Розгляньте контекст 3-го розділу 2 Петра, ви знайдете думки, котрі вказують на велику переміну в майбутньому. У віршах 5 та 6 Петро згадує про Потоп за днів Ноя — Потоп, котрий поклав край злому світові. Як показує Петро в 7-му вірші, «теперішні небо й земля», тобто урядові структури та звичайні люди, зберігаються «на день суду й загибелі безбожних людей». Ці слова підтверджують, що вислів «небо й земля» стосується не матеріального всесвіту, а людей та їхніх форм правління.

«Земля» зображає відчужене від Бога людське суспільство. Таке суспільство існувало в дні Ноя і, за Божим наказом, було знищене Потопом. «Теперішні небеса і земля, згідно з тим самим словом, призначені для вогню та зберігаються на день суду й знищення безбожних людей» (2 Пет. 3:7).

Тепер подивіться як зароджується нова земля (на ваших очах). Читаємо Михея 4:1—4. Пророк говорить: «Буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір’я, і будуть народи до неї пливсти... І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли».
Пророцтво Михея сповнюється в наші дні. Тож нема сумніву, що очистивши землю від злих, Бог вчинить на землі те, що задумав, тобто земля стане раєм.

Ну, в принципі, така версія має право на існування. Хоча й написано явно, що земля буде знищена, однак, можливо буде знищене лише життя на землі, як це було в дні Ноя. Але земля після потопу набула зовсім іншої форми: утворилися нові материки, знищена водяна оболочка Землі, яка захищала Землю від сонячної радіації, і це призвело до скорочення людського життя приблизно в 10 раз. Після потопу дійсно можна було сказати, що утворилася нова земля і нове небо (бо й небо теж виглядало інакше до потопу).
Однак, дуже важко віриться, що після спалення Землі вогнем, тут взагалі можливе буде життя, а якщо буде, то вигляд Землі не буде такий гарний як зараз. Для Бога не є проблемою створити абсолютно нову планету, всеодно люди від вогню будуть знищені.
Але, якщо нова земля буде фізично основана на старій планеті Земля (невідомо яким чином Бог відтворить спалену Землю), то мова іде про тисячолітнє царство Христа, коли диявол буде зв"язаний, коли не буде гріха і коли сторічні вмиратимуть, як юнаки, тобто не старітимуть (водяна облочка буде відновлена?).
Але як би там не було, головне мати вічність з Христом і не важно де, чи на цій планеті, чи на новій. Чи не так?

Що ви маєте на увазі? Чи не спроби масонів (антихриста) створити фіктивний мир на землі?
Чи не про тисячелітнє царство Христа тут говориться? Воно наступить миттєво, це не процес, який "зароджується на наших очах" і "сповнюється в наші дні".

Ви ж не будете наполягати на тому, що Ісус сформував християнський збір за одну мить. Тому було б зрозуміло те, що так само Ісус приготує і своє правління у Тисячолітньому Царстві. Оскільки цей Царський Уряд уже практично сформовано, то також логічно припустити, що Ісус збирає великий натовп інших овець, котрі прагнуть слухати його голосу та йти за ним. Перш ніж будуть знищені злі неслухняні люди, Ісус дбає про те, щоб зібрати своїх овечок до кошари, щоб захистити їх. Це очевидно, адже у Біблії про це говориться у 25 розділі Матвія, де Ісус розповідає про Царство, до чого воно подібне та як поводитись тим, хто хоче бути його підданим. Невже з тих притч, що їх розповів Ісус можна зробити висновок, що цей процес відбудеться миттєво?
Навпаки, у притчах Ісус наголошує на тому, що це має тривати якийсь час, бо дехто навіть засне, або забуде про пильність.

Як ви собі уявляєте тоді день спалення землі? Христос буду Своє Царство на Землі, цей процес забирає століття, а тут враз Бог спалює землю...

Як же тоді пояснити слова Петра (2 Петра 3:12, 13) про знищення небес?

Про що ви говорите??? Хіба ви не знаєте, що все видиме підлягає знищенню?
Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне! (2Кор.4:18)
Тисячолітнє Царство Христа для багатьох вже прийшло: Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас! (Лук.17:20-21)
Про це вже ми говорили ось тут.
Царство Боже не видиме плотськими очима, але видиме духовним зором: А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. (1Кор.2:15)
Земля - матеріальна, і вона мине, а залишиться лише невидиме для тіла, та видиме духом: нова земля та новий Єрусалим, що сходить з неба.
Легко розуміти, що буде знищена матеріальна земля та небо, але нова (духовна) земля та нове (духовне) небо стоятиме вічно.
10 День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять... 11 А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, 12 що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? 13 Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває. (2Петр.3:10-13)
Буде знищений матеріальний світ, а залишиться те, що невидиме, вічне.
Ап.Павло духовними очима бачив вічне життя з Христом після виходу з тіла:
Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний. (2Кор.5:1)
Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше. (Фил.1:23)
Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі!

Звичайно, що ця земля і небо буде знищені, про це ясно написано в Біблії і це логічне завершення матеріального буття. Але цілком можливо, що нова земля і нове небо теж будуть не зовсім духовними, можливо напів-матеріальними, або буде якась нова форма матерії, яка не старії, не піддається псуванню. Адже ж описуються різні предмети у Царстві Небесному, або Новому Єрусалимі: ріка, дерево, золото, кришталь.

Ну звичайно, у духовному світі зовсім інша форма матерії - нетлінна, як написано: Є тіло звичайне, є й тіло духовне... І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити. І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось... (1Кор.15:44,49-51)
А те що духовні предмети описані подобою земної матерії - то це лише щоб хоча б трошки могли уявити ми своїм матеріальним розумом, і то сказано: світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь... місто було щире золото, подібне до чистого скла... І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець... там ночі не буде. (Об.21:11~25)
Що тут казати, адже написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його! (1Кор.2:9)
А коли апостол до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити. (2Кор.12:4)

Так навіщо оте видиме почало існувати??Аби потім його знищити??Чи не виглядає це безглузлям??Чи розсудливо будувати розкішний будинок,лише задля того аби його потім зруйнувати??
Та й взагалі хіба слова 2Кор де сказанно що видиме дочасне,мають на увазі будь які матеріяльні речі??Сонячнику ми начебто уже з вами про це говорили http://forum.jerelo.info/viewtopic.php?p=27111#p27111.Чому ж ви туді нічого мені не відповіли.Я сподівався що ви своєю мовчанкою дали мені зрозуміти що ви погодились зі мною.Але ж ви і далі несете цей обман до читачів.Тож змушений буду вам пригадати те і тут.Сподіваюсь, що всеж ,якщо ви з чимось не будете згідні,то тут про це напишите.Домовились??)))
Так от,аби не бути голослівним проаналізуймо ще раз слова Павла з 2Кор4:16-18 та гляньмо хоча б у контекст цих слів не говорячи вже й про інші місця Біблії.
Отож Павло дійсно говорить-"Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне".Що ж він мав на увазі?Чи те що земля та небо видиме/матеріальне зникнуть??Що про це каже контекст.Дивимось-17вірш-"Ибо кратковременное легкое страдание наше"(СП);."...Бо, хоча ми і зносимо страждання, вони короткочасні".То що Павло каже є кратковременним або дочасним?-страждання видимі.Далі-18-"коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме.Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне".
Тож на чому Павло казав зосереджувати погляд??-не на видимому.А що він має на увазі?-17 вірш -"страждання(видимі), вони короткочасні".Далі -"А НА НЕВИДИМОМУ",тобто 17вірш(б)-"достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги".Або інший переклад подає зрозуміліше-"до того ж приносять нам дедалі більшу славу — славу, яка триватиме вічно".Отож -зосереджуймось "на невидимому",тобто на вічній нагороді,бо видиме(страждання через Христа) дочасне,а невидеме(вічна нагорода) вічне!!!Ну й нагорода за словами Христа буде різною:-"Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне",--"Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони".
То як бачимо тут Павло неговорить про дочасність землі видимої матеріальної та неба.Власне він цього і не міг мати на думці.Це зрозуміло однозначно для щирого та неупередженого читача Святого Письма.Адже у Екл1:4 написанно:-"Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!".Розумієте що означає віковічно стоїть??.І не треба тут Сонячнику лукаво добавляти своїх слів(невидима земля)-"Землю [Бог] вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась". "Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні... Він наказав,— і створились вони, Він їх поставив на вічні віки" (Псалом 104:5; 148:3—6).Тож here Сонячнику не суперечте тому що інспіроване св духом,а то ви дуже ризикуєте.Отож висновок:- християни повинні зосереджуватись на невидимому,тобто на нагороді яка у кожного є різною.У когось земна у когось небесна.І це лише визначає Бог.Бажаю вам бути чесним та неперекручувати зміст та слів Писання,так як помітив один ви стараєтесь їх використовувати у своїх відповідях.Всього доброго.Отож,якщо непогоджуєтесь то пишіть з чим???

