В Гетсиманському Саду,
І в кровавому поту.
Ти Отця Небесного благав,
Щоб біль душі він втамував…
Бо знав що смерть твоя близька,
І хвилина в годині все більш вузька.
І ось прийде учень твій,
Що зрадив тебе,Спасителе мій…
А за ним прийде жорстокий суд,
Де засудить тебе люд.
І за гріха великого мого,
Візьмеш ти тяжкого Хреста свого…
І битимуть тебе солдати,
Щоб ще більше ран тобі завдати.
І раді вони тебе роздіти,
Щоб одіж твою,між собою поділити…
Щоб збулось святе писання,
І ти витерпів оці страждання.
І помер ти на хресті,
Щоб відкупити всі гріхи мої…
За мене,тяжко ти страждав,
Щоб спасенне життя я мав.
Ісусе дякую Тобі,
Що любов свою віддав мені…
Поділитися: