Ладно, треба як у перший раз я зробив --- не реагувати..... з вами тяжко спілкуватися.

До речі, чому ви ПП закрили, із вами хочуть католики поспілкуватися?

А тепер напишіть ваші золоту фразу.

Отут відкрито можемо спілкуватися.

Не можу найти... щось так "Отож, протів Слова не попреш... " і тому я перестаю писати, бо не маю відповіді.

Але я направду не можу доперти про яку "мою золоту фразу" кажете.
Своє, ніколи не вважав вартим уваги. Перевагу віддаю Божому.

Трошки не та, є краща ваша постійно фраза

В Церкві є і людське.
Церква ще і Бого-людська установа.
Якщо є деякі елементи людським розумом встановлені, це не впливає на спасіння в цілому. Але хто зростає в Дусі Святому, людські елементи поступово відкидує і переходить до Божих...

Тому, якщо так прийнято Церквою співати, то має бути постійне пояснення - в катехизі і в ЄВангелиизації ,чому так співають. А співають тому так, щоб Богородиця дла нам таку віру, яку сама мала і чере неї була спасенна. Саме через віру ми спасаємось.
Чіткість - дуже важливий елемент живої Церкви!
Якщо зайде в Церкву незнаючий християнства і традиції. Що він подумає? Подумає що є кілька спасителів! Та й ще в першу чергу Марія... Вона б цього не хотіла...

Та й не тільки проста людина, а й інтелігенція так може подумати (такі закиди знаходив уже десь).

Тому й кажу, що цей вислів недоречний. Бо всім не поясниш.
Краще молитись, "Богородице моди Бога о нас"... ТАк римо-католики моляться після молитви "Богородице Діво"

Як казав ап. Павло "Все перевіряйте, доброго тримайтесь".

Я, звичайно, не реформатор Церкви, але деякі моменти слід восконалити. І починати слід з себе. Тому я вдосконалюю. Церкві повідомляю і смирено доводжу, а люди, хай думають.

@Але якщо вдуматись, про що можна просити у Бога ..
знаючи Його вимоги, аби бути вартим Його.....
Чи можу я, грішний до кості і крові, після цього взагалі щось просити у Нього.....
Утім, родинне життя висовує свої вимоги, діти, господарка, інші обов'язки. До кого ж тут звертатися, як не до Нього. Але через Божу Матір Царицю Небесну
До неї, нашої люблячої матері припадаємо зі своїми ...
Вона завжди зрозуміє і ніколи не відмовить своїй дитині@


Ці фрази як би стандарти, які можна почути від традиційних християн.

"Але якщо вдуматись, про що можна просити у Бога .."

Про те, що турбує людину, про те й можна просити Бога, лише б воно було на добро.
Христос учнів своїх називав і братами. Це ж не просто так.
"Чи можу я, грішний до кості і крові, після цього взагалі щось просити у Нього....."
Можете, адже христос тому і прийшов і став посередником між людьми і Богом, щоб ми могли в тця через Сина просити. "Просіть і дасться".


"Утім, родинне життя висовує свої вимоги, діти, господарка, інші обов'язки. До кого ж тут звертатися, як не до Нього. Але через Божу Матір Царицю Небесну"

Можна і через Богородицю, її молитва підсилює наші молитви. Вона вимолює дуже багато благодаті для нас. І за це мали б усі християни бути вдячні (і ті, хто вірить, що вона чує наші молитви, і ті хто не вірить у це, але вірить, що вона є в Царстві Небесному разом з Христом). Взагалі я думаю, що всі християни вірять, що Марія з Богом. Проблема тільки втермінології *до речі баптисти не протестують проти терміну Богородиця) і в томуц чи молитись їй чи ні...

як християнин традиційної церкви кажу, що головне з правильним розумінням молитись до Матері Богочоловіка.

"До неї, нашої люблячої матері припадаємо зі своїми ...
Вона завжди зрозуміє і ніколи не відмовить своїй дитині@"
Оту вже звертаюсь до протестантів. Якщо Христос - син Марії від Духа Святого, а ми є Містичне Тіло Христова, то теж її діти. Хіба вона відмовляла в проханнях Ісуса, поки він ріс? Хіба
Він відмовляв у її проханнях, наприклад зробити чудо, коли закінчилось вино. Хіба її віра в цьому випадку не була більшою за віру всіх нас? Адже вона знала, що Христос зробить чудо ще до того, як Він почав ці чудеса показувати на людях!
Ісус сказав, що його мати і його брати ті, хто вірує в нього! Тому крім того, що Марія біологічна мати, вона ще й перша учениця і перша, хто в Нього вірила.

Так що є над чим подумати.

Тепер щодо того, чи чує Марія наші прохання.

Якщо як у людини і нема здатності чути думки людей, то Бог може давати цю здатність тим, хто в Царстві. Тим паче, що є деякі люди, що деколи читають думки інших... І тим більше це могли і можуть робити деячкі християни. Слово Знання, Слово Премудрості,..

Згоден з вами про людське у Церкві. Але це аж ніяк не стосується віровчення. Віровчення ЗАВЖДИ правдиве у правдивій Церкві. По-іншому бути й не може. Святий Дух попросту не допустить аби Христова наука доходила до нас у викривленому виді. Це означало б, що Він неправдомовець, а про таке навіть подумати не можемо.

Звичайно така спокуса завжди існує, а саме невірно потрактувати вчення Церкви. Виникає вона якраз із невірства, й до того ж від невеликого розуму.
Боятися називати Богородицю спасителькою, бо один у нас Спаситель по-крайній мірі нелогічно. Богородиця не є окрема від Бога, а та, що виконує волю Божу.
Чи не назовете ви своїм спасителем того, хто витягнув вас на берег коли ви тонули, або ж з витягнув вас, ваших дітей з вогню на пожежі. Такий чоловік буде справжнім вашим спасителем. Так само як і душогубом назовете не лише диявола, але й того забійника в людській подобі. Хоч обидва випадки будуть з Божої волі.

Можна було б багато в чому з вами погодитись. Єдине, що гадаю недопустимим, це робити скоропостижні висновки, добре не обдумавши, на емоційні основі.
Для початку давайте спробуємо вияснити, чому, по-вашому, спасіння не може стосуватися Богородиці, в контексті слів з тієї ж пісні, або якихось інших прикладів, що є у вас.
Які причиниви заставляють вас сумніватися у причетності Богородиці до нашого спасіння.

Знаєте, мені здається справа кожного, що і у кого просити.
Хтось проситиме у Бога маєтків, високого службового положення для своїх дітей, інших земних благ
А комусь не те що просити, але соромно звести очі на Христа Бога, читаючи Євангелію й дивлячись на того нещасного каліку, що у притулку.
Усим чогось треба від Бога. Але чи Його такі ..

Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! (Матвія 11:28-29)

Ох, Ви не праві тут, бо ще не бачили смерті - інакше б так не писали. Навіть атеїсти, які розумом твердили все життя, що Бога нема, то в час смерті їх дух кличе до Бога: "О, Боже, спаси!". Як тривога, то до Бога, - народ каже. Я чув багато свідчень невіруючих в минулому людей, яким смерть заглядала в очі, але в останню мить, кликнувши до Бога, отримали чудом спасіння.

От уявіть собі, що Ви усвідомлюєте, що Вам залишилося 1-2 секунди життя, і Ви знаєте (бо дух знає), що йдете до пекла. То кого Ви будете кликати? Невже надіятися на людей??? Жодна людина, яка усвідомлює, що йде до пекла, в той час не буде кликати людей, бо так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину... (Єр.17:5)

Тому горе нам, якщо ми свою надію покладаємо не на Бога, а на людину. А благочестива Марія, хоч і породила Ісуса від Духа Святого, але все ж таки має людську природу. Чи може ви думаєте, що вона вже Богиня?

Таки недаремно було сказано про лицемірство
От скажіть, пане Сонячнику, до чого оті ваші слова. Хіба ви десь хоч півслова чули від мене, що не в Бога треба просити помочі, а у когось другого?.
То навіщо оте все, невже у протестантів немає інших аргументів окрім крутійства і пересмикування. Один вигадує про "злого Бога", інший безсовісно висмикує із цитати ..

А тепер уявіть собі, що ваша дитина погибає в палаючому будинку, а ви самі їй допомоготи просто не в силах. Зате можете покликати інших людей, аби вони спасли ваше дтитя.
То що, будете мовчки шептати молитву до Бога, чи також будете волати про поміч до людей!?.
Дайте відповідь.

Усе що думаю, говорю відкрито.

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.
Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!
Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня! (Матвія 23:23-28)

Ну, це вже трохи інший приклад.
У такому випадку віруюча людина робить все, що може, в тому числі й кличе на допомогу інших людей, не перестаючи надіятися на Бога.

Випадок цілком реальний, з нашого життя. Котрий підтверджує, що не тільки у Бога можемо просити.
Тепер повернемося до вашої ситуації, коли потопали. Уявімо собі, що людина тонучи молить Господа, але нікого не знаходиться поблизу і вона потопає. Чи це означає це, що Бог відмовив людині у її спасінні?


p.s. якщо можна просту конкретну відповідь

По-перше, Бог має силу спасти без участи людей, а по-друге, головне - це спасіння душі, а не тіла. От розбійники, що висіли на хресті, один сказав "Спаси...", думаючи про земне життя, а другий промовив "Спогадай мене...", думаючи про Царство Боже.

Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! (1Кор.15:19)

Ось один з ваших попередніх постів:
То про що думали ви, коли потопали.