Вчергове ви Сонячнику себе самі обманюєте.Про царство всередині я вам уже писав.Після чого як завжди ви просто промовчали.І тут знову за давнє.Навіщо.Невже подобається самого себе обманювати.Пригадайте нашу давню розмову.http://forum.jerelo.info/viewtopic.php?p=23673#p23673http://forum.jerelo.info/viewtopic.php?p=23692#p23692.Якщо комусь буде важко відкрити ці ссилки,то я це подам і тут.Так от--ви зіслались на Лук17:20-21,де говориться що нібито Царство всередині Людини.А от цікаво,чи ви порівнюєте переклад яким користуєтесь(Ог) з іншими перекладами??Загляньте наприклад у Хоменка-"бо Царство Боже є між вами".То тут бачимо вже не йде мова що Царство в середині людини,а між людьми.Слова "між вами" аж ніяк не вказують на серце людини(середину).То якби ви користувались цим перекладом,то чи би прийшли до того що писали вище??Також зверніть увагу Сонячнику,що у 20 вірші,чітко видно що Ісус звертався до фарисеїв, яких він викрив як лицемірів.То постає питання(якщо користуватись тут перекладом Ог),-----чи дійсно Ісус мав на увазі, що Царство було в середині цих лицемірів???.Сонячнику,необманюйте ні самого себе ні інших. Сподіваюсь що все ж цього разу ви таки оце прокоментуєте.
Та чому земля має минути??З чого ви це взяли Сонячнику.Це чергові фантазії,чи всеж обгрунтовані сподівання??
Я кожного разу запитую вас,чому ж матеріальна земля та небо повинна бути знищенною??І жодного разу ви мені не відповіли на це питання.Тож навіщо знищувати те що було сотворено??Чому оту нову якусь духовну землю та небо названно землею чи небом??Тільки без фантазій)))

Вкотре ви демонструєте свою необєктивність зважаючи на одні вірші,нехтуючи при цьому інші.Невже з 7вірша-"А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей", не збагнете що тут мова йде про безбожних людей яких буде знищенно,подібно як і за днів Ноя,а не про буквальну землю та небо.Придивіться уважно що каже Петро-" тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом".Отже тодішній світ порівнюється з теперішнією землею та небом.Що ж тоді за днів Ноя загинуло?-усесвіт,земля,небо??Що Сонячнику??.Очевидно -безбожні люди))!!,як і каже Петро-"зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей".Тож як і тоді так і цього разу мова йде про начебто знищення неба та землі,але ж тоді ні земля ні небо все ж не було знищенне.Знищенні лишень були безбожники.чи не так Сонячнику??
Таким чином стає ясно що коли Петро згадує знищення землі то має на увазі не буквальну планету,а безбожних людей які на ній живуть.І про це чудово свідчать інші біблійні книги,адже часто в біблійній мові земля якраз і символізує самих же людей.Порівняйте--"[b]Уся земле,— співайте для Господа" (Пс 96:1); "перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну"(Пс96:13);"Господь у Своїм храмі святім,— мовчи перед обличчям Його, уся земле!" (Ав. 2:20).Тож що в цих віршах є отою землею та вселенною??Буквальна планета земля чи всесвіт з мілярдами планет??Що Сонячнику??Сподіваюсь ми дочекаємось від вас відповідей??

Ці слова ,аж ніяк не заперечують інших слів ,які свідчать про життя вічне на землі,адже сам Христос дав це зрозуміти коли говорив що для одних буде небо-"Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне",для інших земля--"Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони".Якби мова йшла лишень про один намет ,Небесний,так як ви кажете,то б Христос не говорив по різному про це.Та й Петро чи Ісая не говорили б про ,як і нове небо так і нову землю.Адже ота будівля в небі до якої ви так прагнете та про яку каже Павло,немає нічого спільного з землею яку за словами Христа вспадкують лагідні.Також ота небесна будівля немає нічого спільного і з новою землею,адже буде нове небо.Хіба ні??То нащо ота нова земля вам,якщо ваша будівля майбутнього лише в небі?? Досі ніхто з вас так і не спромігся дати відповідь на питання які стосуються майбутнього життя на землі про яке говорив Ісус та інші.А вони ж не могли самі собі перечити??чи не так??Так от друзі,як бачити не ми сЄ уникаємо з вами розмов,а ви кудись діваєтесь коли мова заходить про серйозні речі.Про що це свідчить??От і цього разу переконаний Сонячник кудись пропаде.а через деякий час десь інше буде просувати цю філософію яку вкотре розбито в пух та прах)))) .Невже вам подобається самих себе обманювати

