Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 3.8 | 23 голосів )
Вовки люті увійшли в церкву...
Гуманітарка, лідерство і церковний бізнес
Сіячі/Діячі на ниві Господній
Перший наступ на церкву
Важка артилерія
Другий наступ на церкву
За завісою доброчинності
Боротьба за молитовний будинок
Ще одна афера
Всі сторінки

У редакцію часопису “Джерело” потрапив відкритий лист – крик душі християнки про виняткову ситуацію в одній з російських баптистських церков. Ми довго думали над тим, чи варто оприлюднювати його зміст. Адже в ньому відкрито говорять про непривабливі речі, які діються у християнській церкві. Чи не послужить він спотичкою для неутверджених душ?

Як вони входять...

У цьому матеріалі подано коротку історію однієї євангельської церкви. Непомітні для людського ока зміни відбулися ще в далекому 1991 році. Ще тоді, з приходом демократичних змін у країну “вовки” вдерлися в церкву.

Але вдерлися вони в овечих шкурах, везли із собою ешелони “гуманітарки”, лагідні слова і добрі наміри. А разом із тим непомітно нав’язували віруючим людям нове, чуже, антиєвангельське вчення. Згідно з новими поняттями віруючі повинні прагнути до успіху, багатства, лідерства, високого становища у суспільстві, іншими словами, до всього того, що осудив Ісус Христос.

Солодкими словами, коштами, обіцянками їм вдалося привернути на свою сторону чимало легковажних і неутверджених в істині християн. Потужними фінансовими ресурсами, славою і лестощами “вовки” залучили на свою сторону керівників церковних союзів і спілок. Вони заснували десятки, так званих, “біблійних інститутів”, у яких набирали молодих, недосвідчених, але марнославних і гордовитих віруючих (або принаймні ставали такими після закінчення навчання). Це дало змогу вже централізовано запроваджувати своє лжевчення, від імені “бога” ставити по церквах своїх “лідерів” – безцеремонних молодиків, які навіть уявлення не мають про євангельські цінності, такі як смирення, страх Божий, кротість.

А далі вже пішло-поїхало: залякування пасторів, які дотримувалися євангельського вчення, запровадження принципу безапеляційної покори перед владною релігійною вертикаллю, переслідування і зняття (від імені “бога”) неугодних пресвітерів, дияконів та й простих віруючих, заборона на розповсюдження в церквах євангельських газет і журналів тощо (так, до речі, постраждав і журнал “Євангельський голос”, а також і “Джерело”).

Вам це нічого не нагадує? Так, це не лише історія однієї євангельської церкви з російської глибинки. Подібну картину можна зустріти у всіх регіонах України й Росії. Про це соромно говорити, але й мовчати вже несила, бо чим дальше, тим більш цинічно і безцеремонно поводять себе ці “вовки”. Вони діють цілеспрямовано, нахабно і безпощадно до тих, хто сміє думати якось інакше. Чи будемо мовчати дальше, дорогі брати і сестри?

Основа євангельського вчення – це говорити правду і все виносити на світло: гірке чи солодке, приємне чи неприємне. Євангельська церква потребує сьогодні очищення. “І почув я інший голос із неба, який казав: Вийди із нього, народе мій, щоб не був ти спільником його гріхів, і щоб ти не був охоплений його карами” (Об.18:4).

А вирватися з обіймів цього страшного спрута, в який перетворилися чимало церковних союзів та спілок – ой, як непросто! Треба терпіти наругу і сором, приниження і насмішки вже не від сліпих атеїстів, а від тих, хто називає себе послідовниками Христа.
“З синаґоґ виженуть вас. Надходить година, що й кожний, хто вбиватиме вас, уважатиме, ніби тим служить Богові. Зроблять це, бо не пізнали ні Батька, ні мене.”
“А перед цим усім накладуть на вас свої руки і переслідуватимуть, видаючи в синаґоґи та в'язниці; поведуть вас до царів і володарів через моє ім'я”.
“Видані будете і батьками, і братами, і родиною, і друзями, і вб'ють декого з вас, і будете зненавиджені всіма через моє ім'я. Але й волосина з вашої голови не пропаде”.

Цей час вже настав – прямо виконуються біблійні слова. Пропонуємо читачам розповідь про конкретні події, про які попереджав свого часу Ісус Христос.

Від редакції часопису “Джерело”

 



Коментарі 

 
+5 #1 18.12.2010 22:40
Ця підбірка статей свідчить про те, що Бог не дає свого святого духу на такі церкви (бо ж плоди духа, які описані у посланні до Галат у діях головних героїв історії не помітні). Богові боляче спостерігати як щирі люди, які шукають його - заблукали. Ісус казав, що "по тому пізнають усі, що ви мої учні як будете мати любов між собою". Якщо в церкві немає любові - то її члени не є учнями Христа і нещасні ті поодинокі особи, які, знаходячись у тій церкві, думають,що знайдуть хоч крихти любові та розуміння. На щастя,є в теперішньому світі правдиві християни, які вміють виявляти любов один до одного та мирно вирішувати суперечки. Вони не переймаються посадами і становищем, а віддано виконують наказ Христа "підіть і навчіть людей з усіх народів", тим самим вони сприяють здійсненню пророцтва, що "перед кінцем буде проповідувана Євангелія по цілому світові". Я говорю про тих, хто проповідує не заради грошей, а з любові до Бога та ближнього.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити