Ще сонечко ласкаве
Господь нам посила,
Та Осінь величава
В сади й поля прийшла.

Зібрала всю пшеницю,
Горох, овес, житá.
Така вже трудівниця –
Осінь золота!

За тим пішла до саду
І назбирала в нім
Смачного винограду,
І яблук запашних,

І грушок соковитих,
Смачних, як «три меди»,
І слив, дощем помитих... –
Достигли всі плоди!

А поруч на городі
Картопля й буряки.
Земля так щедро родить
І моркву й кабачки!

У шати ліс убраний
Яскравих кольорів.
Там Осінь назбирала
У кошики грибів.

Госпóдарка до хати
Познóсила плоди.
Та мало позбирати –
Ще треба й зберегти!

Зате тоді в зимові
Та сніжні вечори
Ми куштувати зможем
Від Осені дари!

Яка ж ти гарна й дивна,
Вродлива, молода,
Добра господиня –
Осінь золота!

Ми всі тебе вітаєм
У ці святкові дні.
І весело співаєм
Вдячності пісні!

Та відказала Осінь:
« Подяка – не мені,
Ви Господу приносьте
Вдячності пісні!

Не мали б фруктів рясно
І овочів такóж,
Якби тепло – невчасно,
Якби невчасно – дощ!

А без благословіння,
Що Бог нам посила
І сонячне проміння
Не мало би тепла!»

Тож Богу ми співаєм
За добрий плід землі,
За щедрі урожаї,
За хліб наш на столі.

О, Боже наш ласкавий,
За всі дари Твої
Хвала Тобі і слава!
Ми дякуєм Тобі!