Коли поглянути на сотворення людини, то потрібно розуміти, що Адам без дихання життя був просто порох (труп) і тільки коли Бог вдихнув дихання життя він став живою душею, або повноцінною живою людиною. Бог є Життя. Багато разів у Біблії людина ( жива людина) називається душею. Слово «душа» досить часто розуміється як «життя». Поміркуймо що таке життя. Для прикладу хотів би провести аналогію зі світлом. Світло це абсолютна відсутність темряви і навпаки. Життя це абсолютна відсутність смерті, а смерть – відсутність життя. Звичайно, що «дихання життя» або «душа» вона не безсмертна якщо її порівнювати з Творцем, який немає ні, початку ні кінця, але коли порівнювати з тілом, то вона може існувати доти, доки на це буде Воля Божа.
Людське тіло не було створено Богом як щось вічне, бо це порох, але і воно могло жити вічно в раю. Зверніть увагу на вислів: « Не може вмерти» і на: « Може не вмерти». От людина могла не вмирати доки жила б в раю. За рахунок чого людське тіло могло жити вічно (не по відношенню до Творця) в Раю? За рахунок дерева Життя яке було в раю і про яке ми чогось забуваємо говорити. Людина навіть після гріхопадіння могла жити вічно, якби мала доступ до дерева Життя (Бут. 3, 22-24). Біблія починає свою розповідь про те, що людина втратила доступ до дерева Життя через гріх і закінчується тим, що знову до нього повернеться і буде жити вічно ( Об.22, 2). Коли ми знаємо, що заплата за гріх смерть,то повинні розуміти, що заплата за гріх – це: вигнання з раю, втрата доступу до дерева Життя і смерть як наслідок цієї втрати, бо людина була смертною з початку як і тварини в раю, але могла не вмирати, що про тварин не скажеш.
Заодно хотів би спитати sSs як на основі вірша (Об. 22,2) можна зробити висновок, що дерево Життя це журнал « Вартова Башта», який виходить 12 разів на рік? Наскільки треба бути ерудитом, щоб у це повірити? Може у ( Бут.2,9; 3,22-24) йде мова про «Вартову Башту»? Поясніть.
Стосовно слів які промовив Господь Адаму: « …В день їди твоєї від нього ти напевно помреш». Слово «напевно» тут виражає впевненість чи сумнів? Я би сказав і те і інше. Чому? Коли Адам згрішив і Бог його шукав, розпитував, то Він людям давав шанс покаятись, але цього не сталось. Адам почав звинувачувати Бога «…жінка, ЯКУ ТИ МЕНІ ДАВ спокусила мене».
Коли Адаму говорилось що він помре коли з’їсть, то він добре розумів про що йде мова. Смерть тварин в раю він бачив і знав що вона миттєва, а не триває 1000 років. Як би про таку смерть (тілесну) попереджав Бог, вони б не спокусились ніколи. Нормальну людину хтось може попросити випити яду, коли вона знає що це смерть для неї? Люди знали що не помруть миттєво і тому їх цікавило пізнання добра і зла, хотіли стати «..як Боги» (Бут.3,5) і диявол насправді в даний момент говорив їм «перекручену правду» (Бог сам підтвердив коли сказав «..Ось став чоловік немов один із Нас, щоб знати добро і зло»( Бут. 3.22)). Коли люди з’їли вони пізнали на своїй шкірі що таке добро і зло, побачили наслідки свого непослуху, і це сталось не через 1000 років, а в «день їди». Відповідно і смерть духовна вразила їх в «день їди», а не через 1000років. Вони стали вигнанці з Раю, втратили живе спілкування з Богом, втратили дерево Життя, і стали мертвими для Бога в цьому розумінні ( дивись Мт.8,22). У цьому одному вірші ми бачимо що Ісус розрізняє дві різні смерті, смерть тілесну і смерть яка настала «в день їди..» Адамової.
Вірш про 1000 років як один день вигідно попався Свідкам Єгови як застосування його до життя Адама, хоча він просто говорить про те, що Бог перебуває у вічності і навіть наші тисячоліття не роблять його старшим на один день. Інакше можна зрозуміти, що Бог через наших 1000 років старіє на один день.
Дуже приємно що Свідки Єгови і адвентисти розуміють, що душа це життя, а життя це і є відсутність смерті (Мт. 10,28).
Тіло без душі це труп, а душа без тіла це дух -привид (Лк.24,39) і тільки в поєднанні обох людина є людиною, живою душею. Через те і в Біблії всюди людину називається «душею», бо вона важливіша за тіло і саме її (душі) наявність робить людину людиною і відрізняє від тварин.

«Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; а він, відкривши уста почав навчати їх: "Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами" » (Мф. 5, 1-12).
Якщо розуміти цей текст, як розуміють Свідки Єгови, то довелося б виділити сім груп. Яка ситуація буде з іншими групами, коли тільки між двома з них Господь ділить небо і землю?
Є блаженні, котрі будуть утішені. Хіба «царство утішення» має бути дане їм як нагорода? Де воно буде знаходитись на небі чи на землі? Різне можна вигадувати і ділити, хто до якої групи буде належати. Зате Ісус Христос, подаючи ці вісім блаженств, каже нам, що всі, про кого згадують блаженства, отримають вічну нагороду в небі:
«Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика НА НЕБІ» (Мф.5,12).