Сіроока, рудокоса,
Легкокрилою ходóю,
По землі мандрує осінь,
Світ вбираючи красою.

Сипле листячком барвистим,
Стелючи на землю килим.
І розвішує намисто
Стиглих ягід на калині.

Бога вірна помічниця
Відпочинку не бажає.
Золотить в полях пшеницю,
Сад плодами прикрашає.

Срібний дощик проливає –
Хай гриби в лісах зростають.
І у вирій проводжає
Журавлів печальну зграю.

Не журіться, білокрилі!
Ви так сумно не курличте.
Навесні Творець Всесильний
Сам додому вас покличе.

На землі під небесами
Осені краса панує
Бога створена руками. –
Він Один усім керує!

Бог – Володар над світами.
Він Господар кожній миті.
Щедрими Його дарами
Ми багаті й обігріті.

За красу оцю чудову,
Що по осені ми бачим,
Створену могутнім словом,
Будемо Творцеві вдячні!