Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 5.0 | 3 голосів )
Після дощику

Небо після дощику синіше,
Річечка дзюркоче веселіш,
Листя теж неначе зеленіше,
І підріс на стежечці спориш.

А як квіти пахнуть у садочку!
Над котроюсь вже дзвенить бджола.
Маргаритці виправ дощ сорочку,
Щоб іще білішою була.

Але ж, коли хмари вкриють небо
І на землю ллється дощ рясний,
Нам, малим, ну так його не треба!
Краще день погожий і ясний.

Це все на життя моє так схоже:
І у мене є похмурі дні,
Коли я послухатись не можу.
Як тоді невесело мені!

Сльози навертаються на очі,
І здається - більш не посміхнусь.
Я серджусь на маму і не хочу,
Щоб до мене говорив татусь.

Та тепер я твердо-твердо знаю:
Щоб світлішало життя моє,
Тато з мамою мене навчають.
Добре, що вони у мене є!

Поділитися:
[+]
Сподобалось
2

Додати коментар


Захисний код
Оновити