Ніч за вікном, яскраво зорі сяють,
Уже давно всі кріпко спочивають.
А я з Тобою, Боже, розмовляю
І щастя більшого в житті не знаю.

А тиша ніжно землю обіймала,
Коли душа з Тобою розмовляла.
Ти вухо прихилив, уважно слухав
І навіть вітерець нічний не дмухав.

Без зайвих слів з Тобою говорила,
Тихенько прохолода землю вкрила.
І я тримала бережно в руці
Шматочок місяця, як дар Тобі