Летим у небо думками крилатими,
Летим у небо молитвами слів,
Щоб день сьогодняшній укрив від нечисті
Наш Люблячий, Єдиний Поводир.
На Нього ми надії покладаємо,
Але і наші дії в цім житті
Чи стануть зорями, чи стануть хмарами,
У течії часу свій слід лишив.
Ми ж діти Божі., то невже не можемо
Творити лиш добро, й любові світ.
Забути назавжди усі ворожості,
І слів недобрих не казать повік.
Адже й від нас залежить день сьогодняшній,
І день майбутній, й доляе майбуття
Дітей, онуків, усіх наших правнуків,
І доля матері – землі, її буття.
Не забувайте, що ми всі залежимо
Від дій, думок, і слів, і почуттів,
І заповіт, що дав Господь, здійснімемо,
Тоді настане на землі Любові вік.