їхав по роботі, і відповідно мав запрошення у формі електронного листа, жодних нотаріусів. Тоді анкети приносили з собою, не так як зараз, і тоді ще були актуальні 156 і 157 для чоловіків. Тоді все було досить просто, фактично жодних запитань консула, ціль візиту та й усе. Хоча пасорт був чистим, лише польська не використана, і я молодий неодружений - що є групою ризику. Але так як по бізнесу, дали і самі запропонували 5 річну. 100 + 65 уо. Тоді анкету можна було перезаповнити на місці - зараз ні, так от що зараз діється.
Моя дружина цього разу їде зі мною, я на конференцію, а потім приєднуюсь до неї у її тітки у Філадельфії. Я був переконаний, що їй дадуть візу, оскільки я вже був двічі і маю багаторазову тому не переживав. Але безліч ходінь по форумах і дзвінки тітки заставили турбуватися і ми почали збирати документи. По інерції ще й заповнили 156, але вона вже була не актуальна. Покроково що робили: 1. Перечитали усе на сайті посольства, включно з частими питаннями ітд. 2. Берегли пальці, усі (під час перебування в посольстві одну пані повернули бо мала поріз на одному з пальців) 3. Зробили фото згідно правил. 4. Заповнили 160 форму, причепили фото до неї. а) перевірили форму тричі. б) у пункті "ім'я у нейтів альфабет" написали кирилецею Прізвище і Ім'я. (Одного пана, що писав латинецею теж завернули, хоча пояснення що це таке не чіткі, чи треба писати по-батькові - невідомо, але у нас без по-батькові пройшло) в) усі пункти в кінці - відповідь ні, одній пані хтось в агенції понапомагав і десь чи то в проституції чи тероризмі написав так, завернули. г) написали точні дати перебування, бо вже мали квитки д) координати особи де житимемо теж написали, з телефонами. 5. Роздрукували конфірмейшин, що віза заповнена, чітко, щоб було видно штрих код. Його потім сканують арсенівським способом, і відповідно програма автоматично відкриває усі дані по апліканті. Саму форму друкувати не потрібно. 6. В Авалі, основній філії у Львові купили АйПі номер для дзвінка в колцентр. 7. Подзвонили і замовили співбесіду. а) продиктували якийсь номер, його треба записати 8. Оплатили візу в банку у Львові, ПроКредитБанк. а) взяли ваучер про оплату 131 уо. 8. зібрали такі документи: - Паспорт закордонний дружини - must - Паспорт звичайний дружини - Вирізані листки з попередніми візами попереднього паспорта дружини - конфірмейшин про заповнення візи - must - ваучер про оплату розгляду анкети з ПроКредитБанку - must - Запрошення тітки, завірене нотаріусом і дані про неї, хто вона така, теж завірені (хоча імейла достатньо, але я їх не переконав, нотаріальна копія не дає жодних додаткових гарантій, радше навпаки - консул може подумати щось лишнє), тим не менше - свідоцтво про народження дружини і її батька, що показує звязок з тіткою (сестра батька) - будинкову книгу, де офіційно живе дружина - копію права власності моєї, де ми живемо - копію техпаспорта нашого авто, обидві сторони - усі квитки, вірніше конфірмейшини з ітенарі і флайт номерами - довідки з 2 робіт дружини, довідка про реєстрацію ПП дружини - довідки про рух коштів по нашому рахунку (якщо сума нормальна, більше 10 тис грв на місяць) - Документ що підтверджує мою реєстрацію на конференції, і проживання у готелі на протязі трьох днів. - Копію моєї візи, двічі використаної - може ще щось забув, одним словом документів назбирали море Запакували то все у файлики і файлики поклали у непрозору папку (що заборонено), але дружину пропустили, хоча казали викинути папку.
З тим всім поїхала вона до столиці. далі знову попроково 1. Біля станції Лук'янівська стоять купа таксистів які пропонують доїхати до Пимоненка 6 за 50 грв, це один км їзди. Відповідно краще їх навіть не питати, або не подавати виду, що ви спішите чи їдете до посольства, кажіть пимоненка 12, тощо. Або краще - поруч безліч маршруток і на Пимоненка їдуть. А ще краще з вокзалу є прямі маршрутки туди. 2. Час співбесіди означає час коли треба бути під посольством, запізнення на 5 хв ні на що толком не впливає, тобто не переживайте. 3. Звісно жодної їжі і нічого такого мати не можна, дружина і не мала. 4. Сумку можна буде віддати в сам пан склєпав підвальну "камеру схову" за 20 грв. З собою взяла гаманець, документи, телефон. 5. Виглядала акуратно, в блузці (не версачі але не секонд чи дорожній ринок) 6. По черзі підходять до дядька якогось, надають дані про свівбесіду, час і номер що говорили по телефону, а також з сторінки конфірмейшина заповнення анкети. Той видає зелену карточку, йдете далі. 7. Віддаєте телефон, виключений і таке інше. 8. перевірка металошукачем. 9. Одразу, чи через двір (не пригадую), перевірка чи все впорядку з документами і забирання зеленої карточки. далі 10. Віконечка з приємними пані, не консулами. там вони сканують конфірмейшин сторінку, їм зявляється форма. Детально перевіряють і задають питання. Якщо щось не так - футболять (і це ще не співбесіда). 11. Там же якщо все ок з формою, сканування пальців, усіх 10. ліва 4, права 4, великі докупи. Якщо хоч десь є поріз - на співбесіду не пускають. 12. Все ок, видають номерок і йдеш далі. Консули сидять у будинку через двір на 2 поверсі, в віконечок. 13. Чекаєш поки блимне твій номер і йдеш до вікна (колись я заповнював папірець, що можу говорити укр, рос і англ мовою. якби написав тільки рос чекав би саме якогось віконечка. зараз такого нема, тобто не говорячи англ можна втрафити на пана який тільки по англ говорить, але думаю що це вирішується на місці). 14. Консул бере документи (паспорт, ваучер(не пригадую за ваучер, якщо його часом не забрали на скануванні), конфірмейшин сторінку) 15. Консул задає питання: - Де працює чоловік - відповідь там-то, таким то - Чи він вже був в США - відповідь так, двічі - У нього є віза - відповідь так, 5 річна - А Ви працюєте вчителем - так 16. Консул відходить попити кави, повертається і дає зелений папірець, що віза отримана Жоден документ не вимагався, навіть запрошення. 17. з папірцем йдеш до кур'єрів і заповнюєш форму на доставку, платиш 60 грв. 18. Жодних розмов про прискорення повернення паспорта ніхто і чути не хоче. до 5 днів + до двох, ось вам телефон - дзвоніть. 19. виходиш, забираєш речі, забираєш сумку.
Жодних питань не було, бо насправді є певні фільтри, я здогадуюсь що навіть бальна система і треба набрати певну кількість балів. НАйважливіше для них знати, що ти повернешся. В даному випадку гарантією було те, що я як чоловік вже був двічі, повертався, і їду по роботі. Це гарантія по факту. Жодні запрошення чи щось таке не є такою гарантією, бо це проханньоперекональні речі, а не факти. Нотаріус балів не додає. Ще одним таким фактом можуть бути куплені квитки, туди й назад і грунтовний план поїздки, і краще бізнес аніж візит. Щодо згаданих прикладів відмов, особливо щодо здається Миколи що має 7 відмов. 1. У нього прямі родичі в США (це не є плюс), краще їхати до кузена аніж брата, друга аніж тата. Ці прямі родичі лишилися в США. 2. У нього багато дітей, семеро здається, це великий мінус, бо він себто хоче їхати на заробітки, добитися легалізації як брати і перетягнути 7 дітей які впадуть на плечі соц служб. 3. Він дуже дуже хоче поїхати в США, аже не може. Це вселяє недовіру, подача на еміграцію це теж мінус
Ці три пункти і є причинами відмов. На сайті конкретно пише, переконати консула треба у трьох речах 1. Ціль поїздки адекватна (користь відповідає грошам потраченим) 2. Спроможність фінансування 3. і основне. Людина повернеться.
Микола якраз навпаки всіма способами спростував що він повернеться, або принаймні поставив під сумнів.
Можна спробувати апеляцію, чого не раджу. Поїздку через турфірму на відпочинок. Або найкраще по роботі, на конференцію чи до партнера, будь-що.
Ми, в цілому, отримали візи дуже просто. За словами дружини, близько 40 відсотків футболили. офіційні дані кажуть що 30%.
|