(Переклад з російської)

1.Ми хлібні колосочки
Під сонечком зростали,
Землі сини і дочки
У полі дозрівали.

Автор:
А хто ж то вас посіяв?
Дощем, теплом леліяв?

1. В землі на добрім полі
Сіяч зернятка сіяв.
Нас ніжною рукою
Розкидав і розвіяв.
А вся землі волога
Корінчики зміцняла,
Небесною росою
Росточки оживляла.

Автор:
А довго ще на полі
Від вітру вам хитатись?
Коли, на видноколі,
Вам в клуні повертатись?

2. О ні, вже нам доволі
Під сонечком стояти,
Вже скоро серп Господній
Дозріле буде жати.
Вже ангели готові,
Не можуть дочекатись
Із піснею хваління
За діло Боже братись.

Автор:
Куди ж вас після жатви
Женці оті відправлять?
До неба вас підіймуть
Чи на землі зоставлять?

3. Всі добрі колосочки,
Що в житницю готові,
Віднесуть на небо
Ці женці Христові.
А порожній колос,
Що гріху віддався,
Разом із кукіллю
Вкинуть у багаття.

Автор:
Як же вас там приймуть
Жителі небесні?
Ви ж були нещасні,
Земні, піднебесні.

3. Колоскам духовним
Все блаженство неба
В вічності все нове,
Хліба там не треба.
Там Христос Спаситель
В славі Божій сяє
І усіх готових
В вічність Він приймає.

А тепер ми Пана
Жнив цих прославляєм.
Славте з нами Бога!
Всіх ми закликаєм.