Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.8 | 10 голосів )
-«Бабусю, люба, добра й мила,
Скажи, як довго ти живеш вже?»
- «Сто літ, ой вже би й відпочила.»
- «А як це сто? Мені покажеш…»

- «Сто, це ніби щойно народитись,
Не встиг відкрити ще очей,
А вже й немає коли жити.
Це від стола як до дверей.»

Бабуся внуку показала,
- «А за дверима за порогом?»
- «Там БОГ »,- сказала й замовчала,
І внук пішов шукати Бога.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
9

Додати коментар


Захисний код
Оновити