taras15 написав:
остаточних немає, бо я далеко не все розумію.
Сумнівно, що немає. Питання Закону напряму пов'язане з гріхом та жертвою Ісуса Христа. Якщо ви не розумієте питання перебування чи не перебування під законом, то не можете тоді певно говорити ні про гріх, ні про жертву. Але ж ви говорите дуже впевнено про ці два поняття. Значить, маєте свою позицію і про те, про що я вас запитую. Може вам не вигідно озвучувати на загал деякі висновки? То скажіть.
Якщо ж я помиляюсь, тоді маю до вас пропозицію, чи не хотіли б ви розібратися в цьому питанні і "поставити крапочки над і", щоб воно стало базою для подальшого зростання?
taras15 написав:
і подобою теж. нагадаю, що це написано в Бутті 5:1.
Значить будемо вкотре повертатися до цього вірша. Чому в різних перекладах по-різному перекладено одне і те ж слово: в одних як образ, в інших як подоба? Якщо подивитися за номерами Стронга, то дане слово має ряд синонімів, а саме:
подоба, зразок, вигляд, зображення, форма. Ми з вами знаємо, що синоніми говорять про одну і ту ж суть поняття, а не про різні суті. Якщо чотири значення слова стосуються зовнішньої оболонки людини, то і п'яте слово, а саме "подоба" в даному випадку теж буде використане в цьому контексті. Ви ж вбачаєте в понятті
"подоба", інший контекс - внутрішню сутність людини. І говорите в дальнійшому саме про неї, про внутрішню людину, надаючи їй своє забарвлення. То чи могло так статися, що автори перекладів так діаметрально розійшлися із значенням слова? Одні написали контекст вигляду і форми людини, а інші - контекст внутрішньої суті людини? Хтось тоді неправий і вводить нас в оману. Або...ж... Стравимо знаки питання, чи робимо висновки?
taras15 написав:
Бог визначає, що є гріх, а що - ні; що добре, що зле...та люди відступили від Творця, чинячи зло і насилля. а це хіба не гріх?
Так, зло і насилля існують від початку, бо в людську плоть Бог заклав силу гріха і таким чином цей гріх є у світі, але що каже Павло?
(Рим.5:13) Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону. Тому говорити, що світ був потоплений за провину гріхів - це, м'яко кажучи, перечити Павлу. За зло і насилля прийшов потоп - це так, але не за провину гріхів людини. Ще треба пам'ятати, що основна проблема допотопного світу була не від зла людини, а від зла тих велетнів, гігантів, що нарождували жінки від небесніх суб'єктів. Біда в тому, що плоть їхня мала земне походження, а, значить, мала туж саму силу гріха. З таким потужним тілом та фізичною силою зла коїлося куди більше людського. Це питання Богу потрібно було вирішити.
taras15 написав:
в словнику Біблійного іврита Графова - це слово [עָוֺן / авОн] має значення серед інших, також, як "гріх". можете для порівняння прочитати текст із книги Чисел 15:31.
Тарасе, а поділіться посиланням на цей словник Графова. Мені вже аж цікаво стало. Ну а щодо використання поняття "гріх" в книзі Чисел, то я погоджуся, бо це вже під Законом.
taras15 написав:
"Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня." (1Ів.3:4)
Так. Для гебрея Івана, що виріс під Законом, порушення Закону - це гріх, а значить беззаконня. Але Іван ніколи б не сказав такої фрази про інші народи, бо вони не під Законом.
taras15 написав:
зрештою, беззаконня чи злочин - хіба не гріх?
Так бачите, що коже Павло? Без Закону - не гріх. Або якщо і хочеться назвати це гріхом, то в провину Богом без Закону не ставиться. Чому ж нам це ставити комусь в провину? Ні ми, ні Бог це викупати не будемо. Ми не маємо чим викупити, а Богу нічого викупати.
БогунТ написав:
А що значать слова "осудив гріх в тілі"? Як ви це бачите?
taras15 написав:
"Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися." (1Петр.2:24)
Цитати я знаю. Є ще одна подібна:
3 Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4 щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.(Рим.8:3,4)То все таки, що за дія відбулася з тим гріхом?
taras15 написав:
хто вірує в Христа, той має життя вічне. і надію ми також маємо.
А, ну як маємо ВЖЕ життя вічне, то все добре. А надію на що ще маємо? Ще на щось окрім того, що вже маємо?
taras15 написав:
]вічне - те, що воно вчинене Христом один раз і на всі віки, назавжди.
Згідна з вами. Те відкуплення від прокляття Закону за вчинені гріхи жертвою Ісуса є доконаним і незмінним фактом. Тому Бог і сказав:
Евр(10:17) А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю! taras15 написав:
Щоб священством був - згідна. Але щоб являв заповіді для інших народів - це ваш наратив.
Може я вас неправильно зрозуміла, що значить Ізраїль мав являти заповіді для інших народів. От побачили народи їхній Закон який він. І тільки. Далі всі жили за своїми законами. То в чім суть?
БогунТ написав:
Де ж панує благодать?
taras15 написав:
в нас, в дусі людському. також серед віруючих.
Те, що в дусі людському, згідна. Ну а те, що серед віруючих, то не розумію, вона ж не атмосфера якась, чи щось таке, що можна повісити на кілочку. Люди можуть бути носіями благодаті.
Зі самого значення слова благо-дать, розуміємо, що носій оної щось одержав. То що саме одержав?